Проект передбачає створення високо інноваційної міжнародної структури, в якій планується поєднати останні організаційні досягнення світової економіки в створенні корпоративних міжнародних структур із потребами високотехнологічних галузей аерокосмічного комплексу, спираючись на мережу дослідницько-спостерегаючих центрів, спочатку в Україні та Польщі, а потім із залученням інших держав, які базуються на об’єктах інфраструктури агропромислового комплексу і вирішують початкове фінансування теж за рахунок агропромислового комплексу з реальним фінансовим контролем вже діючої фінансово-промислової групи важкої промисловості (ВАТ «ММК ім. Ілліча») за використанням інвестованих коштів і переданих у лізинг матеріальних ресурсів [13]. Планується, що розпочав із виконання програми «космічної безпеки» Землі, агропромислово-фінансова група космічної безпеки буде ініціатором цілої низки освітянських програм для населення сільської місцевості, інтегрується у програми профорієнтаційної підготовки фахівців для аерокосмічного комплексу України і Польщі, стане ініціатором низькі бізнес-проектів по забезпеченню потреб у продовольчих продуктах та сировиною міжнародних програм дослідження і промислового освоєння космічного простору, зможе забезпечити пошук і начальну підготовку фахівців для Банковської справи при реалізації ініціативних бізнес-проектів. А головне – зможе на практиці довести реальні можливості кооперації для виконання найважливіших цілей людства аграрного сектору, важкої промисловості, науково-дослідних установ Національних Академій наук (Польської Академії наук, Національної Академії наук України), закладів освіти всіх рівнів в Польщі і в Україні із розробками фахівців, впроваджуючи у життя досягнення «революції ефективності».

     Організаційна структура агропромислово-фінансова група космічної безпеки передбачає створення не більш ніж чотирьох рівнів управління.

     Перший рівень – це стратегічно-координуючий центр, який базується в Києві в Інституті космічних досліджень НАНУ-НКАУ (ІКД НАНУ-НКАУ) і який очолює директор Інституту космічних досліджень. До нього входять на правах першого заступника: - директор Львівського центру Інституту космічних досліджень НАНУ-НКАУ (ЛЦ ІКД НАНУ-НКАУ).

     На правах заступників:

     - Генеральний директор ВАТ «ММК ім. Ілліча»;

     - виконавчий директор PIONER PEKAO INVESTMENT FUND COMPANY;

    - перший заступник Національного космічного агентства України (НКАУ);

    - представник Комітету супутникового спостереження Землі (CEOS).

      На правах членів правління центру:

     - директора ДП "Iллiч-агро-Запорiжжя", ДП "Iллiч-Агро-Крiм", ДП"Iллiч-Агро-Донбас", ДП "Iллiч-Аго-Умань";

    - начальники дослідно-спостерегаючих центрів в Україні і Польщі.

      Другій рівень – мережа дослідно-спостерегаючих центрів в Україні і Польщі із філіями обслуговуючих бізнес-проекти Банків, та головних партнерів бізнес-проектів в агропромисловому комплексі. Співпраця між дослідно-спостерегаючими центрами та господарюючими суб’єктами агрокомплексу здійснюється на основі довгострокових партнерських угод, які погоджені із профільними міністерствами і передбачають чіткий перелік напрямків спільної відподальності, звітності і контролю.

      Третій рівень - всі навчальні установи і культурні осередки в певному регіоні, які співпрацюють із дослідницько-спостерегаючою мережею. Співпраця здійснюється на основі конкретних програм, які затверджуюся науковими радами навчальних установ і університетів із фінансуванням по окремим договорам з ДП "Iллiч-агро-Запорiжжя", ДП "Iллiч-Агро-Крiм", ДП"Iллiч-Агро-Донбас", ДП "Iллiч-Аго-Умань". Керівництво бізнес-проектами здійснюється за матричною схемою управління, яка передбачає відповідальність за використані цільові кошти перед керівництвом дослідно-спостерегаючих центрів і членом правління стратегічно-координуючого центру, який безпосередньо відповідає за фінансування бізнес-проекту, але закріплені за проектом регіональні філії Банку за Положенням не здійснює фінансових операцій по поки не має погодження першого керівника дослідницько-спостерегаючого центру.

      Це дає можливість приймати дійсно обґрунтовані і перспективні рішення по використанню запланованого фінансування того чи іншого бізнес-проекту. Це першій виконавчий комерційній рівень агропромислово-фінансової групи космічної безпеки. Який у майбутньому, за нашими планами, забезпечить самоокупність діяльності агропромислово-фінансової групи космічної безпеки, а можливо і її прибутковість, хоча останнє не є пріоритетним завданням цієї міжнародної корпорації. Керівництво конкретними програмами, до яких залучені навчальні установи і культурні осередки в певному регіоні, здійснюється теж по матричній структурі управління, а саме керівництвом дослідно-спостерегаючих центрів, з одного боку, і керівництвом міст виконкому, який опікується розміщеним на його території навчальним закладом чи культурним осередком, - з другого. Кошти надходять по внутрішньо корпоративним (в межах відповідальності внутрішнім самої агропромислово-фінансової групи космічної безпеки) грантам, які затверджуються вченою радою стратегічно-координуючого центру в Києві.

 

 Майбутнє промислово-фінансових груп космічної безпеки

 

       З часом все змінюється. І якщо в 2001 р. вважалось необхідним у Центральній Європі, в першу чергу залучити до співпраці фермерів і вивчати польську систему консультаційних центрів, то в 2010 р. вже більш цікаво звернути увагу на можливості самих (дорадчеських) консультативних центрі в Польщі для здійснення програми «космічної безпеки» на її території. Ні, ми не відкидаємо можливості задіяти фермерські господарства, але нам здається треба звернути особливу увагу на консультативні центри. Але не тільки на центри, а і на філіали науково-дослідних інститутів, а саме, таких як ІБМЕР в Варшаві, який має достатньо філій по всі Польщі (Познань, Гданськ і т.п.).

       Це має перспективу, тому що в цих центрах зосереджені висококваліфіковані кадри, які можуть швидко організувати проведення якісних спостережень по міжнародній програмі. Треба тільки невелике фінансування цієї роботи. Саме це і можуть забезпечити в Польщі інвестиційні фонди, які мають авторитет серед бізнесових світових структур, як наприклад PIONER PEKAO INVESTMENT FUND COMPANY. Вони дійсно можуть забезпечити сучасний рівень контролінгу всього проекту. Дослідження вітчизняних фахівців (М.Рильського, П.Гайдуцького) свідчать, що в сільськогосподарському виробництві намітились тенденції комплексної інтеграції між різними сферами агропромислового виробництва та банківськими установами, організація на цій основі нових організаційно-виробничих структур, які сприймаються більшістю потенційних учасників як вихід із хронічних неплатежів та зубожіння агропромислового виробництва.
         Найбільш реально поява нових виробничих структур, прототипів АПФГ, очікується в рамках територіально-адміністративних одиниць - районів, де сконцентровано необхідну інфраструктуру і є всі можливості для інтеграційної співпраці. Вони вважають, що в умовах зростання виробництва стає можливим розвиток обслуговуючої інфраструктури. Головним результатом формування інтегрованої обслуговуючої інфраструктури та її впливу на виробництво кінцевих продуктів спільних проектів АПФГ повинно стати забезпечення підприємств-учасників таким рівнем обслуговування, який би повністю задовольнив їх потреби у відповідних послугах краще від конкурентів [3,4,5].
         Але відношення в Україні до ПФГ взагалі, а також і до АПФГ, не говорячи про АПФГ КБ, не було ще у 2008-2009 рр. визначеним. Були Постанови Кабінету Міністрів про недоцільність цих корпоративних об’єднань. Вважали, що треба усунути надмірне державне регулювання діяльності об'єднань юридичних осіб у формі промислово-фінансових груп (ПФГ). І це пропонував Кабінет міністрів України. Відповідний законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо діяльності промислово-фінансових груп)" №6051 зареєстрований урядом 9 лютого в парламенті. В ньому є такі рядки: "З моменту прийняття закону ("Про промислово-фінансові групи в Україні" - ІФ) в Україні в 2001 році за рішенням Кабінету міністрів була створена лише одна ПФГ "Титан", яка проіснувала три роки. На сьогодні в Україні ПФГ, створених відповідно до вказаного закону, немає", - повідомляється в пояснювальній записці до документа. Так, проектом закону передбачається, що для усунення надмірного державного регулювання діяльності об'єднань юридичних осіб необхідно визнати закон "Про промислово-фінансові групи в Україні" таким, що втратив силу, і внести відповідні зміни до Господарського кодексу України і закону "Про банки і банківську діяльність".
        Відповідно до пояснювальної записки, з економічної точки зору недоцільність існування цього закону підтверджується тим, що його положеннями визначається: головне підприємство ПФГ виробляє кінцеву продукцію ПФГ, здійснює її збут, платить податки в Україні й офіційно представляє інтереси ПФГ. При цьому втрачає право на будь-які пільги з питань оподаткування, на які воно мало або може мати право згідно з чинним законодавством України. Пільгою головного підприємства та учасників ПФГ, відповідно до ст. 4 закону, передбачено звільнення від сплати вивізного (експортною) мита і митних зборів в разі експорту й імпорту проміжної продукції, при тому що головне підприємство випускає лише кінцеву продукцію.
        До того ж відсутність державної підтримки діяльності таких ПФГ, зокрема, держгарантій для залучення іноземного капіталу, надання інвестиційних кредитів або інша фінансова підтримка для реалізації проектів ПФГ ставить під сумнів економічну доцільність їх створення, тим більше в період економічної кризи. Згідно з законом, ПФГ є об'єднанням, до якого можуть входити суб'єкти господарювання всіх форм власності, яке створюється за рішенням Кабінету міністрів на певний термін з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей і структурної перебудови економіки країни. У відповідності із ст. 125 Господарського кодексу України, ПФГ не є юридичною особою і не підлягають державній реєстрації як суб'єкт господарювання. ПФГ є лише економічною формою взаємодії відповідних фінансових і промислових залежних організацій і їх головного підприємства.» Тому, на думку авторів документа, «наявність прийнятого в 1996 році закону "Про промислово-фінансові групи в Україні" недоцільна як з юридичної, так і з економічної точки зору» [11, 10]. Але потрібно зауважити, що створення ПФГ і АПФГ, а також і наші пропозиції відносно АПФГ КБ, це не якась швидко минуща мода.
      Це органічний розвиток організаційно-корпоративних структур світової економіки. Мабуть тому цей законопроект в Україні, незважаючи на обґрунтування, і не одержав підтримки. Тому Чепурда Л.М., Беляева С.С, Плахотнікова М.В. у 2005 р. підкреслювали: «Групування підприємств у багатьох випадках є їх самостійною реакцією на проблеми, що виникають в економіці:

    - розрив господарських зв'язків;

    - нестача оборотних коштів;

    - скорочення бюджетного фінансування;

   - тиск з боку сильних конкурентів на внутрішньому й зовнішньому ринках;

   - відсутність погодженості в управлінні тими технологіями, які не пов'язані з підприємством. Підприємства, об'єднуючись у ПФГ, одержують широкі перспективи для розвитку:

   - кооперування в постачально-збутовій діяльності задля скорочення транспортних витрат;

   - підвищення погодженості дій підприємств в умовах виробничого кооперування;

     - розширення кола інвесторів, зміцнення відносин з кредитно-фінансовими установами;

    - об'єднання інвестиційних ресурсів;

    - оптимізація матеріально-фінансових потоків;

   - зменшення потреби в оборотних коштах на підставі зміцнення платіжної дисципліни партнерів по групі, високооборотних товарних кредитів, векселів, транспортних цін тощо;

   - полегшення відстоювання групових інтересів у державних інстанціях;

  - прагнення скористатися потенційними можливостями інтеграції без жорсткої централізації контролю за ресурсами» [10].
     Вони також наводять такі данні: «Останнім часом, на відміну від перших ПФГ, які складалися, як правило, з технологічно пов'язаних між собою підприємств, типовим стало диверсифіковане виробництво. Наприклад, кожна з 500 великих компаній США має в середньому підприємства 11, а інколи і до 50 галузей. У групі 100 провідних промислових фірм Великої Британії багатогалузевими є 96, у Франції — 84, в Італії — 90». Але головне – що вони надають інформацію про не відставання СНД в цьому процесі: «Набувають поширення ПФГ і в країнах СНД. Зокрема, у Російській Федерації офіційно у складі цих об'єднань підприємств — 1121 юридична особа, у тому числі 154 — фінансово-кредитні установи. Загальна кількість зайнятих у ПФГ — близько 4 млн. чол., річний обсяг виробництва — 65 млрд. руб.» [9]. Так скажіть, будь ласка, а чому Україна повинна знищувати свої ПФГ і не створювати нові ? Що нам бракує ? Тому у багатьох вітчизняних роботах узагальнено світовий досвід функціонування найтиповіших моделей фінансово-промислових груп (ФПГ), зокрема високо інтегрованих американських ФПГ, японських сюданів, південнокорейських чеболей, фінансово-промислових об'єднань Німеччини та російських ФПГ, на основі чого сформульовані такі висновки: по-перше, економіку високо розвинутих країн творять великі сильно інтегровані фінансово-промислові групи; по-друге, ФПГ є універсальними, багатогалузевими комплексами, які включають до свого складу банки, торговельні фірми, страхові і трастові компанії, а також велику кількість виробничих підприємств, які представляють певний перелік галузей національного виробництва тієї чи іншої країни; по-третє, процес злиття банківського та промислового капіталу відбувся у всіх, без винятку, індустріально розвинутих країнах.

      А це доводить доцільність створення агропромислово-фінансових груп космічної безпеки (АПФГ КБ) в усіх індустріально розвинутих країнах, а враховуючи освітянсько-профорієнтаційний напрям діяльності АПФГ КБ, то - майже і в усіх країнах, які розвиваються, що прискорить інтелектуально-духовне зростання народів цих країн. Розбудова дослідницько-спостерегаючої мережі агропромислово-фінансової групи космічної безпеки – це і є приклад плідного Глобального партнерства. А світова спільнота вже має достатньо прикладів цього партнерства. Так проект «Аполлон-Союз» у 1970 році без сумнівів став реальним і дуже важливим прикладом спільного вирішення технічних проблемі, а взагалі явився втіленням політичної розрядки у протистояння. Створення Європейського космічного агентства ESA, до якого входять 17 країн, пов’язане з бажанням встановити наукові зв’язки на всьому континенті. Фахівці відзначають, що «сьогодні ESA будує ракети-носії та метеорологічні супутники, а також досліджує Марс у рамках програми, завдання якої набагато перевищують можливості будь-якої країни Європи.
      Можна стверджувати, що програма МКС, яка є найбільшим з проектів такого типу, наочно продемонструвала цінність партнерського підходу. США, Канада, Європа, Японія та Росія разом спромоглися зробити те, що жодна з країн не виконала б поодинці, і в процесі співпраці встановили міцні зв’язки, досягли культурного та політичного порозуміння» [1,2].
     Наведемо декілька прикладів плідної спів праці, на які посилається національне аерокосмічне агентство України [1,2]:

     - Японське аерокосмічне агентство з дослідження космосу JAXA та NASA співпрацювали над проектом з висадки зонда «Хаябуса» на астероїд Ітокава, перші зразки ґрунту з астероїда очікуються на Землі у 2010 році;

     - нові американські та європейські наукові прилади незабаром будуть виведені на орбіту Місяця на борту індійського космічного корабля;

      - китайський космічний апарат «Дабл стар» за допомогою приладів, зібраних в Європі, досліджує залежність магнітного поля Землі від сонячного вітру;

      - Китай та Росія планують спільну місію на один із супутників Марса;

      - Японія і Європа співпрацюють над місією до найближчої до Сонця планети — Меркурія.

       Ці успішні проекти підтверджують, що партнерство при створенні міжнародної агропромислово-фінансової групи космічно безпеки (МАПФГ КБ) надасть країнам можливість розвивати спільне розуміння їх власних інтересів, постійно плідно працювати над зростанням людського капіталу і, таким чином, прискорювати соціальний та науковий прогрес своїх народів і людства в цілому.

      Сьогодні 14 космічних агентств домовились створити офіційний Механізм для координації Глобальної стратегії досліджень (ASI (Італія), BNSC (Великобританія), CNES (Франція), CNSA (Китай), CSA (Канада), CSIRO (Австралія), DLR (Німеччина), ESA (Європейське космічне агентство), ISRO (Індія), JAXA (Японія), KARI (Корея), NASA (США), НКАУ (Україна), Роскосмос (Росія)) [2].
     Ця домовленість підтверджує, що партнерство при створенні міжнародної агропромислово-фінансової групи космічно безпеки (МАПФГ КБ) надасть країнам можливість розвивати спільне розуміння їх власних інтересів, постійно плідно працювати над зростанням людського капіталу і, таким чином, прискорювати соціальний та науковий прогрес своїх народів і людства в цілому.

Використані літературні джерела

1.Юрій Алексєєв Космічна галузь України © "Спейс-Інформ”. Дизайн (03150, м.Київ, вул. Федорова, 20 Тел./факс: +38 (044) 289-84-73 E-mail: inform@space.com.ua www.space.com.ua )
2. the Global Exploration Strategy: The Framework for Coordination/Глобальная стратегия досліджень - основа координаційного процесу © "Спейс-Інформ”. Дизайн (03150, м.Київ, вул. Федорова, 20 Тел./факс: +38 (044) 223-62-30 E-mail: inform@space.com.uа ) // розробники документу ASI (Італія), ASI (Italy), ISRO (Індія), ISRO (India), DLR (Німеччина), DLR (Germany), BNSC (Великобританія), BNSC (United Kingdom), CNES (Франція), CNES (France), CSA (Канада), CSA (Canada), CSIRO (Австралія), CSIRO (Australia), CNSA (Китай), CNSA (China), JAXA (Японія), JAXA (Japan), НКАУ (Україна), NSAU (Ukraine), Роскосмос (Росія), Roscosmos (Russia), ESA (Європейське космічне агентство), ESA (European Space Agency), KARI (Корея), KARI (Republic of Korea), NASA (США), NASA (United States of America),
3.Гайдуцький П.І., Рильський М.В. Корпоратизація: суть і практика застосування// Економіка АПК.-1995.-№4.-С.21-22., в т. ч. автора С.22. (Практика застосування корпоративних відносин).
4.Гайдуцький П.І., Рильський М.В. Фінансово-агропромислові групи: суть і передумови формування// Економіка АПК.-1995.- №9.-С.55-58., в т.ч. автора С. 56-58. (Передумови формування фінансово-агропромислових груп).
5.Рильський М.В. Фінансово-агропромислові групи в АПК: напрямки розвитку// Економіка АПК.-1996.-№10-11.- С.48-53.
6.Васильев А.В. «PODSTAWOWE ZALOZENIA I UZASADNIENIE, NOWEGO PODEJSCIA» / «Основные положения и обоснование НОВОГО ПОДХОДА». – Warszawa- Ciechanow, IBMER-IESCR, 2001. – с.195.
7.Krzysztof Wierzbicki "Analiza wartosci w inzynierii srodowiska”/w Zeszyty Naukowe Akademii Rolniczej we Wroclawiu, Inzynieria srodowiska XI, NR 385, 2000.-ss.367-375.
9.Рильський М.В. Проблеми створення промислово-фінансових груп в АПК України. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01.- Фінанси, грошовий обіг і кредит – Інститут аграрної економіки УААН, Київ, 1999. 10.Економіка та організація діяльності об'єднань підприємств: Навчальний посібник. / Чепурда Л.М., Беляева С.С, Плахотнікова М.В. та ін. Під заг. :ед. Л.М. Чепурди — К.: ВД «Професіонал», 2005. — 272 с. 11.Управління ресурсним забезпеченням промислово-фінансових груп. - Монографія / І. В. Алєксєєв, М. К. Колісник, А. С. Мороз. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2007. 132 с.
12. Найкращі обсерваторії світу: топ-10 (Popsci.com, 2009) © 2007-2008, ТОВ «Перша рейтингова система». Всі права захищено. Використання матеріалів сайту дозволено за умови посилання (для мережевих видань – гіперпосилання) на сайт rate1.com.ua. Матеріали, позначені ®, публікуються на правах реклами.
13. http://ilyich.com.ua Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча Поштова адреса:м. Маріуполь, вул. Левченка, 1
Телефони:(0629) 39-43-01 Веб-сторінка:ilyich.com.ua
14. А.М.Мікиша, Л.В. Рихлова, М.А.Смірнов «Забруднення космосу»/ «Вісник РАН» /№ 1, т. 71, 2001г.