•      ex post аналіз - національне рахівництво;

•      ex ante аналіз - прогностичне моделювання.

Аналіз ex post базується на визначенні макроекономічних параметрів минулого періоду з метою отримання інформації про те, як національна економіка функціонувала і які результа­ти досягла. На основі результатів ex post аналізу робиться коре­гування макроекономічних концепцій та розробка нових.

Аналіз ex ante - це прогнозне моделювання економічних явищ та процесів на основі певних теоретичних концепцій. Мета ex ante аналізу визначити, які фактори і яким чином будуть впли­вати на значення макроекономічних показників у майбутньому.

Суб'єктами макроаналізу виступають:

СЕКТОР ДОМАШНІХ ГОСПОДАРСТВ містить усі приватні господарства країни, діяльність яких спрямована на задоволення власних потреб, Домашні господарства проявляють три основних

види економічної активності: пропонують фактори виробни­цтва, споживають частину отриманого доходу і заощаджують.

ПІДПРИЄМНИЦЬКИЙ СЕКТОР - це сукупність усіх фірм, зареєстрованих у межах країни (мета діяльності фірм - отримання прибутку). Підприємницький сектор проявляє такі види еко­номічної активності: пред'являє попит на фактори виробницт­ва, пропонує результати своєї діяльності та інвестує.

ДЕРЖАВНИЙ СЕКТОР - містить усі державні інститути та установи.

Основне завдання держави - створення суспіль­них благ, які надходять споживачам «безоплатно» (безпека, досягнення фундаментальної науки, послуги держав­ної, соціальної та виробничої інфраструктур тощо).

Основні цілі державного сектору - задоволення потреб у суспільних благах, а не отримання прибутку; зростання суспіль­ної продуктивності праці та зниження витрат на споживання домашніх господарств.

Для здійснення своєї діяльності держава збирає податки, за рахунок яких здійснює закупки товарів та послуг. Для спро­щення аналізу реальних процесів на основі макромоделювання будемо вважати, що податки збираються тільки з домашніх господарств, а державні закупки включають всі державні ви­трати (державні інвестиційні витрати та державні споживчі витрати).

Для забезпечення своєї діяльності державний сектор прояв­ляє такі види економічної активності: збирає податки, здійснює державні закупки товарів та послуг, а також надає пропозицію грошей для всіх макроекономічних суб'єктів.

СЕКТОР     ЗАКОРДОН     містить     усі     економічні  суб'єкти, які знаходяться за межами даної країни, а також іноземні державні інститути. Вплив закордону на вітчизняну економіку здійс­нюється через взаємний обмін товарами, послугами, капіталом та національними валютами.

МЕТОДИ МАКРОЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

Макроекономіка використовує широкий спектр методів, а саме:

•      аналіз;

•      синтез;

•      індукцію;

•      дедукцію;

•      абстракцію;

•      економіко-математичне моделювання та ін.

Аналіз - це метод дослідження, при якому об'єкт дослі­дження розкладається на складові частини, кожна з яких вивча­ється окремо.

Синтез - це метод дослідження, який базується на поєд­нанні різних елементів, сторін об'єкта в єдине ціле з урахуван­ням взаємозв'язків між ними.

Аналіз і синтез, як методи дослідження, застосовуються в єдності.

Індукція - рух думки від конкретного до всезагального, від знання нижчого ступеня до знання вищого ступеня.

Дедукція - рух думки від всезагального до одиничного. Поєднання методів індукції - дедукції забезпечує зв'язок оди­ничного, особливого і всезагального.

Метод наукової абстракції - це метод поглибленого пізнання реальних економічних процесів шляхом виділення ос­новних, найсуттєвіших сторін певного явища і очищення його від усього неістотного, випадкового.

Основним методом макроекономічного дослідження є еко­номіко-математичне моделювання.

 МАКРОЕКОНОМІЧНІ  МОДЕЛІ: СУТНІСТЬ ТА ТИПИ

МАКРОЕКОНОМІЧНІ МОДЕЛІ - це математичні рівняння, в яких виражені реальні економічні процеси в абстрактному та спрощеному вигляді.

Створити модель - це означає знайти функцію, яка по­в'язує ендогенні та екзогенні змінні макромоделі.

Ендогенні змінні - це величини, що визначаються в ре­зультаті розв'язання моделі (наприклад: величина реального національного доходу, рівень зайнятості, ставка реальної заро­бітної плати, реальна ставка процента, рівень цін).

Екзогенні змінні - це величини, що знаходяться поза макромоделлю (як правило, це технологія виробництва, характер поведінки економічних суб'єктів на кожному з ринків, ставка оподаткування (Т), державні витрати (G), величина пропозиції грошей (М⁵)).

Часто у макроекономічних моделях використовують іншу класифікацію економічних змінних, яка пов'язана із способом виміру їх у часі.

Змінні запасу вимірюються тільки в конкретний момент ча­су і характеризують стан об'єкта дослідження на визначену да­ту - початок або кінець року і т. ін. (Наприклад: державний борг, обсяг капіталу в економіці і т. п.).

Змінні потоку характеризують економічний процес, який відбувається неперервне і вимірюються в одиницях на певний період часу (обсяг інвестицій на рік, розмір споживчих витрат на рік).

Функціональні зв'язки між ендогенними параметрами мають таку класифікацію:

1.  Поведінкові функції виражають типові переваги, які склалися в суспільстві. Прикладом може бути функція спожи­вання домашніх господарств, яка залежить від доходу:

C = C{Y).                                  (1.2)

2.  Технологічні функції характеризують технологічну та організаційно-технічну залежності. Наприклад, виробнича функція, яка відображає зв'язок реального випуску продукції і фак­торів виробництва:

Q = f(X_uX₂,...,X_n).                              (1.3)

3.  Інституціональні функції зображують інституціональне установлені залежності між параметрами моделі. Напри­клад, сума податкових надходжень (Т) є функцією від доходу
(Y) та податкової ставки T(Y), яку встановлює відповідний інститут:  

T = f(T(Y),Y).                               (1.4)

4. Дефініційні функції виражають залежності, які вихо­дять з означення економічних явищ. Наприклад, сукупний по­пит на ринку благ (Y) складається із споживчого попиту домаш­ніх господарств (С), інвестиційного попиту підприємницького сектору (/), витрат держави (G) та витрат закордону (Е):

Y = C + I + G + E.                              (1.5)

Типи макромоделей

Залежно від конкретних завдань дослідження застосовують­ся різні типи моделей.

Визначення типу макромоделі може базуватися на основі різних критеріїв:

•      за способом подання досліджуваного процесу або явища моделі поділяються на логічні, графічні та економіко-математичні;

•      за тривалістю досліджуваного процесу - на коротко­строкові та довгострокові;

•      за кількістю задіяних в аналізі економічних суб'єктів -на прості та повні моделі.

Прості моделі містять лише два макроекономічних суб'єк­ти - сектор домашніх господарств та підприємницький сектор;

Повні моделі враховують вплив державного сектору на макроекономічні процеси;

•   за ступенем охоплення сектору закордон моделі поділяються на закриті та відкриті.

Закриті моделі включають тільки три макроекономічних суб'єкти - сектор домашніх господарств, підприємницький сек­тор та державний сектор - і не враховують впливу закордону на національну економіку;

Відкриті моделі враховують вплив сектору закордон на національну економіку і зображують взаємозв'язок чотирьох макроекономічних суб'єктів - домашніх господарств, підприє­мницького сектору, державного сектору і сектору закордон;

•   за характером відображення фактора часу макроеко­номічні моделі поділяються на статичні і динамічні.

Статичні моделі фіксують економічний процес на почат­ку та в кінці певного періоду і не зображують перехід від одно­го стану до іншого;

Динамічні моделі зображують економічні процеси з ураху­ванням фактора часу.

Названі типи моделей можуть бути зображені чотирма спо­собами: алгебраїчним, графічним, табличним та у вигляді бухгалтерських рахунків.