Кваліфікаційна робота на здобуття почесного академічного звання доктор комерції виконана у формі дисертаційної роботи-доповіді, як це робиться при достатньої кількості друкованих праць і виконаних практично значущих акцій по розбудові тої чи іншої комерційної структури (діяльність якої відповідає ринковим умовам сучасної економіки України).

Такі дисертаційні роботи наше відділення вже виконувало і оцінювало у 90-х роках XX століття, що тоді дало можливість презентувати наших фахівців і підприємців перед науковими установами Європейського Союзу. Тоді керівництво отримало багато позитивних відгуків, що знайшло віддзеркалення у виданнях світових біографічних центрів. Достатньо подивитись видання Міжнародного Біографічного Центру в Кембриджі «2000 Видатних Інтелектуалів 21 ст.» за 2001-2006 рр.; довідники надруковані видавницькою групою «Хто є Хто», а саме «Хто є Хто в Світі» за 2000, 2001, 2002, 2003, 2004 рр., «Хто є Хто в Інженерії» за 2005-2006 рр.; видання Американського Біографічного Інституту за 2003-2006 рр. Все це дуже важливо сьогодні враховуючи завдання прискореної інтеграції України в економічні структури Європейського Союзу.

Потрібно визнання наших науковців і підприємців, тому ця робота дійсно відповідає вимогам часу.

В ній правильно зроблено наголос на промислово-фінансові групи і роль малого бізнесу в їх ефективному функціонуванню. Доречи, це майже перша наукова праця такого рівня де підіймається це питання.

Всім відомо, що в Японії «Кайрацу» витримують світові кризи і за рахунок опори на малий бізнес, який пов'язаний системою угод у гнучку і стійку конкурентоспроможну систему, яка забезпечує постійний рівень якості продукції та послуг та адекватну реакцію на вимоги часу.

Скопіював організаційні форми промислово-фінансових груп Україна і Російська Федерація повинні не зволікати малим бізнесом, а знайти шляхи його інтеграції в цих новітніх для Східної Європи структурах навколо стратегічних завдань у рамках багаторічних цільових програм розвитку.

З цього ракурсу робота дійсно перспективна і заслуговує позитивної оцінки, а її автор присудження кваліфікаційного наукового звання за положеннями дії громадських організацій, які здійснюють цю необхідну для України роботу.

Мені також приємно, що автор робить спробу спиратись при аналізі на закон Збереження Праці, який дійсно є теоретично-практичним надбанням економіки XX століття, яке здійснили фахівці України. Але все ж таки цей аналіз дії, як закону Збереження Праці, так і закону не знищення інтелектуально-духовної    праці,    потрібно    провести    більш    послідовно.

Можливо у наступній кваліфікаційній праці зробити окрему главу, де і розглянути всі виникаючи питання.

Відносно використання такого показника, як показник рентабельності праці, то це дійсно потрібно робити. Цей показник вже використовували для аналізу економічні школи Східної Європи: і в Донбасі, і в Одесі, і в Києві. Але його застосування ще не стало нормативним і може з цієї роботи почнеться процес входження цього показника, як обов'язкового при аналізі діяльності підприємств і промислово-фінансових груп в Україні. А останні групи в Україні дійсно є, що автор і вказує у своїй роботі.