Член-кор. УАН, доцент Каленюк О.М.
« Вплив християнських цінностей на сучасне українське державотворення»
Розвиток українського суспільства як демократичної системи значною мірою залежить від глибини теоретичного осмислення явищ і процесів його багатогранної, суперечливої реальності, в тому числі й духовної. Соціальні зміни у нашій державі, що відбулися впродовж останніх десятиліть, призвели не тільки до руйнування багатьох суспільних, політичних, економічних стереотипів, але й до руйнування усталеного світогляду в значної частини громадян. Ці зміни стали поштовхом до пошуку нового сенсу життя, виникнення нових потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій. Звідси й випливає необхідність наукового обгрунтування основ духовного відродження нашої нації у контексті світової соціокультурної системи, що робить особливо актуальним звернення до релігійних цінностей, зокрема християнських.
В українських реаліях особливе значення має наукове вивчення християнських цінностей, оскільки саме християнство історично було і залишається основною формою релігії українців, і саме християнські цінності є одним з найважливіших факторів, що впливають на формування й розвиток національної культури, політики, освіти та інших сфер суспільного та духовного життя [1,c.244].
Питання релігійної духовності, християнської етики, впливу християнства на моральний стан суспільства, а також на процеси державотворення є предметом широкого обговорення в українській, релігієзнавчій, філософській, юридичній літературі.
Зокрема сучасні українські православні й греко-католицькі філософи, представники української діаспори С.Ярмусь, І.Музичка, І.Шевців розглядають християнські цінності як орієнтири національно-державних перетворень, а церкву – як спосіб духовного порятунку українського народу, його відродження.
У духовному і політичному житті кожного народу є події й роки, які назавжди входять в його історію, свідомість, визначають характер буття, місце і роль у світових цивілізаційних процесах. Ми маємо і в нашій історії такі події, що перед усім світом засвідчили прагнення українського народу до вільного, щасливого, заможного життя.
Успіх нинішнього українського державотворення значною мірою залежить від того, чи зуміємо ми об’єктивно проаналізувати власний історичний досвід, а також усвідомити, як формувалася і функціонувала українська державницька ідея.
Процес зародження й розвитку цієї ідеї виявився довготривалим, складним, а на деяких етапах і дуже суперечливим. Це зумовлено надзвичайно непростою історичною долею українського народу, численними перешкодами на шляху становлення його етичної самосвідомості, жорстокими переслідуваннями тих, хто намагався підняти національне питання в умовах чужоземного поневолення.
Україна, як член світового співтовариства знаходиться в силовому полі взаємодії суперечливих загальнолюдських етнорелігійних тенденцій. Національне пробудження в Україні, спричинене розбудовою в ній суверенної держави, стало поштовхом до кардинальних духовних, зокрема релігійних, змін у суспільстві. Національне й релігійне відродження означило низку проблем (національна релігія і національна церква українців, міжцерковний православний конфлікт, католицько-православні стосунки, суперечності між історичними й новими релігіями), вирішення яких вбачається в утвердженні в Україні своєї помісної церкви, єднанні православних і греко-католиків, усіх християн тощо[3,c.50-53].
Політико-правова дійсність сучасної Української держави спирається на міцне підґрунтя історичного буття українського народу, тому поглиблення знань про правові явища минулого дає можливість виявити спадковість, безперервність правового розвитку в українських землях від найдавніших часів до сучасності. Входження давньоруських земель в орбіту християнського впливу, офіційне прийняття християнства давньоруськими князями у кінці X століття заклали основи нової правової традиції - поставала церковна система права, що стала частиною процесу християнізації й склала один з елементів правової системи Київської Русі. Цей аспект церковно-державних та церковно-правових відносин у історико-правовому розумінні є достатньо актуальним, особливої уваги потребують дисципліни та напрями, які не культивувалися у всі десятиліття радянського тоталітаризму. Першочергово це стосується церковного права, біблійної археології та церковної історії. Серед причин, на яких ґрунтується науковий інтерес до даної тематики, слід відзначити усвідомлення того, що українське право має великі традиції християнської релігії і розвитку Візантійського права... Разом з християнською релігією до нас прийшли з Візантії збірники цивільного, приватного та церковного права... Світське право є лише одним з елементів правової системи [2,c.145].
Церковна система права стала частиною процесу християнізації й склала один з елементів правової системи Київської Русі, що формувалася. Право церкви на ґрунті східнослов'янського суспільства одержало яскраве національне забарвлення.
Вивчаючи історію публічного права можемо стверджувати, що релігія була рушійною силою в еволюції розвитку державного права, а також літератури та мистецтва.
А для людства релігія стала тою основою, на якій будується мораль, громадська та побутова свідомість.
Релігійне право знаходиться на стику світського і це треба дуже добре розуміти. Сучасне цивільне право в розумінні світських законів виникло в середовищі середньовічних вчених для відмежування від права церковного, а першоджерелами державного права слугували релігійні норми, традиції та звичаї людства.
На сучасному етапі розбудови суверенної та незалежної української державності правовий характер взаємовідносин церкви і держави визначається Декларацією про державний суверенітет України, Конституцією України та Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації».
Захист прав, свобод та інтересів кожної людини, зокрема право на свободу віросповідання громадян та інтересів релігійних організацій в умовах поліконфесійної країни, є вагомою умовою створення в Україні демократичного суспільства, формування правової держави, а також удосконалення законодавства для гармонійного співіснування держави і права [5,c.234].
Християнські засади відігравали й продовжують відігравати значну роль в українському суспільстві і сучасному державотворенні.
В історії України християнство через систему цінностей сприяло національній ідентифікації, вихованню національного характеру, формуванню самобутньої духовної культури.
Трансформація християнських цінностей у сучасному українському суспільстві зумовлена змінами різноманітних чинників: тенденціями загальносвітового масштабу, внутрішніми змінами українського соціуму, зрушеннями на рівні особистості та її найближчого оточення. Трансформації стосуються як церковних ціннісних доктрин, так і індивідуальних ціннісних орієнтацій.
Від усвідомлення реалій нового світового ладу залежить і місце держави в нових світових ієрархіях, а також її здатність захищати свій політичний та економічний суверенітет, можливість впливати на міжнародні та внутрішньополітичні процеси. Для України це особливо актуально в зв'язку з її особливим геополітичним місцезнаходженням та своєрідністю історичних процесів. Українська держава повинна стати головним суб'єктом і гарантом національного суверенітету, національних інтересів, національного розвитку [6,c.416].
Загалом, Україні потрібно остаточно визначитись щодо реальних, а не декларативних, можливостей в політичній, соціальній та в економічній сфері. Якщо роль, вплив та місце держави на сучасному етапі державотворення будуть послідовними, а її мета сповнена реальним змістом, ідеологічне забезпечення цих процесів буде зрозумілим та відповідати інтересам громадян — це стане потужним каталізатором у просуванні нашої країни вперед, у поглибленні процесів демократизації, поєднанні інтересів держави та суспільства, досягненні Україною провідних позицій серед європейських країн.
Сьогодні в Україні триває процес побудови демократичного громадянського суспільства, який вимагає більш інтенсивного діалогу між Державою і Церквою, в якому сторони повинні бути сильними та рівноправними учасниками [4,c.85].
Європейський вибір України та складні процеси глобалізації є покликом для всіх віруючих громадян нашої держави, які повинні спільними зусиллями підносити рівень духовності нації, утверджувати цінності родинного життя, любові до ближнього, милосердя, громадянської відповідальності.
Міцну українську державу збудує лише нерозривне поєднання трьох сутностей: національної ідеї, яка грунтується на християнських засадах, національної економіки і національного закону. Бо «ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути»,- ці слова В.Липинського актуальні нині, як ніколи.
Гарантом успіху на цьому шляху є наша історія, її національна ідея, наша віра в Бога, непоборний дух і спрага до творення. Ніщо не здатне знищити української нації, бо її гарантом виступає сама ж земля, як територія з численними багатствами, культура, мова, мораль, християнські засади, традиції, звичаї і міцна українська родина – це наші духовні обереги і в них запорука нашої сили і могутності.
ЛІТЕРАТУРА:
1. О. д-р Святослав Кияк. Християнська етика. – Івано-Франківськ: Видавництво Івано-Франківського Теологічно-Катехитичного Духовного Інституту, 1997. – 244 с.
2. Андрусяк Р. М. Християнська антропологія і права людини. – Івано-Франківськ, 2008.
3. Рабінович С. Права людини «першого покоління» і канонічні джерела християнства // Право України. – 2001. – № 3. – С. 50-53.
4. Жан-Марі Обер. Моральне богослов’я. / Пер. з італ. о. д-ра М.І. Любачівського. – Вид. др., випр. – «СТРІМ», Львів, 1997.
5. Права людини: витоки, сутність, класифікація. – Київ, 2007.
6. Папаян Р. Христианские корни современного права. – М.: Норма, 2002. – 416 с.
Аннотация
В статье исследуются ценностные основы духовного возрождения нации в контексте мировой социо-культурной системы, что актуализирует обращение к религиозным ценностям, а именно христианским. Христианские ценности рассматриваются как один из важнейших факторов, которые влияют на формирование и развитие национальной культуры, политики, образования, а также на процессы современного создания государства.
Ключевые слова: христианские ценности, духовное возрождение, християнство, национальная культура, построение государства.
The article investigates basic values of spiritual nation revival in the context of the world socio-cultural system that actualizes appeal to religious values, especially to Christianity. Christian values are considered as one of the most important factors that influence on the formation and development of national culture, politics, education and modern state processes.
Key words: Christian values, spiritual revival, Christianity, national culture, state formation.
Источник: http://www.cic-wsc.org | 
