З історії Королівського футболу
1954 р. ("Локомотив” Королево) Стоять (зліва направо, 1-ряд): Йокоб Йосип, Попович Степан, Щетінін Іван (адміністратор команди), Ківежді Михайло, Міговк Павло, Чейпеш Михайло, Пилипчук Юрій. Сидять (зліва направо, 2-ряд): Ліхтей Михайло, Таркані Михайло, Міговк Михайло, Іваніга Павло, Моргентал. Сидять (зліва направо, 3-ряд): Таркані Василь, Йокоб Іван, Савка Василь.
Відомо, що далекий 1912 рік став роком зародження футболу на Виноградівщині. Тоді ж в селищі Королево створюється королівський спортивний клуб (КШК), в якому популярним стає футбол, гра в який заворожує та полонить молодих та юних королівських хлопців.
Широкого розмаху футбол на Виноградівщині набуває після Першої світової війни, коли "срібна” земля потрапляє під юрисдикцію Чехословацької республіки. До відновлення довоєнних клубів – Севлюшського (Виноградівського) НШЕ та Королівського КШК додалися НТК ("Нодьсевлюші торна клуб”), Чеський військовий Чек і ТЄ "Сокіл”("Теловіховна єднота "Сокіл”). Організаторами НТК були заможні євреї – переважно власники продовольчих та промислових магазинів, а також адвокати.
У 1932 році на базі НТК був створений єврейський клуб "Маккабі”. Клуб ЧеСК заснований в 1920 році, проводив тренувальну роботу і змагання. Він об’єднав вояків і представників чеської інтелігенції.
Селище Королево на початку 30-х років було досить помітним, як на той час, залізничним вузлом, і працівники залізниці створили свій СК – "Железнічар”, власними силами створили футбольне поле. Молодий колектив після спортивного королівського клубу (КШК) грав другу скрипку, а з встановленням угорської влади на базі цих команд було створено команду "МАВ” (Королево), яка досить успішно виступала у першості Угорщини серед команд третьої ліги. Багатьом вболівальникам запам’ятались виступи королівських футболістів – Михайла Міговк, Йосипа Головача (в майбутньому – помічника єпископа Семедія), Карла Раца, Юлія Іванчо (Юлій став священником, переїхав до Австрії, а пізніше в США), Юрія Пилипчука, Стефана Фанти, братів: Бейли та Олександра Гочів, Іштвана Гулачі, Яноша Гомбоша та інших.
У міжвоєнний період помітну роль у розвитку футболу в окрузі відігравала команда села Вилок. Разом із "НШЕ Бескид” та двома королівськими командами вона була незмінним учасником першостей Підкарпатської Русі.
З книги Петра Крайняниці довідуємось, що в 1943 році футбольна команда "Королево МАВ” змагалась у футбольних баталіях з такими суперниками: "Кошіце ВШЦ”, "Саболч МАВЕ”, Шаторолйоуйгель МАВ", "БФТК Берегово”, "Алберттелен Маваг”, "Севлюш ШЕ”, "Мішкольц МОВЕ”, "Солотвино БТЕ”, "Чоп Мавше”, "Ніредьгаза ВШК”.
Після другої світової війни королівська футбольна дружина отримала назву "Локомотив”. Особливо вдало "Локомотив” виступав в першості Львівської залізниці, фінальні ігри якої проводились в місті Львові. Десь на початку 50-х років в одній з першостей королівчани стали чемпіонами. Цікавим є те, що в цих змаганнях футболісти Королева не мали єдиної форми одягу і, в знак подяки чемпіонам, начальник Львівської залізниці дав розпорядження придбати її для них. В ці ж роки команда постійно приймає участь в першості області. Кращими гравцями є : Пилипчук Юрій, Попович Степан, Савка Василь, юні на той час – Йокоб Йосиф, Міговк Павло, Іваніга Павло, капітан команди – Міговк Михайло.
На початку 60-х років тренерську ношу бере на себе Михайло Міговк, в цей же час до футбольного колективу вливається велика група обдарованої молоді, зокрема: Копча Василь, Чейпеш Іван, Лемак Михайло, Лендєл Олександр, Сочка Іван, Мінча Василь, Регеці Василь, Фізі Степан. Невдовзі з’являються не менш талановиті Йосип Фізі, Юрій Чирков, Юрій Чутора, (воротар). Необхідно звернути увагу на те, що частина королівських футболістів цього періоду захищає честь інших футбольних команд Виноградівщини, а пізніше і команд інших районів області.
З 1964 року тренером "Локомотива” стає Степан Фізі. В цей період команда з певних причин випадає з центральної зони чемпіонату області і опиняється в першій лізі (класом нижче). На відміну від дорослих - юнацький склад активно включається в боротьбу і посідає призові місця.
Необхідно відмітити гравця команди "Локомотив” Юрія Чиркова, який після служби в армії повертається в рідний колектив та привертає увагу селекціонерів багатьох футбольних клубів, в тому числі Ворошиловградської Зорі, проте, талановитий та наполегливий в досягненні мети молодий хлопець відгукується на запрошення команди "Карпати” Мукачево, пізніше стає гравцем команди "Верховина” Ужгород (в майбутньому "Говерла” Ужгород) її капітаном, згодом – тренером. В розквіті своєї футбольної кар’єри гравець Юрій Чирков входить в число 33 кращих футболістів України.
Степан Фізі привів у команду "Локомотив” плеяду молодих гравців, серед яких своєю грою виділявся Йосип Ожват, зокрема технікою, баченням поля, точним пасом а також емоційністю. Тренер С.Фізі не боявся довіряти молодим гравцям місце в основному складі, що підтверджує матч у Вилку, де після першого тайму Королево повело з рахунком 1:0, а в другому – наставник випускає 9 чоловік з юнацького складу, даючи можливість молоді набиратися досвіду, хоча в кінцевому результаті гра закінчується з рахунком 2:1 на користь вилоцьких футболістів. Плоди роботи С.Фізі дали врожай в 70-х роках. 1977 р. Чемпіони Львівської залізниці серед юнаків: Стоять (зліва направо): Івегеш Йосип, Довбак, Івегеш Михайло, Стрижак Володимир, Шереш Адальберт, Кочіш Володимир. Сидять (зліва направо): Довбак Іван, Чейпеш Сергій, Ваш Михайло, Талабірчук Микола, Рожі Адальберт.
В 1968 році тренером "Локомотива” стає Федір Петрович Чейпеш, начальником команди – Коложварі Степан. Команда продовжує грати в першій лізі.
У кінці 70-х років гра королівських футболістів стає сильнішою і привабливішою. В 1978 р. для виявлення делегата з першої ліги області у вищу було призначено додатковий матч між командами Королева та Косина Берегівського району, який відбувся в місті Хусті. Для підтримки команди з Королева до Хуста дизель-поїздом приїхало близько 300 вболівальників. В результаті цього матчу Королево святкувало перемогу з рахунком 1:0. Єдиний гол у ворота суперників провів Іван Міговк, Йосип Ожват не реалізував пенальті та активно зіграв на місці центрального півзахисника, він же взяв на себе функції граючого тренера. Цю гру команда зіграла злагоджено, в якій виділялися: Іван Міговк – в центрі захисту, Данич Володимир – в центрі півзахисту, Шереш Адальберт – праворуч у нападі, Попович Віктор – у центрі нападу, Гейруш Василь – ліворуч в захисті, Філак Степан – праворуч в захисті та Шаркань Іван теж в захисті.
Тодішній гравець Іван Міговк згадує: "Коли Йосип Ожват взяв на себе тренерські обов’язки, команда заграла дружньо, блискуче. Виділя-лися: Реплюк Василь, Шаркань Іван, Регеці Іван, Гейруш Василь, Таркані Іван, Баник Василь, Антка Степан, Болог Василь та Савка Михайло, які пізніше перейшли в Тячівські клуби.” Необхідно згадати на той час юних та молодих: Кочіша Володимира, Удичку Івана, Шереша Адальберта, Ваш Михайла, Зеленяка Михайла, Сергія Чейпеша, який ще будучи учнем 9-го класу вже залучався до складу основи, що навіть було порушення вікового цензу (з 17-ти років можна грати в складі дорослих).
В середині 70-х років, коли головою профспілкового комітету локомотивного депо Королево був Йосип Довганич (колишній захисник команди), "Локомотив” отримав можливість виїзджати на матчі автобусом – до цього команда відправлялася вантажним автомобілем. Про те, що в кінці 70-х на початку 80-х років шкільний футбол був у Королеві на досить високому рівні, говорить той факт, що королівські школярі успішно грали на приз "Шкіряний м’яч”. В області вони поступилися лише Ужгороду, в одному з матчів програли з рахунком 1:2. Успішні виступи молодих футболістів були також пов’язані із роботою Філака Степана та Кочіша Павла (тренерів) та Олага Василя (лікаря).
Учасники матчу: "Динамо” Київ – "Локомотив” Королево (1978 р.). Серед них 9-й зліва направо (верхній ряд) – заслужений майстер спорту Євгеній Рудаков; 23-й зліва направо (верхній ряд) серед суддів майстер спорту міжнародного класу Вадим Сосніхін.
В ці роки "Локомотив” також проводить товаристські матчі. Зокрема, в 1978 році зустрічається з юнаками Київського "Динамо” на стадіоні в селищі Королево. Перший тайм цієї зустрічі закінчився з рахунком 1:0 на користь господарів, гол на рахунку Володимира Данича. Колектив королівського клубу злагоджено працював, створюючи штучний офсайд. Це було відмічено на той час вже тренерами Євгенієм Рудаковим та Вадимом Сосніхіним, які емоційно вичитували своїм футболістам за допущені помилки. В другому таймі матчу на поле вийшли шість юних королівських футболістів. Все ж таки в другому таймі юним динамівцям вдалося переломити хід матчу, забивши два голи, вони стають у ньому переможцями.
Дорослий склад команди також проводить товаристські зустрічі, одну з них з "Говерлою” Ужгород, яка закінчується з рахунком 3:1 на користь ужгородців. Єдиний гол у ворота "Говерли” провів Іван Міговк. При локомотивному депо "Королево”, починаючи з 70-х років, було введено посаду спортивного інструктора. На цій посаді плідно попрацювали Антка Степан, Філак Степан, Гоздок Михайло, Свереняк Іван, кожен з яких в певний період грав в команді "Локомотив”. 1979 р. "Локомотив” Королево. Стоять (зліва направо): -, Чейпеш Сергій, Попович Віктор, Таркані Іван, Данич Володимир, Ожват Йосип –тренер, Міговк Іван, Шаркань Іван, Гейруш Василь, Пальок Петро, Попович Василь – лікар. Сидять (зліва направо): Гріга Іван, Регеці Іван, Шаркань – воротар, Шереш Адальберт, Ємельянов Олександр.
"Локомотив” був багатий на таланти. Одним з них є Сергій Чейпеш. Цей хлопець подавав великі надії, почавши свою футбольну кар’єру надзвичайно бурхливо. Ще будучи школярем, як ми вже згадували, стає кращим бомбардиром команди. Цікавим є те, що в 1979 році граючий тренер "Локомотива” Іван Міговк пропонує юного футболіста тренеру збірної СРСР Ігнать’єву. Тоді футбольна збірна Радянського Союзу проводила товаристський матч зі збірною Угорщини в м.Мукачево. Та щось не вийшло.
Керівники збірної, не бачивши юнака в грі, не змогли відразу дати позитивну відповідь, а підтримки з боку конкурентів, зокрема з Мукачева не знайшлося. 1976 р. Чемпіони Ужгородського відділення Львівської залізниці.
23.03.1978 року – епізод товаристської зустрічі: "Динамо” Київ – "Локомотив” Королево.
Після закінчення школи, а це було в 1979 році, Сергія Чейпеша його земляк Юрій Чирков приводить в "Говерлу” будучи другим тренером команди, головним тоді був Ернест Кеслер. До цього була організована гра між чемпіоном області на той час командою з Перечина та збірною області, за яку викликали грати перспективну молодь, в тому числі і Сергія Чейпеша. В цій грі Сергій відзначився двома забитими м’ячами. Зустріч закінчилася з рахунком 4:3 на користь збірної області. Отже, вихованець "Локомо-тива” став гравцем команди "Говерла” Ужгород, яка виступала в другій лізі чемпіонату СРСР. На превеликий жаль перспективний футболіст, віддавши три роки команді, отримує травму спини і змушений залишити великий футбол, зосередившись на навчанні в Ужгородському Державному університеті. Залікувавши травму, Сергій продовжує футбольну кар’єру в чемпіонаті області, граючи за команду "Керамік” Виноградово. Пізніше стає навіть депутатом Верховної Ради України другого скликання (1994-1998 рр.) 1977 р. Відкриття змагань з футболу на першість Центральної ради спортивного товариства "Локомотив” серед юнацьких команд.
Починаючи з 1985 року, в зв’язку зі зменшенням фінансуванням футбольної команди з боку локомотивного депо (підприємство), скороченням посади інструктора зі спорту та ще ряду інших об’єктивних причин, футбольний клуб "Локомотив” Королево припиняє свої виступи в чемпіонаті області і продовжує грати в першості Виноградівського району. В 1997 році локомотивне депо Королево припиняє діяльність і об’єднується з локомотивним депо Чоп. 1983 р. Чемпіони зимньої першості району з футболу; Стоять (зліва направо): Гейруш Василь, Данич Володимир, Міговк Іван, Фурик Михайло, Кость Василь. Сидять (зліва направо): Гріга Михайло, Волошин Юрій, Прибуш Івон, Зеленяк Михайло, Довбак Іван, Чейпеш Іван.
Необхідно згадати команду Затисянського хім. заводу (раніше "Шахта”), яка успішно виступала в чемпіонаті Виноградівського району, а в роки з 1957 по 1959 навіть виступали в першості області.
Селище Королево було багате на футбольні таланти. Про це говорить те, що велика кількість гравців селища захищала честь інших клубів Вино-градівщини, області та України. Потрібно відмітити Антку Степана, який грав за команду села Вилок Виноградівського району, а потім повернувся у "Локомотив”. Лендєл Олександр в середині 60-х років грав у місті Хуст за команду "Будівельник”, яка виступала в першості України серед колективів фізкультури, а потім повернувся у "Локомотив”, Івегеш Василь – на Тернопільщині за "Колос” Заліщики, тепер працює тренером студентської збірної України з футболу. Данич Володимир тренувався в Львівських "Карпатах” та грав за дублюючий склад цього клубу, разом з королівчанином Іваном Таркані зіграв за збірну України в першості "Трудових резервів”. Попович Віктор, який почав грати в "Локомотиві”, зіграв в товаристському матчі за збірну Виноградівського району з київськими динамівцями (дублюючим складом), в цьому складі тоді були: Анатолій Дем’яненко, боявся Олександр Кузнєцов, Євген Бойко. Пізніше, працюючи в Чехії, Віктор грав у команді "Сігма” Оломоуц, навіть зіграв у матчі за кубок УЕФА з командою "Гетеборг” (Швеція). Декілька років виступав у складі команди "Колос” Петрово, де був лідером. У 90-х роках, коли "Локомотив” не був представлений у вищому дивізіоні області, за цей колектив зіграло дев’ять чоловік з Королева. Необхідно згадати Івегеша Михайла, який в 1976 році зіграв за збірну України (юнацьку) на першість Центральної ради спортивного товариства "Локомотив” СРСР. Савка Михайло та Болог Василь виступали в командах Тячівщини. 1976 р. Місто Київ. Першість України Центральної ради спортивного товариства "Локомотив” (зліва направо): Довбак Іван, Івегеш Йосип, Голожі Степан, Рожі Адальберт, ЛукітаМихайло, Балаж Степан.
За всю футбольну історію команди "Локомотив” Королево кращими гравцями тими, які постійно грали за команду, можна назвати: Копчу Василя (старшого) у воротах, в захисті – Міговка Павла (ліворуч), Шарканя Івана (праворуч), Міговка Івана (в центрі), Чейпеша Івана та Савку Василя (ліворуч); в півзахисті – Чиркова Юрія, Ожвата Йосипа; в нападі – Чейпеша Сергія, Тарканія Івана, Регеці Івана, Гриценка Василя, Сочку Івана. Найбільшу кількість матчів за "Локомотив” зіграли Міговк Михайло (закінчив свої виступи в 39 років) та Лемак Михайло (закінчив свої виступи в 36 років).
1958 р. Стоять (зліва направо): Андреняк В., Купар П., Моргентал, Литка В., Лемак М., Балаж Й., Ківежді М.,
Міговк М., Таркані В., Чейпеш І. Сидять (зліва направо): Сочка І., Пилипчук Ю., Чирков Є.
Футбол грають для глядачів – це гра "мільйонів”, і тому хочеться згадати одного із найвідданіших вболівальників команди Томашека Луйзу. Як відомо спортивна громадськість завжди знаходила підтримку серед освітян, а отже згадаймо вчителя фізики Шарканя Василя Петровича, який любив футбол, підтримував своїх учнів-футболістів (тепер таких вболівальників називають "фанами”), вчителя фізичної культури Дудара Ореста Степановича, який був пропагандистом активного способу життя, був відданим в роботі з молоддю. Також мав своїх вихованців з футболу вчитель фізичної культури, тренер з футболу Виноградівської ДЮСШ Василь Андрійович Вароді. Ще одним підтвердженням того, що футбол в Королеві любили, і в той минулий період, про який ми згадуємо, ця гра "мільйонів” була в пошані, серед жителів селища Королева є прізвище - Фанта. Ця людина на ім”я Федір доглядала за футбольним полем, навколо нього посадила не одне дерево, також Федір допомагав футболістам лагодити бутси. Певний вклад в життя та розвиток команди внесли Андреняк Василь Петрович (в минулому начальник локомотивного депо Королево) та голова селищної ради Менкіна Йосип.
Основною метою нашого спілкування з футбольною громадськістю та футбольними функціонерами краю, з керівниками селища та району є бажання відродити славні традиції королівського футболу, створити умови для тренувального процесу команди "Локомотив” (зокрема, привести в належний стан футбольний стадіон "Локомотив”).
Інформаційний матеріал про королівський футбол записано зі слів ветерана футбольного клубу "Локомотив” Івана Михайловича Міговка. Частково матеріал про виноградівський футбол взято з книги Петра Крайняниці.
Присвячено 95-й річниці зародження футболу в селищі Королево та 75-й річниці створення футбольного клубу "Локомотив”
2007 р. с. Мирослав Лозюк
Источник: http://www.cic-wsc.org |
