Голові Верховної Ради України
академіку НАН України
В.М.Литвину
копія: Міністру культури України
Михайло Кулиняку
Шановний Володимир Михайлович !
Тому ми звертаємось до Вас із пропозицією розглянути питання повернення місту Івано-Франківську його автентичної назви - "Станіслав", залишивши назву області - "Івано-Франківська". Такі прециденти на теренах Східної Європи вже є (місто Луцьк і Волинська область; м. Санкт-Петербург і Ленінградська обл.). Таким чином зберегається праця всіх дослідників творчості Івана Франка, але ми віддаємо шану і реальним засновникам міста - шляхетній родині Потоцьких, лицарів Християнської Європи на протязі декількох століть.
Як свідчать історичні джерела, задум будівництва могутньої фортеці в межиріччі Бистриць (біля старого українського села Заболоття) виник ще у Станіслава-Ревери Потоцького – великого гетьмана коронного, каштеляна краківського. Згідно з міфом він позначив межі міста, йдучи за плугом. В основі леґенди лежить ренесансна традиція, виражена в образі людини-титана, володаря, власника. Титан Ревера застовпив місто. Ренесансною є і геометрична схема Станиславова. Ідею такої побудови міста в кінці XVI ст. розробив мрійник Кампанелла. Людство завжди прагнуло до ідеалізації. Місто Сонця, в якому все чітко розставлене на місця. Чіткість, математичний розрахунок як ідея панували в ідеології пізнього ренесансу (згідно з Рене Декартом в основі всіх наук, в основі світобудови лежить математика). Ця ідея повторює ідеальну схему Небесного Єрусалима. Андрій Потоцький поставив завдання, а запрошений ним французький архітектор Франсуа Корассіні з Авіньйона, спланував місто-фортецю. Ядром міської забудови була площа Ринок – абсолютно квадратна, каре, співрозмірна у своїх чотирьох вимірах. Усі сторони цього квадрата відкриті на чотири сторони світу. Це і є мікромодель макрокосмосу. В центрі площі розташувалась ратуша. За описом міста у 1687 р. француза д’Аллерак читаємо - «найбільшим та найкрасивішим містом на Покутті є Станислав… обнесений могутньою стіною, збудований за останнім словом техніки»
Переконані, що повернення історичної назви Станіслав буде з розумінням і вдячністтю сприйнято не тільки в Польщі, яка зараз головує у Європейському Союзі, а і у багатьох країнах Європи. До речі, з 1917 р. по 1923 р. місто мало назву "Станіславів". Є викладачі в університетах міста, які згадують, що ніякого обговорення назви "Івано-Франківськ" не було. Люди у ввечорі в 1962р. пішли спати в Станіславі, а прокинулись у Івано-Франківську. Це практика , дійсно, ганебна і антидемократична, особливо, при спробі зневажати реальну історичну особистість, яка прийняла участь майже у 94 військових баталіях, з яких виходила переможцем (!).
З повагою і надією на позитивне рішення,
Заст.Голови АВ АЕНіПД,
директор ІЕСКД
д.е.н. Васильєв О.В.
Источник: http://iescr-catholic.ucoz.de/blog/avtentichnoji_nazva_quot_stanislav_quot_magdi_es_antoine_van_broekhoven/2011-11-16-49 |