"Azov Academy"Четверг, 2024-03-28, 10:12 PM

Приветствую Вас Гость | RSS
Главная | УкраЇна-США "Духовно-моральне виховання молоді" - Azov Academy Forum | Регистрация | Вход
[ Новые сообщения · Участники · Правила форума · Поиск · RSS ]
  • Страница 1 из 1
  • 1
Azov Academy Forum » Scientific thoughts » Azov Academy forum » УкраЇна-США "Духовно-моральне виховання молоді" (Душа не буває пустою. Що, «без добра в душі" молодь ?)
УкраЇна-США "Духовно-моральне виховання молоді"
VasiljevДата: Воскресенье, 2011-03-27, 6:29 PM | Сообщение # 1
Доктор
Группа: Администраторы
Сообщений: 5
Репутация: 0
Статус: Offline
Яцук Н.Є., к.філ.н.

ОНТОЛОГІЧНІ ПІДСТАВИ МОРАЛЬНОЇ ДЕГРАДАЦІЇ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ

Проблема зв’язку поколінь є такою ж давньою як сама людина і соціальний світ. Та перше її раціональне осмислення розпочалось тільки у ХІХ ст.., завдячуючи відомому роману І.Тургенєва «Батьки і діти». У сучасному українському культурному просторі зазначена проблема теж має місце, при чому рівень її вияву є дуже високим. Не вникаючи у сутність багатьох негативних соціальних тенденцій, старше поклоніння часто «скидає» їх причини на «легковажну молодь», повністю ігноруючи свої власні, уже пережиті, протиріччя з поколінням своїх батьків.
Тому, об’єктивно оцінюючи причини очевидної деградації сучасної української молоді, мусимо виходити з того, що «сама по собі молодь» не є єдиним винуватцем зміщення своїх моральних орієнтирів у бік масової деградації. Причини лежать ще, як мінімум, у двох площинах – «самому по собі старшому поколінні», що не витворило достатніх механізмів «соціального тяжіння», а також у особливостях, так би мовити, духу часу.
Якщо розглядати зазначену тему у цих трьох взаємопов’язаних контекстах, то шанси на послаблення проблеми можуть бути значно вищими, ніж йдучи методом «скидання» на молодь.
Формально молодь завжди однакова по відношенню до старшого покоління – вона інноваційна, відкрита до невідомого, у ній переважають установки на реалізацію своєї власної мети, а не прагматичні установки, вона не є до кінця світоглядно сформованою, через що адатаптивна до соціальних перемін тощо. Усе інше – лише соціально зумовлений сенс наповнення описаної вище форми, рамки.
Сучасна, українська і у світі взагалі, молодь – точно така ж. А от покоління батьків, по відношенні до нашої молоді – інше. Воно – продукт іншої ідеології, іншої культури, іншої держави, іншого століття, іншого тисячоліття. У цій іншості онтологічно заховані справжні причини моральної деградації нашої молоді. А сама ця іншість є продуктом історичним, часовим, об’єктивним, а отже не залежним ні від молоді, ні від покоління батьків. Через що з зазначеним мусять рахуватися і перші, і другі.
Сьогодні усім відомо, що людська душа не буває пустою. Якщо в неї не закладати добро, то вона буде підсвідомо всмоктувати зло, мов губка. Із покоління «батьків» багато хто не знав цієї істини. Багато хто розраховував, що встигне закинути добро у душу своїх дітей пізніше, «ще трохи заробивши» не на себе, а на них, дітей. Дехто сподівався, що дитина зуміє, зможе сама розібратися зі справою добра. Дехто вважав, що це справа школи, гуртка, бабусі. Дехто вірив, що задача номер один – пожити для себе. Але абсолютна більшість спільна у тому, що недооцінила першочерговості своїх задач, не правильно виставивши пріоритети.
Так сучасна українська молодь виявись «без добра в душі» з архаїчним (з іншого тисячоліття і культури) поколінням батьків – найкращий грунт для формування нігілізму. Такими вони і виросли – стверджуючими себе у запереченні всього, у тому числі і моральних цінностей. Зовсім нетипові українці. Але, при цьому, реальний продукт української дійсності.
Якщо у цій ситуації «батьки» поведуться інакше, ніж «по-українськи», проігнорувавши ментально закладену установку любові до чужого, толерантності до іншого, то розрив поколінь буде ще більшим, а культурно етнічна деградація молоді, можливо, навіть незворотною.
З усього бачаться такі реальні шляхи виходу з описаного тупика.
По перше, де ще можна, батькам треба негайно взятись за відкладене на потім завдання «закидання» добра у душі своїх дітей, знаючи, що перед Богом ми, і тільки ми, батьки, відповідаємо за наших дітей, бо саме ми спричинили до їх життя.
По друге, якщо ми, батьки, розуміємо проблему у зазначеному світлі, але відчуваємо свою неспроможність виконати дану задачу, краще просто привести дитину до Церкви, а ще краще, навчити її туди ходити. У Церкві добро може «закидатись» і без нас.
Далі, ми повинні зуміти підпорядкувати обставини так, щоб діти були біля нас якомога частіше, щоб був діалог, щоб переливалась енергія, щоб відреставровувались необхідні зв’язки. І тут важливо не стільки вчити і радити їм, скільки просто прийняти і вислухати. А коли не ставатиме сил на слова, можна невербальними знаками (кивком голови, поглядом тощо) виражати свою згоду і схвалення. Вони мусять стати нашими, щоб не стати чужими, нічиїми.
Визнавши свої прогалини ми, батьки, маємо шанс, компенсувати їх у внуках. Коли наші діти, як ми, кинуться заробляти, ми можемо закидати добро у душі дітей наших дітей.
Наближаючись до дітей, ми наближатимемо їх до нас. Головне, щоб вони побачили нас такими, якими ми є – архаїчними, з іншого світу і часу, а через те і такими, що не могли витримати їхніх сподівань.
Щоб усе це запрацювало, треба небагато – правди про нас їх, наші і їхні проблеми, наше і їхнє бажання до діалогу, компенсаційних фактор усіх труднощів якого – спілкування над прірвою епох.

 
Stros_KannДата: Понедельник, 2011-07-18, 4:12 PM | Сообщение # 2
Студент
Группа: Пользователи
Сообщений: 3
Репутация: 0
Статус: Offline
Пробовал найти свою тему, но увы ее почемуто удалили даже не попытавшись обсудить... angry
В замен, на форуме предлагают прочитать научную статью - это форум друзья, свои мысли нужно излагать кратко и внятно cool , а на них получать такиеже ответы или размышления на заданную тему... dry

Добавлено (2011-07-18, 4:04 PM)
---------------------------------------------
Кстати, согласен с вынесенной темой: Душа не бывает пустой. Но увы сейчас над содержанием (наполнением) нашей души - или нашего внутреннего мира, а так же и внутреннего мира детей и молодежи в основном работают СМИ... surprised
- Вот мы и подошли к теме которую я поднимал..., а она была почему-то удалена:
Потому что нами манипулируют, нас оболванивают!
Людей превратили в инструменты покупки. Мозги абсолютного большинства контролируются. Мы живем для рынка, когда работаем и когда отдыхаем. Именно он диктует нам наши действия. Мы не свободные люди. Журналисты должны информировать об этом людей. Но СМИ об этом молчат. Телевидение 24 часа говорит нам, что надо покупать вещи, что наша шкала ценностей — это покупательная способность. Реально в современном телевидении непосредственно информации не более 8%. Все остальное реклама и развлечение. И формируют человека в итоге эти самые 92%.

Добавлено (2011-07-18, 4:12 PM)
---------------------------------------------
Давайте, все же выскажите свои мысли о материале опубликованом в середине декабря в газете «Нью-Йорк Таймс» на первой полосе:
— о том, что каждый месяц в каком-нибудь ресторане на Уолл-Стрит собираются руководители 9 мировых банков: «Голдман Сакс», UBS, «Бэнк оф Америка», «Дойче банк» и тому подобных. Каждый месяц эти девять человек принимают решения, касающиеся шести миллиардов человек: каким будет процент безработицы в мире, сколько людей умрут от голода, сколько правительств будет свергнуто, сколько министров будет куплено и так далее.
Это респектабельные преступники, но они влиятельнее любого мирового политического лидера. У них реальная власть — власть денег.
dry smile dry Попробуйте не удалять темку, пусть форумчане почитают и скажут, что они думают, а то прям выходит как с моим теской - Стросс Канном - сначала обвинили, потом быстренько арестовали, отставку с должности приняли, а теперь освободили из под ареста, а о репутации забыли...

Сообщение отредактировал Stros_Kann - Понедельник, 2011-07-18, 4:05 PM
 
Azov Academy Forum » Scientific thoughts » Azov Academy forum » УкраЇна-США "Духовно-моральне виховання молоді" (Душа не буває пустою. Що, «без добра в душі" молодь ?)
  • Страница 1 из 1
  • 1
Поиск:


Copyright MyCorp © 2024