В і д г у к
на дисертаційну роботу професора Івано-Франківського Університету права ім. Короля Данила Галицького Соколовського Зенона Богдановича «Методологічні засади осмислення джерел сакральної архітектури Центральної Європи (досвід теоретико-методологічного аналізу стилів сакральної архітектури Європи з урахуванням практики відтворення дерев’яних Церков в Прикарпатті)», яка виконана за атестаційними вимогами присудження почесного звання «доктора мистецтв»
Мені здається, що ця багаторічна праця Зенона Богдановича віддзеркалює сучасний стан розвитку наукової думки в теорії сакральної архітектури, яка завдяки таким новаторським підходам знаходиться на дуже високому рівні.
Без сумнівів, що такі високо інженерні спороди, до яких слід віднести дерев’яні Церкви в Західній Україні не можуть з’явитись еволюційним шляхом, спираючись на практику житлового і господарського будівництва. Цей висновок Зенона Богдановича, щодо мене, не викликає ні якої критики. Він повністю обґрунтований сучасними дослідженнями психологів і істориків. Наукові дослідження професора З.Б.Соколовського це тільки підтверджують в сфері дерев’яної сакральної архітектури.
Як фахівцю, котрий присвятив декілька десятиліть розробці будівельних матеріалів і вивченню практики їх застосування в різноманітних спорудах, мені близька повага до дерев’яних сакральних споруд, яка пронизує кожне речення наукової праці Зенона Богдановича. Застосований ним термін Церкви-«скрипки» для більш комплексного і глибокого визначення унікальності дерев’яних сакральних споруд у Карпатах, не тільки вдало визначає наше відношення до цих інженерних перлин, але підштовхує всіх дослідників до вивчення всієї тої інтелектуальної спадщини, яка закодована в цих витворах людської думки і духу, яка з’єднує нас в єдиному творчому процесі з нашими пращурами, пов’язуючи ланцюгом наукової думки тисячоліття існування нашої цивілізації. Останнє найбільш вагоме, на мою думку, в праці Зенона Богдановича.
Якщо Ясперс вважав, що для людства особливе значення мають останні 2500 років його історичного розвитку, то завдяки праці Зенона Богдановича ми не тільки підтверджуємо цей висновок, а маємо також нагоду зацікавитись більш ґрунтовно (з погляду вивчення реальної наукової спадщини) і більш віддаленими від сучасності роками. Дійсно, яка глибина інженерних рішень проглядається в Лемківських Церквах«скрипках» (термін З.Б.Соколовського), коли за рахунок високоефективних конструкцій резонаторів (вдала гіпотеза З.Б.Соколовського), вдалось зменшити внутрішній об’єм сакральної будівлі (!). Це ж на якому рівні повинні були бути інженерні розрахунки і фундаментальні знання всіх акустичних (і не тільки акустичних) ефектів, щоб досягти такої безперечної досконалості ! Може вперше в архітектурній і будівельній науці останніх століть звернута увага на ці досягнення людської наукової думки, саме, у такому ракурсі. Але, що найбільш значуще, що ці досягнення зроблені не в Х1Х ст. або ХХ ст., а на межі світоглядної перебудови в Європейському суспільстві – в перші роки Християнської ери. Дійсно, є над чим замислитись …
Тому повністю підтримую пошук в Карпатах джерел сакральної архітектури і вважаю, що сьогодні це найбільш актуальне завдання не тільки для архітекторів, а і для теологів, бо Зенон Богданович мав рацію – «саме в архітектурі зафіксовані глибокі сакральні знання, які вже потрібні людству. Людство вже «доросло» до можливості їх зрозуміти і використати на благо, а не на знищення та руйнацію».
Доказова база, яка застосовується Зеноном Богдановичем, не тільки переконлива, а і може бути розвинута послідовниками і учнями. Але мені найбільш близькі наступні висновки:
Традиції сакральної архітектури йшли не зі Сходу, чи Заходу, а навпаки принципи побудови сакральних споруд запозичувались Сходом і Заходом у народів, які проживали в сучасних Карпатах, на Гуцульщині, Бойківщині та Лемківщині.
Тільки функціональністю, а саме створення молитовної високої симфонії, яку бажано щоб почули вищі сили, можливо пояснити особливості будівлі Бойківських, Лемківських та Гуцульських Церков.
Вплив високих знань у Карпатах-Татрах був практично на всі архітектурні стилі Світу, але від канонів відступали (їх не дуже пояснювали; та і не розуміли), тому і дійшли у Китаю до пагоди і т.п.
Наукові дослідження Ярослава Тараса відносно розподілу конструкцій церков за регіонам з виокремленням шкіл сакрального будівництва на практиці підтверджують нашу концепцію відносно значущості Бойківської, Лемківської та Гуцульської шкіл.
Аналіз конструкцій 16 церков Лемківщини та особливостей будівництва дзвіниць свідчить про науку насиченість канонів їх будівництва, яку вдалось майстрам зберегти до нашого часу, дійсно, -«яка інтенсивна цивілізація…» (проф. Cloquet із Ecole du Genie).
Складна конструкція 20-25 метрових церков Карпат, в першу чергу, мала за мету дотримання необхідних для високо резонаторного ефекту співвідношень, а не протидія вітровалам.
Втрата сакральних знань будівельниками на Буковині тісно пов’язана з реальною історією України-Гетто/Даккії, коли після поразки від Траяна народ залишив у 105 р. свої місця і подався до Карпат, а Римська Імперія заселила ці землі своїм населенням, яке і гадки не мало про Великі Закони Всесвіту і безсмертя душі.
Має право на існування гіпотеза про створення головних сакральних шкіл в 1 столітті за рахунок використання досвіду римських висококваліфікованих інженерів (фактично світовий інженерний досвід) для створення провідних шкіл сакрального будівництва в Карпатах має право на життя.
Слід відзначити дуже вдалу і чесну працю Я.Тараса, завдяки якої вдалось зробити такі далеколядні висновки і таку цікаву дисертаційну роботу. Ті школи, які дослідив Я.Тарас обґрунтовано ввійшли у підручники. Це стосується таких узагальнень:
Малюнок 35 (з дисертації З.Б.Соколовського). Бойківська школа, яка має паралелі з дохристиянським Форумом (Рим, 2011).
Малюнок 36(з дисертації З.Б.Соколовського). Гуцульська школа, яка дійсно сприйняла більш глибоко вплив дохристиянського Форуму (Рим, 2011).
Малюнок 37 (з дисертації З.Б.Соколовського). Лемківська школа, яка зробила суттєвий крок в сакральній архітектурі, виходячи із її прямого призначення.
В загалі треба відмітити неординарність підходу до складної і багатоаспектної проблематики, сміливість і новаторство автора дисертаційної праці.
Безперечно, праця виконана на високому науковому рівні і віддзеркалює високий науковий рівень її автора. Відповідає всім вимогам дисертаційної наукової роботи в інженерному будівництві і заслуговує високого атестаційного рівня, а професор Івано-Франківського університету права ім. Короля Данила Галицького Зенон Богданович Соколовський заслуговує почесне звання за результатами громадської атестації «доктора мистецтв».
Завідувач кафедрою будівництва
Івано-Франківського Університету
права ім. Короля Данила Галицького,
доктор технічних наук, професор,
Почесний член вченої ради Академії
економічних наук і підприємницької
діяльності в Україні, член
Станіславського Представництва
Азовського відділення Академії ЕНіПД
Петро Іванович Мельник
Источник: http://www.cic-wsc.org | 
