Карпатський інститут підприємництва ВНЗ Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна” Інститут економіко-соціокультурних досліджень Кафедра економіки і підприємництва
Історія економічних вчень на початку ХХІ століття: від Баальбека до довгих хвиль М.Д.Кондратьєва та закону збереження праці
для студентів всіх форм навчання /затверджено на засіданні кафедри економіки та підприємництва протокол №3 від 24 жовтня 2006 р./
Хуст 2006
2. Лекція . Економічна думка середньовіччя.
Зміст
1)Погляди ранніх та пізніх кантоністів;
2)Економічні ідеї в працях Фоми Аквінського;
3)Погляди Опанаса Ордін-Нащокіна (1605-1680), Богдана-Зиновія Хмельницького (1595-1657), як передвісники праці "Книга про злиденність та багатство” Івана Посошкова (1652-1726);
4)Нездоланний потяг к спрощенню поглядів на суспільно-економічні відносини Томаса Мюнцера (1490-1525), Томаса Мора (1478-1535), Томмазо Кампанелла (1568-1639) та Джеральда Уінстенлі (1609-1652).
Концепція Ібн-Хальдуна (1332-1406 http://naub.org.ua/?p=423) "соціальна фізика”, продовжує традиції ярмарок Мекки, де не можливо було сваритися, мстити та проливати кров (тому в Корані Мухаммед і не засудив торгівлю), засуджує марнотратство, скупість, схвалює сумлінну працю і стверджує, що "аллах дав переваги одним людям перед іншими”.
Її головним досягненням є розкриття диференційованого характеру еволюції суспільства від "примітивізму” до "цивілізації”, а головне – багатство держави він вбачав у наявності вироблених товарів, в яких міститься "праця, яка проявляється як вартість”. Він, як і Каутілья, відрізняє вартість від ринкової ціни і продукти праці здобуваються "шляхом рівноцінного обміну”. Цікаво, що на його думку досягнення надлишкового виробництва матеріальних благ приведе до загальної соціальної та майнової рівності, а "найдійовіший спосіб досягнення розквіту суспільного життя – це зменшення розміру податків”. "Вартість праці” залежить "від кількості праці людини”, "її місця серед інших "праць” та від "потреби людей в ній”(http://www.info-library.com.ua/books-text-694.html).
Августина Блаженного і Фома Аквінський (Аквіната)
Послідовник Августина Блаженного (359-430, єпископа у володіннях Римської імперії в Північній Африці; http://istina.rin.ru/cgi-bin/print.pl?id=1205&sait=3), заклавши й безальтернативні принципи релігійно-етичних норм, Фома Аквінський (Аквіната) вважав "поділ людей за різними професіями зумовлений, по-перше, божою милістю ... По-друге, природними причинами, які визначили те, що різні люди схильні до різних професій” (http://www.people.su/ua/114889). Як казав Пол Самюельсон "І Старий, і Новій Заповіт засуджує лихварство і позиковий процент. Аристотель і святий Фома Аквінський дотримувались аналогічних поглядів.” Але саме головне, - що у "Суми теології” Ф.Аквінський (1225-1274) розглядав прибуток торговця як винагороду за ризик і підприємливість та як оплату їхньої власної праці. Ці наукові пошуки продовжив французський вчений Нікола Орем (Оресм) (1323-1382) у "Трактаті про походження, природу, юридичне обґрунтування і зміну грошей”, в якому не тільки висловив думку - що гроші є інструментом для полегшення обміну товарів, а наблизився до розуміння існування об’єктивних закономірностей грошового обігу (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B5%D0%BC,_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9).
Нікола Орем (Оресм) Опанас Ордін-Нащокіна Богдан-Зиновій Хмельницький
Для Східної Європи погляди на торгівлю, як на найважливішу статтю доходу, були теж притаманні, що проявилося у "Ново - торговому статуті” (1667) Опанаса Ордін-Нащокіна для Російської держави (http://ua-referat.com/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%82_1667). Також уміло здійснював політику протекціонізму і Богдан-Зиновій Хмельницький (1595-1657), який встановив імпортне та експортне мито на рівні 2% вартості товарів, а золото і срібло та дорогоцінне каміння звільнив від імпортного мита [8], але обкладав високим експортним митом (що не скажеш про митні тарифи дійсного тайного радника, графа С. Ю. Вітте у кінці ХІХ ст.). Його фінансова політика була спрямована на збільшення додаткового продукту та норми його нагромадження. Тому Іван Посошков у праці "Книга про злиденність і багатство”[9] не тільки наголошував важливості торгівлі і регламентації праці промислових робітників і селян, а і розглядав торгівлю і виробництво як єдиний народогосподарський комплекс.
Перша сторінка Праці Івана Посошкова Томас Мюнцер
Треба звернути увагу і на нездоланний потяг к спрощенню поглядів на суспільно-економічні відносини, що віддзеркалилось у працях Томаса Мюнцера (1490-1525), який був прихильником суспільного майна, спільної праці та комун. А також у Томаса Мора (1478-1535) в книзі "Утопія”(http://lib.ru/INOOLD/MOR/utopia.txt) та у книзі "Місто Сонця” Томмазо Кампанелла (1568-1639). Але особливе засудження приватного земельного володіння світ побачив у праці "Закон свободи” (1651) Джеральда Уінстенлі, який очолив рух "дигерів” (копачів) за суспільність землі та її доступність.
Нові терміни і поняття
Вартість. Функції грошей. Ринкова ціна. Кредит. Майнова нерівність. Поділ праці. Номінальна вартість. Пропорційний і еквівалентний обмін. Процент.
Головні питання
1. Які фактори впливають на "вартість праці” згідно з ученням Ібн-Хальдуна ?
2. Економічні погляди Фоми Аквінського та каноністів.
3. Як Фома Аквінський розглядає сутність грошей ?
4. Які методологічні принципи використовували у своїх економічних поглядах ранні і пізні каноністи ?
Література
1. Юхименко П.І., Леоненко П.М. Історія економічних учень /Навчальний посібник –3-тє вид., випр. – К.: Знання-Прес, 2002. – 514 с.
4. Фома Аквінський (Аквіната): філософ і теолог, систематизатор ортодоксальної схоластики, вчитель церкви, Doctor Angelicus, Doctor Universalis, «princeps philosophorum» http://www.people.su/ua/114889
Источник: http://azov-academy.ucoz.org/publ/informacionnoe_obespechenie_distancionnogo_obuchenija/makroehkonomika_economics_lekcii |