План
- Рівні економічної системи.
- Предмет і об’єкт дослідження в макроекономіці.
- Позитивна і нормативна макроекономіка.
- Економічна система і рівні макроекономічного аналізу.
- Ринкові і неринкові економічні системи. Їх елементи.
- Суб’єкти макроекономічного аналізу та його рівні.
- Методи макроекономічного аналізу. Макроекономічні моделі та функції макроекономіки.
Макроекономічний аналіз має два рівні:
• ex post аналіз - національне рахівництво;
• ex ante аналіз - прогностичне моделювання.
Аналіз ex post базується на визначенні макроекономічних параметрів минулого періоду з метою отримання інформації про те, як національна економіка функціонувала і які результати досягла. На основі результатів ex post аналізу робиться корегування макроекономічних концепцій та розробка нових.
Аналіз ex ante - це прогнозне моделювання економічних явищ та процесів на основі певних теоретичних концепцій. Мета ex ante аналізу визначити, які фактори і яким чином будуть впливати на значення макроекономічних показників у майбутньому.
Суб'єктами макроаналізу виступають:
СЕКТОР ДОМАШНІХ ГОСПОДАРСТВ містить усі приватні господарства країни, діяльність яких спрямована на задоволення власних потреб, Домашні господарства проявляють три основних
види економічної активності: пропонують фактори виробництва, споживають частину отриманого доходу і заощаджують.
ПІДПРИЄМНИЦЬКИЙ СЕКТОР - це сукупність усіх фірм, зареєстрованих у межах країни (мета діяльності фірм - отримання прибутку). Підприємницький сектор проявляє такі види економічної активності: пред'являє попит на фактори виробництва, пропонує результати своєї діяльності та інвестує.
ДЕРЖАВНИЙ СЕКТОР - містить усі державні інститути та установи.
Основне завдання держави - створення суспільних благ, які надходять споживачам «безоплатно» (безпека, досягнення фундаментальної науки, послуги державної, соціальної та виробничої інфраструктур тощо).
Основні цілі державного сектору - задоволення потреб у суспільних благах, а не отримання прибутку; зростання суспільної продуктивності праці та зниження витрат на споживання домашніх господарств.
Для здійснення своєї діяльності держава збирає податки, за рахунок яких здійснює закупки товарів та послуг. Для спрощення аналізу реальних процесів на основі макромоделювання будемо вважати, що податки збираються тільки з домашніх господарств, а державні закупки включають всі державні витрати (державні інвестиційні витрати та державні споживчі витрати).
Для забезпечення своєї діяльності державний сектор проявляє такі види економічної активності: збирає податки, здійснює державні закупки товарів та послуг, а також надає пропозицію грошей для всіх макроекономічних суб'єктів.
СЕКТОР ЗАКОРДОН містить усі економічні суб'єкти, які знаходяться за межами даної країни, а також іноземні державні інститути. Вплив закордону на вітчизняну економіку здійснюється через взаємний обмін товарами, послугами, капіталом та національними валютами.
МЕТОДИ МАКРОЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
Макроекономіка використовує широкий спектр методів, а саме:
• аналіз;
• синтез;
• індукцію;
• дедукцію;
• абстракцію;
• економіко-математичне моделювання та ін.
Аналіз - це метод дослідження, при якому об'єкт дослідження розкладається на складові частини, кожна з яких вивчається окремо.
Синтез - це метод дослідження, який базується на поєднанні різних елементів, сторін об'єкта в єдине ціле з урахуванням взаємозв'язків між ними.
Аналіз і синтез, як методи дослідження, застосовуються в єдності.
Індукція - рух думки від конкретного до всезагального, від знання нижчого ступеня до знання вищого ступеня.
Дедукція - рух думки від всезагального до одиничного. Поєднання методів індукції - дедукції забезпечує зв'язок одиничного, особливого і всезагального.
Метод наукової абстракції - це метод поглибленого пізнання реальних економічних процесів шляхом виділення основних, найсуттєвіших сторін певного явища і очищення його від усього неістотного, випадкового.
Основним методом макроекономічного дослідження є економіко-математичне моделювання.
МАКРОЕКОНОМІЧНІ МОДЕЛІ: СУТНІСТЬ ТА ТИПИ
МАКРОЕКОНОМІЧНІ МОДЕЛІ - це математичні рівняння, в яких виражені реальні економічні процеси в абстрактному та спрощеному вигляді.
Створити модель - це означає знайти функцію, яка пов'язує ендогенні та екзогенні змінні макромоделі.
Ендогенні змінні - це величини, що визначаються в результаті розв'язання моделі (наприклад: величина реального національного доходу, рівень зайнятості, ставка реальної заробітної плати, реальна ставка процента, рівень цін).
Екзогенні змінні - це величини, що знаходяться поза макромоделлю (як правило, це технологія виробництва, характер поведінки економічних суб'єктів на кожному з ринків, ставка оподаткування (Т), державні витрати (G), величина пропозиції грошей (М5)).
Часто у макроекономічних моделях використовують іншу класифікацію економічних змінних, яка пов'язана із способом виміру їх у часі.
Змінні запасу вимірюються тільки в конкретний момент часу і характеризують стан об'єкта дослідження на визначену дату - початок або кінець року і т. ін. (Наприклад: державний борг, обсяг капіталу в економіці і т. п.).
Змінні потоку характеризують економічний процес, який відбувається неперервне і вимірюються в одиницях на певний період часу (обсяг інвестицій на рік, розмір споживчих витрат на рік).
Функціональні зв'язки між ендогенними параметрами мають таку класифікацію:
1. Поведінкові функції виражають типові переваги, які склалися в суспільстві. Прикладом може бути функція споживання домашніх господарств, яка залежить від доходу:
C = C{Y). (1.2)
2. Технологічні функції характеризують технологічну та організаційно-технічну залежності. Наприклад, виробнича функція, яка відображає зв'язок реального випуску продукції і факторів виробництва:
Q = f(XuX2,...,Xn). (1.3)
3. Інституціональні функції зображують інституціональне установлені залежності між параметрами моделі. Наприклад, сума податкових надходжень (Т) є функцією від доходу (Y) та податкової ставки T(Y), яку встановлює відповідний інститут:
T = f(T(Y),Y). (1.4)
4. Дефініційні функції виражають залежності, які виходять з означення економічних явищ. Наприклад, сукупний попит на ринку благ (Y) складається із споживчого попиту домашніх господарств (С), інвестиційного попиту підприємницького сектору (/), витрат держави (G) та витрат закордону (Е):
Y = C + I + G + E. (1.5)
Типи макромоделей
Залежно від конкретних завдань дослідження застосовуються різні типи моделей.
Визначення типу макромоделі може базуватися на основі різних критеріїв:
• за способом подання досліджуваного процесу або явища моделі поділяються на логічні, графічні та економіко-математичні;
• за тривалістю досліджуваного процесу - на короткострокові та довгострокові;
• за кількістю задіяних в аналізі економічних суб'єктів -на прості та повні моделі.
Прості моделі містять лише два макроекономічних суб'єкти - сектор домашніх господарств та підприємницький сектор;
Повні моделі враховують вплив державного сектору на макроекономічні процеси;
• за ступенем охоплення сектору закордон моделі поділяються на закриті та відкриті.
Закриті моделі включають тільки три макроекономічних суб'єкти - сектор домашніх господарств, підприємницький сектор та державний сектор - і не враховують впливу закордону на національну економіку;
Відкриті моделі враховують вплив сектору закордон на національну економіку і зображують взаємозв'язок чотирьох макроекономічних суб'єктів - домашніх господарств, підприємницького сектору, державного сектору і сектору закордон;
• за характером відображення фактора часу макроекономічні моделі поділяються на статичні і динамічні.
Статичні моделі фіксують економічний процес на початку та в кінці певного періоду і не зображують перехід від одного стану до іншого;
Динамічні моделі зображують економічні процеси з урахуванням фактора часу.
Названі типи моделей можуть бути зображені чотирма способами: алгебраїчним, графічним, табличним та у вигляді бухгалтерських рахунків.
Проста модель кругових потоків базується на аналізі іпаємодії лише двох макроекономічних суб'єктів - сектору домашніх господарств і підприємницького сектору - і виключає пилив державного сектору та сектору закордон на економіку .
На мал. 1.2 видно, що економіка є замкнутою системою, де доходи одних економічних агентів є витратами інших.
Витрати підприємницького сектору на ресурси одночасно є потоками доходів домашніх господарств (заробітна плата, рента, інші доходи).
Потік споживчих витрат домогосподарств утворює доходи фірм від реалізації готової продукції.
Потоки «доходи - витрати» (грошовий потік) та «ресурси -продукція» (реальний потік) відбуваються одночасно у протилежних напрямках і нескінченно повторюються.
Висновок: сумарна величина продажів фірм дорівнює сумарній величині доходів домашніх господарств. Тобто, для закритої моделі економіки, в якій не враховується вплив держави на економічні процеси, величина загального обсягу виробництва у грошовому вимірюванні дорівнює сумарній величині грошових доходів домашніх господарств.
Функції макроекономіки як науки
Макроекономіка як наука виконує такі функції:
1) теоретико-пізнавальну (гносеологічну), зміст якої полягає в пізнанні економічних явищ, процесів і поведінки макроекономічних суб'єктів та створенні теоретичних моделей, відповідних об'єктам дослідження;
2) практичну, зміст якої полягає у розробці практичних рекомендацій на основі економічного аналізу. Ця функція реалізується насамперед у розробці економічної політики держави. Крім того, теорію макроекономіки використовують у своїй практичній діяльності домогосподарства, фірми та закордонний світ;
3) прогностичну, яка полягає в оцінці економічної кон'юнктури та передбаченні перспектив економічного розпитку країни;
4) виховну та світоглядну. Наявний у суспільстві економічний порядок формує відповідний тип економічного мислення та своєрідний світогляд.
Источник: http://www.cic-wsc.org |