4. Лекція . Фундатори класичного періоду  у політичній економіці.

Зміст

2)Фізіократи – французький варіант класики;

         "Трактат про податки і збори” (1662) та "Політична анатомія Ірландії” (1672) У. Петті найважливіші економічні праці ХУІІ ст. 

             У.Петті                 Лондон 1662 р і чим запам'ятався Світові ...

        "Закон мав би забезпечувати для робітнику тільки засоби до життя, тому що якщо йому дозволяти отримувати вдвоє більше, то він працює вдвічі менше, ніж міг би працювати і став би працювати, а це для суспільства означає втрату такої ж кількості праці” – це розглядається, як принцип заробітної плати У. Петті, який поділяли і Д.Рікардо, і Т.Мальтус.

        Вирахування  національного доходу і національного багатства країни у "Політичній арифметиці” У.Петті і  разрахування цих показників у сучасній статистиці за головними підходами збігаються. Гроші – як особливий товар і загальний еквівалент розглядаються  у працях У.Петті.

         Цінно утворювальні фактори і вартість, вплив товарів замінників, товарів-новинок, мод та традицій споживання, а також  витратний підхід притаманний У.Петті.

        П’эр Лепезан де Буагільбер – родоначальник політичної економії у Франції. Його праця  "Детальний опис становища Франції, причини падіння її добробуту і прості методи відновлення, або як за один місяць доставити королю всі гроші, яких він потребує, і збагатити все населення” (1695-1696). Ринкова вартість і ринкова ціна та обґрунтування трудової теорії вартості.

        П’эр Лепезан де Буагільбер        Франція у 1700 роках (було що досліджувати!!)

       "Зигзаг” доктора Кенє” (1694-1774) і що він накоїли у світовій економічній думці. "Нація складається з трьох класів громадян: класу виробників, класу власників та класу некорисного” – висновок "Економічної таблиці” (1758) "мислителя” Людовика ХУ. "Праця землероба – єдине джерело всякого багатства” Анн Роберт Жак Тюрго (1727-1781). "Роздуми про створення та розподіл багатств” (1766) та "Цінність та гроші” (1769) Тюрго.

                                                Дочь Людовика ХУ

     Анн Роберт Жак Тюрго  -  "Дайте мне хорошую политику, и я вам дам хорошие финансы".

        "Невидима рука” Адама Сміта (1723-1790) - "Кожен індивід намагається використати свій капітал так, щоб він  приніс найбільший прибуток. Він, як правило, не має наміру забезпечувати суспільні інтереси і не знає, наскільки він їх забезпечує. Він опікується лише своїм власним добром, дбає лише про власну користь. І в цьому ним керує невидима рука аби досягти мети, яка не є частиною його наміру. Дбаючи про свої власні інтереси, він часто забезпечує інтереси суспільства ефективніше, ніж коли він має намір забезпечити їх насправді”. У "Дослідженні про природу і причини багатства народів” (1776)  А.Сміт стверджує, що  "капітал, який вкладають у внутрішню торгівлю, держави, заохочує більшу кількість продуктивної праці  в цій країні і збільшує вартість її продукту більшою мірою, ніж такий самий за розміром капітал, який вкладається в зовнішню торгівлю предметами споживання, а капітал, зайнятий в цій останній, має в обох цих відношеннях ще більшу перевагу над однаковою величиною капіталу, вкладеного у транзитну торгівлю”, а це дає змогу сформулювати основне завдання політичної економії кожної країни, яке  "полягає у збільшенні її багатства та могутності; тому вона не повинна віддавати зовнішній торгівлі предметами споживання більше переваг, ніж внутрішній торгівлі, або ж сприяти транзитній торгівлі, такою мірою, що остання переважала б і першу, і другу”.

       У теорії вартості А. Сміт  у поняття  "споживної вартості” вкладає розуміння повної корисності тому, що тобі мабуть і не бачили зв’язку між корисністю і ціною. Він наголошує, що вартість однакової кількості праці працівників однакова, і тому саме праця становить їх (товарів) дійсну ціну, а гроші становлять лише їх  номінальну ціну”. І згідно зі Смітом – капітал створює доход у формі прибутку, земля – у формі ренти, праця – у формі заробітної плати, а всі ці частини і створюють ціну товару чи послуги.  Фахівці досі сперечаються відносно поглядів А. Сміта на продуктивність праці, яку він вважав продуктивною, коли створюється капітал, і вважав непродуктивною, коли працю обмінювали на доход. Сміт підкреслював, що доход робітників – заробітна плата прямо залежить від рівня національного багатства країни, а коли висока заробітна плата, тоді робітники будуть більш діяльними, старанними і кмітливими.

       Відносно грошей А. Сміт на перше місце ставив їх функцію обігу і при падінні курсу паперових грошей  нижче вартості золота та срібної монети – це зовсім не означає падіння вартості цих металів.

      А. Сміт дав кілька визначень ренти: 1) рента як відрахування від продукту праці робітника, що присвоюються землевласниками; 2) рента як результат дії природних факторів; 3) рента як результат монополії на сільськогосподарську продукцію. Він запропонував чотири правила стягнення податків:

-         податки мають сплачувати всі громадяни, кожний відповідно до своїх доходів;

-         податок має бути точно визначеним, а не змінюватись довільно;

-         всякий податок має стягуватись у такий час і спосіб, який найменш обтяжливий для платника;

-         податок має встановлюватись за принципом справедливості.

            У теорії капіталу А.Сміт  ввів поняття поділу капіталу на основний і оборотний, і останній поповнюється від продукту землі, копалень та риболовства.

           В економічному аналізі  Адам Сміт  розкрив роль ринків в організації економічного життя, а саме те, що система цін і ринків здатна координувати діяльність людей і фірм без будь-якої директиви згори.

Нові терміни і поняття

Головні питання

2.    Економічне вчення В.Петті.

4.    Економічне вчення Ф.Кене.

6.    Основні положення і значення економічного вчення Адама Сміта.

8.    Що є продуктивною і непродуктивною працею, за А. Смітом ?

                                                              Література

1.    Юхименко П.І., Леоненко П.М. Історія економічних учень /Навчальний посібник –3-тє вид., випр. – К.: Знання-Прес, 2002. – 514 с.

2.    Злупко С.М. Економічна думка України: Тексти лекцій. – Львів, 1992.

3.Example of methodology of Great British of Sir William Petti POLITICAL ARITHMETIC 1676 (self-controls) http://azov-academy.ucoz.org/publ/informacionnoe_obespechenie_distancionnogo_obuchenija/makroehkonomika_economics_lekcii/combined_demand_and_combined_supplies_3_part/11-1-0-38