Майже не можливо виконується в ці Траурні Дні. Щось дуже потужне впливає на цей недосконалий Світ (!). Якось несподівано мене відпускає ректор на два дні і мені вдається 15 квітня покласти квіти перед консульством Польщі у Львові та запалити свічку Пам’яті за Великими Європейцями Лехом Качинським, його дружиною Марією і за всіма їх друзями і соратниками, а головне – ще раз побачити фотографію Леха Качинського - чесної і дуже близької нам усім людини. А також зрозуміти, що вона буде на все життя для мене втіленням Великої Мрії про Досконалий Християнський Світ Європи (!). Ми разом із Лехом Качинським 11 жовтня 2009 р. канонізували Зігмунта Щенсни Фелінські, разом із ще чотирма видатними Християнами Світу - Франциском Колл Гутаром, Бароном Рафаелем Арнаїзом, Джоаной Юган, Джозефом де Вестером у Римі в Соборі Святого Петра під проводом Папи Римського Бенедикта ХУІ і це вже стало головною подією мого життя, а також визначною подією для всього Азовського (Українського) відділення Академії ЕНіПД. Тому і відлік часу став починатися для нас саме із 11 жовтня 2009 року (!).

         А вже 16 квітня в о п’ятій годині по ранку йду по Винниці і шукаю міське кладовище, де була похована прабабця Анна Григорівна Мельник (Мюллер) разом із моїм дідом і своїм сином Федором Андрійовичем Мельником. Поки не має робітників знаходжу стрічки, які хочу пов’язати на вінки загиблим полякам, а жінки із розумінням пишуть «Від Інституту ЕСКД ім. Ольги Васильєвої-Католик», «Від Азовського (Українського) відділення Академії ЕНіПД», «Від Громадського Міжнародного Комітету ІіДЄ».

        Пройшло тридцять вісім років і мене відводячи очі переконують, що нічого не знайду на кладовищі, саме ті, хто все зробив для того, щоб не знайшов. І раптом перед очима пам’ятник Мельнику Никифору Ємеляновичу (1884-1951) і зберігшаяся фотографія, яка майже зроблена із Федора Андрійовича Мельника, а на цьому пам’ятнику квіти і вічні квіти із пластмаси, а поряд за доброю огорожею майже повністю зруйнований пам’ятник, з якого були недавно здерти дві таблички та дві фотографії, а на ньому теж ті ж самі пластмасові квіти. Серцем розумію, що саме в цій огорожі і були поховані в 1972 р. Анна Григорівна Мельник (Мюллер) і Федір Андрійович Мельник в 1962 р., а зробила це Олександра Андріївна Мельник, що і свідчить запис у кладбищенській книзі.

      Таким чином - у траурний для світової громадськості тиждень зустрівся на кладовищі із похованими людьми, які були духовним центром родини Васильєвих-Мельників-Мюллерів. А дощ не переставав і це теж так і повинно було бути – природа тужила за всіма видатними духовними особистостями цього Світу, надаючи надію на Спасіння всім Християнам, завдяки стражданням самих кращих із них, яких вже не має поряд з нами. Одні з них покинули нас у 60-ті та 70-ті роки, а самі найкращі 10 квітня 2010 року !

«Дорожня палиця, вислизнувши з Петрових рук, упала на землю, очі його незмигно дивилися вперед, уста були розтулені, на обличчі відбивалося приголомшення, радість, захват. І враз він кинувся на коліна, простягаючи руки, а з вуст його вирвалося:

   - Христе ! .. Христе !

    І припав головою до землі, неначе цілуючи чиїсь стопи. Запала тривала мовчанка, потім у тиші пролунали змішані з риданням слова старця:

    - Quo vadis, Domine ?.. (Куди йдеш, Господи !)

    …до вух Петра долинув сумний і лагідний голос:

    - Якщо ти полишаєш мій народ, то я іду до Риму, аби мене розіп’яли вдруге.

    Апостол лежав на землі, обличчям у поросі, без жодного поруху й жодного слова. … нарешті Петро встав, тремтячими руками підняв палицю подорожного й мовчки повернув до семи пагорбів міста.» (Сенкевич Генрик, Quo vadis. – Львів: Свічадо, 2007. – c. 523).

      Як Апостол Петро повернувся до Риму, щоб «навчати й хрестити тих, що прагнули омитися у воді життя», так і Духовно-Інтелектуальна Еліта Речи-Посполітої – Польщі щорічно повертається до Катині, щоб люди всієї Європи і всього Світу «віднаходили те, чого нікому донині не міг дати поганський світ, - щастя любові» (с.524).

       Як і Петро, ми всі збагнули, «що ні кесареві, ні всім його легіонам не здолати живої правди, що ні сльози, ні кров її не заллють і що лиш тепер започатковується її перемога» (с.524).

       Господи упокой Душі Видатних синів і доньок Народу Польщі, Європи і всього Світу ! А ми все життя будемо пам’ятати Леха Качинського (Lech Aleksander Kaczynski), Марію Єлену Макієвич-Качинську (Maria Helena Mackiewicz Kaczynska), Джоанну Агаку-Індека (Joanna Agacka-Indecka), Єву Банковську (Ewa Bankowska), Анджея Бласека (Andrzej Blasik), Христину Бохенек (Krystyna Bochenek), Анну Марію Боровську (Anna Maria Borowska), Бартоша Боровського (Bartosz Borowski), Тадеуша Бука (Tadeusz Buk), Мірона Ходаковського (Miron Chodakowski), Чеслова Гивінські (Czeslaw Gywinski), Лешика Дептула (Leszek Deptula), Збігнева Денбські (Zbignew Dendski), Гжегоша Долмака (Grzegorz Dolmak), Катожину Дорачинську (Katarzyna Doraczynska), Едварда Духновські (Edward Duchnowski), Олександра Федоровича (Aleksander Fedorowicz), Джаніну Фетлінську (Janina Fetlinska), Ярослава Флорчака (Jaroslaw Florczak), Артура Француза (Artur Francuz), Францішка Гангора (Franciszek Gangor), Гражину Генсіка (Grazyna Gensicka), Казімержа Гіларскі (Kazimierz Gilarski), Пржемислава Гошевські (Przemyslaw Gosiewski), Броніслава Гостомскі (Bronislaw Gostomski), Роберта Марека Гживна (Robert Marek Grzywna), Маруша Хандзліка (Marusz Handzlik), Романа Інджейчика (Roman Indrzejczyk), Павла Янечка (Pawel Janeczka), Дарiуша Янковські (Dariusz Jankowski), Наталію Янушко (Natalia Januszko), Ізабелу Яругу-Новацьку (Izabela Jaruga-Nowacka), Йозефа Йщнца (Jozef Joniec), Рушарда Качоровські (Ryszard Kaczorowski), Себастьяна Карпенюка (Sebastian Karpiniuk), Анджея Карвета (Andrzej Karweta), Маріуша Казана (Mariusz Kazana), Януша Кохановські (Janusz Kochanowski), Станіслава Комарніцкі (Stanislaw Komarnicki), Станіслава Єжи Коморовські (Stanislaw Jerzy Komorowski), Павла Краевські (Pawel Krajewski), Анджея Кремера (Andrzej Kremera), Зджіслава Крула (Zdzislaw Krol), Януша Крупські (Janusz Krupski), Януша Куртика (Janusz Kurtyka), Аджея Квашніка (Andrzej Kwashnik), Броніслава Квіатковські (Bronislaw Kwiatkowski), Войцеха Любінське (Wojciech Lubinski), Тадеуша Лютоборські (Tadeusz Lutoborski), Барбару Мацейчук (Barbara Maciejczyk), Барбару Мамінську (Barbara Maminska), Божену Мамонтовіч-Лолек (Bozena Mamontowicz), Стефан Мелак (Stefan Melak), Томаш Мерта (Tomasz Merta), Анджей Міхалак (Andrzej Michalar), Даріуш Міхайловські (Dariusz Michalowski), Станіслав Мікке (Stanislaw Mikke), Йюстина Монющко (Justyna Moniuszko), Александру Наталі-Швят (Aleksandra Natali- Swiat), Йяніну Натушевіч-Мірер (Janina Natusiewicz-Mirer), Петра Носека (Piotr Nisek), Петра Нуровські (Piotr Nurowski), Броніславу Оравец-Лофлер (Bronislawa Orawec-Loeffler), Яна Осінскі (Jan Osinski), Адама Пілха (Adam Pilch), Катажину Піскорську (Katarzy Piskorska), Мачей Плажинські (Maciej Plazynski), Тадеуша Плоскі (Tadeusz Ploski), Агнежку Погрудку-Менцлавек (Agnieszka Pogrodka-Menclawek), Влодзімержа Пщтасінські (Wlodzimierz Potasinski), Аркадіуша Протасюка (Arkadiusz Protasiuk), Анджея Пшевожніка (Andrzej Prztwoznik), Кристофера Путра (Krzysztof Putra), Рушарда Румянека (Ryszard Rumianek), Аркадіуша Рубіцкі (Arkadiusz Rybicki), Анджея Саріуш-Сканпскі (Andrzej Sariusz-Skanpski), Войчеха Северина (Wojciech Seweryn), Славоміра Скажипека (Slawomir Skazypek), Лешека Солскі (Leszek Solski), Владіслава Стасяка (Wladislaw Stasiak), Яцека Сурувка (Jacek Surowka), Олександра Шчигло (Aleksandr Szczyglo), Єжи Шмайджинскі (Jerzy Szmajdzinski), Йоланту Жиманек-Дереш (Jolanta Szymanek-Deresz), Ізобелу Томашевську (Izabela Tomaszewska), Марека Юлерика (Marek Uleryk), Анну Валентинович (Anna Walentynowicz), Терезу ВАлевську-Пшиялковську (Teresa Walewska-Przyjalkowska), Збігнева Вассермана (Zbignew Wassermann), Веслава Вода (Wieslaw Woda), Едварда Войтаса (Edward Wojtas), Павла Випиха (Pawel Wypych), Станіслава Зайaнца (Stanislaw Zajanc), Януша Закженські (Janusz Zakrzenski), Артура Зентека (Artur Zientek), Габріелу Зух (Gabriela Zych).

 

Від вченої ради Азовського (Українського) відділення Академії економічних наук і підприємницької діяльності

Заступник голови д.е.н. Васильєв О.В.