Книш Віталій Васильович
к. ю. н., доктор філософії, доцент
кафедри кримінального права і
процесу Івано-Франківського
університету права ім. Короля
Данила Галицького
"Особливості становлення та розвитку інституту конституційно-правової відповідальності суб’єктів державно-політичних відносин на сучасному етапі Українського державо- і правотворення"
Актуальність теми. Невід’ємним елементом у структурі державно-політичних відносин виступають їх суб’єкти. Специфіка суб’єктів державно-політичних відносин, на наш погляд, полягає у дуалізмі їх правового статусу. З одного боку, вони є повноважними представниками держави як у внутрідержавних, так і у зовнішніх відносинах, забезпечують її суверенітет та виконують завдання і функції держави, будучи наділеними для цього відповідними владними повноваженнями, виступаючи при цьому суб’єктами конституційного права. З іншого боку, суб’єкти державно-політичних відносин виступають і як суб’єкти політики, які репрезентують інтереси всього громадянського суспільства чи певної його частини, отримуючи при цьому відповідні повноваження.
Такий їх подвійний статус у свою чергу обумовлює значний каталог прав та обов’язків, зокрема:
1) права та обов’язки у взаємовідносинах з державою, які обумовлені статусом суб’єктів конституційного права;
2) права та обов’язки у взаємовідносинах між самими суб’єктами державно-політичних відносин;
3) права та обов’язки у взаємовідносинах з громадянським суспільством, які обумовлені їх статусом суб’єктів політики.
На основі всього вищенаведеного можна вести мову про такі риси суб’єктів державно-політичних відносин як ускладненість їх правового статусу та багатофункціональність. В свою чергу, значний каталог правомочностей та функцій цих суб’єктів обумовлює потребу у розробці ефективного механізму їх відповідальності як перед державою, так і перед громадянським суспільством за взяті на себе зобов’язання. Тут варто зазначити, що у державах розвинутої демократії взаємодія суб’єктів державно-політичних відносин з державою, суспільством та взаємодія між самими суб’єктами конституційних відносин належним чином врегульована, що виражаються у формі ефективних конституційних моделей їх поведінки, підкріплених механізмом позитивної та ретроспективної конституційно-правової відповідальності.
Проте, на відміну від держав розвинутої демократії, у транзитних суспільствах та державах, які знаходяться на перехідному етапі розвитку, конституційні моделі взаємодії суб’єктів державно-політичних відносин між собою, з державою та з громадянським суспільством знаходяться лише на етапі становлення. Це обумовлюється тим, що, по-перше, саме громадянське суспільство переживає етап перетворення та зміни суспільної свідомості (поступово переходить від недемократичних стереотипів свідомості до демократичних). По-друге, самі суб’єкти державно-політичних відносин залежать від тих процесів, що відбуваються у громадянському суспільстві, оскільки їх формування здійснюється саме через інститути цього суспільства. По-третє, у суспільствах та державах перехідного типу існує проблема чіткого визначення та розмежування повноважень суб’єктів державно-політичних відносин, що чітко проявляється у відносинах між вищими органами влади в Україні та обумовлює подальший пошук оптимальної конституційної моделі їх взаємодії.
На нашу думку, ключовим елементом побудови взаємодії суб’єктів державно-політичних відносин між собою, з державою та з громадянським суспільством є позитивна (перспективна) та негативна (ретроспективна) конституційно-правова відповідальність. Позитивна (перспективна) конституційно-правова відповідальність, на наш погляд, пов’язана, по-перше, з чітким визначенням правового статусу (прав, обов’язків, повноважень, завдань та функцій) вищенаведених суб’єктів у відносинах між собою, у відносинах з державою та суспільством, а по-друге, з безумовним та неухильним дотриманням усіх елементів їх правового статусу. Це, на нашу думку, одна з основних передумов формування та утвердження конституційної моделі їх функціонування.
Однак сама по собі позитивна (перспективна) конституційно-правова відповідальність не може бути самодостатньою, оскільки базується більше на моральних засадах, ніж на правових, і характерна в основному для держав розвинутої демократії, а не для держав перехідного типу. Тому у разі недостатності самої позитивної (перспективної) відповідальності починає діяти механізм негативної (ретроспективної) конституційно-правової відповідальності. Це проявляється у тому, що порушення встановленого порядку використання конституційних прав та конституційних повноважень, невиконання чи неналежне виконання конституційних обов’язків тягне за собою несприятливі наслідки у вигляді конституційно-правових санкцій. На нашу думку, саме вона є одним з головних засобів забезпечення правомірної поведінки суб’єктів державно-політичних відносин при реалізації ними своїх конституційних прав, повноважень та обов’язків в транзитному (перехідному) суспільстві.
Проте юридична відповідальність суб’єктів державно-політичних відносин і такий її різновид, як конституційно-правова відповідальність, на даний час остаточно не сформовані. Оскільки ж конституційно-правова відповідальність є невід’ємним елементом правового статусу цих суб’єктів, то вважаємо, що її формування та подальше удосконалення можливе лише одночасно з утвердженням та розвитком самого конституційно-правового статусу цих суб’єктів.
Таким чином, формування правового статусу суб’єктів державно-політичних відносин і такого його ключового елементу, як конституційно-правова відповідальність, обумовлюють потребу у комплексному науковому дослідженні конституційно-правової відповідальності, а також у науковому обґрунтуванні шляхів удосконалення механізму реалізації даного виду юридичної відповідальності, а обрана тема дослідження є актуальною та важливою на сучасному (перехідному) етапі українського державо- і правотворення.
Метою дослідження є комплексний правовий аналіз особливостей правового регулювання та практичного застосування конституційно-правової відповідальності суб’єктів державно-політичних відносин в Україні.
З мети випливають наступні завдання дослідження:
1) дослідити особливості юридичного закріплення конституційно-правової відповідальності та її взаємозв’язок з іншими видами юридичної та соціальної відповідальності;
2) дослідити історичні особливості становлення конституційно-правової відповідальності суб’єктів державно-політичних відносин в Україні;
3) визначити сутнісні характеристики (поняття, ознаки, принципи та функції) конституційно-правової відповідальності суб’єктів державно-політичних відносин в Україні;
4) встановити взаємозв’язок та взаємообумовленість конституційно-правової відповідальності та компетенції суб’єктів державно-політичних відносин;
5) дослідити механізм реалізації конституційно-правової відповідальності в Україні та його елементи в умовах транзитної системи;
6) встановити відмінності конституційно-правової відповідальності від інших видів юридичної відповідальності;
7) дослідити особливості диференціації конституційно-правової відповідальності різних суб’єктів державно-політичних відносин;
8) дослідити юридичну практику застосування конституційно-правової відповідальності в Україні;
9) встановити особливості юридичного закріплення та застосування конституційно-правової відповідальності у зарубіжних країнах та можливості запозичення позитивного досвіду для України з урахуванням специфіки українського конституціоналізму;
10) розробити практичні рекомендації по вдосконаленню правового забезпечення та механізму реалізації конституційно-правової відповідальності суб’єктів державно-політичних відносин в Україні.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, пов’язані з юридичним закріпленням, організаційним забезпеченням та реалізацією конституційно-правової відповідальності в Україні в умовах транзитної системи розвитку сучасного українського суспільства.
Предметом дослідження є особливості нормативно-правової регламентації та реалізації конституційно-правової відповідальності суб’єктів державно-політичних відносин як невід’ємного елемента їх правового статусу.
Відповідно до мети, завдань, специфіки об’єкта і предмета дослідження побудовано основні тематичні напрями дослідження, яка включає в себе наступні елементи:
1. Загальнотеоретичні підходи до розуміння ґенези, сутності та механізму застосування конституційно-правової відповідальності суб’єктів державно-політичних відносин, що включає:
А. Взаємозв’язок конституційно-правової відповідальності з іншими видами юридичної та соціальної відповідальності.
Б. Роль конституційно-правової відповідальності у розбудові та розвитку національної держави та національної правової системи в Україні.
2. Сутнісна характеристика конституційно-правової відповідальності суб’єктів державно-політичних відносин, що включає:
А. Поняття та ознаки конституційно-правової відповідальності.
Б. Принципи, завдання та функції конституційно-правової відповідальності.
В. Елементи та види конституційно-правової відповідальності суб’єктів державно-політичних відносин.
3. Функціональна характеристика конституційно-правової відповідальності суб’єктів державно-політичних відносин в Україні.
А. Підстави та порядок застосування конституційно-правової відповідальності.
Б. Характеристика елементів механізму реалізації конституційно-правової відповідальності суб’єктів державно-політичних відносин в Україні.
4. Аналіз юридичної практики застосування конституційно-правової відповідальності суб’єктів державно-політичних відносин.
А.Юридична практика застосування конституційно-правової відповідальності.
Б. Перспективи розвитку та шляхи удосконалення юридичної практики у сфері застосування конституційно-правової відповідальності до різних суб’єктів державно-політичних відносин.
Дослідження проблем конституційно-правової відповідальності до різних суб’єктів державно-політичних відносин може здійснюватись з урахуванням наступних міжнаукових зв’язків:
1. З урахуванням взаємозв’язку конституційного права з конституційним процесуальним правом – в частині вивчення сутнісних та функціональних особливостей конституційно-правової відповідальності суб’єктів державно-політичних відносин.
2. З урахуванням взаємозв’язку конституційного та конституційного процесуального права з історією держави і права та Історією України – при дослідженні ґенези та історичних особливостей розвитку інституту конституційно-правової відповідальності суб’єктів державно-політичних відносин.
3. З урахуванням взаємозв’язку конституційного та конституційного процесуального права з теорією держави і права – в частині вивчення взаємозв’язку конституційно-правової відповідальності з іншими видами юридичної відповідальності, а також у частині дослідження ролі конституційно-правової відповідальності у розбудові та розвитку національної держави та національної правової системи в Україні.
4. З урахуванням взаємозв’язку конституційного та конституційного процесуального права з філософією, філософією права, політологією, етикою, релігієзнавством – у частині вивчення взаємозв’язку конституційно-правової відповідальності з видами соціальної відповідальності (політичною, моральною та іншими видами соціальної відповідальності).
5. З урахуванням взаємозв’язку конституційного та конституційного процесуального права із соціологією, соціологією права, соціальною психологією та юридичною психологією – при дослідженні юридичної практики застосування конституційно-правової відповідальності суб’єктів державно-політичних відносин (особливо в питаннях відповідальності цих суб’єктів перед громадянським суспільством та його інститутами, при дослідженні ступеня їх впливу на механізм конституційно-правової відповідальності). Тут можливе також застосування методів опитування (анкетування, інтерв’ю) для вивчення думки представників громадянського суспільства з досліджуваної проблеми, методу спостереження та експертних оцінок.
6. З урахуванням взаємозв’язку конституційного та конституційного процесуального права з конституційним правом зарубіжних країн – з метою вивчення зарубіжного досвіду застосування конституційно-правової відповідальності та запровадження його позитивних аспектів в Україні.
Терміни виконання:
| № п/п |
Види робіт за темою дослідження |
Прогнозовані
строки
виконання |
| 1. |
Дослідження загальнотеоретичних підходів до розуміння ґенези, сутності та механізму застосування конституційно-правової відповідальності суб’єктів державно-політичних відносин. |
2011 – 2012 |
| 2. |
Дослідження сутнісних особливостей конституційно-правової відповідальності суб’єктів державно-політичних відносин. |
2012 – 2013 |
| 3. |
Дослідження функціональних особливостей конституційно-правової відповідальності суб’єктів державно-політичних відносин. |
2013 – 2014 |
| 4. |
Дослідження юридичної практики застосування конституційно-правової відповідальності суб’єктів державно-політичних відносин. |
2014 – 2015 |
Источник: http://www.cic-wsc.org | 
