"Azov Academy"Вторник, 2024-03-19, 11:19 AM

Приветствую Вас Гость | RSS
Главная | Publisher | Регистрация | Вход
Меню сайта

Категории раздела
Международные научные конференции - Форумы [66]
Материалы ИНТЕРНЕТ конференций и Форумов с указанием участников, целей и новых идей, появившихся в результате их проведения
Программа "Красная книга культур Европы" [23]
Обоснование и основные итоги выполнения программы по греческому, армянскому и болгарскому этносам, а также по региональным культурам украинского народа
Проект "Новая Готия" [55]
Раскрываются истоки украинской государственности и глубоких историко-культурных связей украинцев с германскими народами, которые имели независимое государство на территории Украины до 1775 г.
Закон сохранения труда и закон неуничтожимости интеллектуально-духовного труда в экономике и истории [78]
Раскрываются особенности проявления закона сохранения труда в экономике государств Восточной Европы и индустриально-развитых стран, а также приводятся факты подтверждающие существование закона неуничтожимости интеллектуально-духовного труда в исторической ретроспективе и при анализе наиболее важных сфер человеческой деятельности
Премия"Голика-Гули-Каримова-Васильева"Кумпана; Медаль"Св.Игнатия,Митр.Готии и Кафы&qu... [15]
История становления "Премии Кумпана", её лауреаты, Положение о присуждении, НАЦЕЛЕННОСТЬ на общецивилизационные ценности; История учреждения Академической Международной Медали "Святого Игнатия, Митрополита Готии и Кафы", её лауреаты, кандидатуры выдающихся экономистов на присуждение Медали, одобренные Академиком, проф. Валерием Васильевым, Положение о присуждении и не публичный характер вручения, что необходимо при осуществлении реальной духовной поддержки
Поддержка интеллектуально-духовных Лидеров Мира, защита Прав Человека, работа с МБЦ- Кембридж и АБИ [58]
Создание номинации Интеллектуально-Духовные Лидеры Мира, первые её номинанты в 2004 году; защита Прав Человека в Украине; кандидатуры в справочные издания Международного Биографического Центра в Кембридже и в издания Американского Биографического Института

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Главная » Статьи » Статьи и научные публикации /articles & science » Проект "Новая Готия"

Sacral architecture of Central Europe/Сакральна архітектура Центральної Європи - читач експериментує / Alexander Vasiljev-Muller -Third Part
4. Вплив Церков-«скрипок» для «молитовних симфоній Карпат» на сакральну культуру Східної і Центральної Європи.
(продовження з екпериментом для читача)
 
Малюнок 25. Вплив інноваційних рішень Церков«скрипок» на сакральну архітектуру Західної Європи [4].
 
       Якщо Ви зрозуміли всі викладені в статті гіпотези о тенденціях в сакральному будівництві, вивчили малюнок 25 і ознайомились з малюнками з 17 по 24, то можна поставити такий невеличкий експеримент.
        Дайте відповідь на запитання – де на Вашу думку розташована ця сакральна споруда, яку Ви бачите на малюнку 26, в якій країні?
Малюнок 26. В якій країні побудована ця сакральна споруда ?
 
       Можна поставити трохи складніше завдання. В якій країні є такого типу (як на малюнку 25) сакральні споруди ? При не змозі відповісти, спростимо завдання. Де розташовані ці сакральні споруди (Мал.26, 27) на Заході чи на Сході ?
Малюнок 27. В якій країні побудована ця сакральна споруда ?
 
        Безперечно, всі дадуть майже одностайно відповідь, що на Заході. З більш точнішим окресленням регіону та назвою країни, буде складніше. Тому ми ставимо запитання, яке підштовхне до правильної відповіді: – «На Вашу думку, в якій частині Європи можна побачити такі сакральні дерев’яні споруди (Мал.28, 29), може вони колись були в одній країні?»
       
Малюнки: 28(ліворуч); 29 (праворуч). В якій частині Європи можна побачити такі сакральні древляни споруди, може вони колись були в одній країні?
 
       Будемо сподіватись, що відповіді переважної більшості, прочитавши цю статтю до 32 сторінки будуть вказувати на західні кордони України, а саме на Польщу, Чехословаччину та Угорщину. А що стосується розподілу по окремим країнам, то тільки малюнок 26 більшість віднесе до Угорщини, якщо, дійсно, уважно розглянули Закарпатський архітектурний стиль (по результатам досліджень в Україні). Дійсно це є дерев’яні сакральні споруди в країнах на західних кордонах України, а саме на малюнку 26 –церква в Воросмарті (Vorosmart) в Угорщині, на малюнку 27 –церква в Сирині (Syrin) в Польщі (1305 р.), на малюнку 28 –церква в Мікульшицях (Mikulschiitz) в Чехії (1530р.), а на малюнку 29 – церква в Гервартів (Herwarto) в Словаччині (1500 р.).
    Може нам це тільки здається, що був майже чітко сакральними спорудами зафіксований регіон розселення українців-Гетто/Дакків, а насправді всі сакральні будівлі з деревини тільки віддзеркалюють Західну і Східну традиції будівлі Церков ? Може всі наші вказівки, на т.з. Церкви-«скрипки» на Бойківщині, Гуцульщині та Лемківщині, це тільки наше необґрунтоване припущення, яке ніяк не підкріплено дослідженнями фахівців ?
     По-перше, як вказував З.Ґлогер на типовий вид малопольського костелу (див. Малюнок 30), важко знайти в ньому суттєві відмінності від Лемківської школи. Хоча при уважному розгляді бачимо втрату частини знань, але тільки чистини (!).
Малюнок 30. Типовий малопольський костел XVIII ст. (За З.Ґлогером) [4].
 
         В наш час непорушності європейських кордонів треба зауважити, що Лемківщина це не тільки надбання сучасної України, а й сучасної Польщі (див. Малюнок 31). Тому на інтелектуально-духовний спадок Гетто/Дакків мають права майже всі народи Центральної Європи і всі країни Європи де компактно проживають нащадки Гетто/Дакків. Це стосується не тільки Польщі, Словаччини та інших держав, з якими сучасна Україна має кордони, а й більш віддалених країн. Таких країн, де і вплив високих технологій будівництва сакральних споруд з Карпат був не таким потужним, де тільки ледве дотримувались форми (Малюнок 32). Це ми спостерігаємо в Фінляндії.
Малюнок 31. Розміщення основних варіантів лемківських церков за дослідженнями Р.Бриковського [4].
Малюнок 32. Церков. в Хаілуото (Hailuoto).Фінляндія. 1622р.
 
        В інших країнах втрата знань була більш глибока. Та що казати, якщо з роками і будівлі дерев’яних сакральних споруд в країнах недостатньо заселених українцями-Гетто/Дакками, були повністю втрачені. І це не наші вигадки, а визнання закордонних фахівців. Ярослав Тарас наводить такий факт, що через "Звідомлення Віденської комісії охорони пам'яток мистецтва і старовини" світ у 1860-70-х pp. дізнається про те, що знищене в Західній Європі дерев'яне сакральне будівництво існує в Галичині. Дійсно, багато було зроблено у цьому плані В. Площанським (1867 р.) в його нотатках про церкви у селах Вівня, Волоща, Опорець, Лавочне, Тернава, Корчин, Хитар, Кальне, Тухолька, Плав'є, Орявчик, Тисовець, Славсько та інших [14]. Постає запитання, хто не буде знищувати інтелектуально-духовні здобутки, - той, хто їх самостійно надбав, чи той, хто їх без праці отримав ?!
       Відповідь не може мати альтернатив. Тому ми сьогодні можемо впевнено констатувати, що створення дерев’яних Церков-«скрипок» для спілкування віруючого з вищими силами – це був інтелектуально-духовний подвиг українців-Гетто/Дакків (і не тільки пращурів сучасних українців, а і народів майже всієї Центральної Європи), які знайшли шляхи для утримання моральних засад нашої цивілізації у той дуже важкий для людства час, коли не досить розвинута морально (м’яко кажучи, а фактично аморальна в сімейно-побутовому плані) Римська Імперія розширювала свій вплив правової системи і досягнення у транспортному будівництві (дороги, мости) на весь світ, підкорюючи безліч народів.
        І останнє питання. А як вплинули ці досягнення Карпат на Схід? Що відбувалось там у сакральному будівництві? Що було запозичене?
        Скоріше за все, є сенс розглянути так звані ротонди, які будувались майже по всьому світові, і, особливо, на Сході.
        Це великий подарунок долі, що збереглась у Галичі сакральна споруда (ц. Вознесіння Господнього у с. Крилос (Галич). XII—XIII ст.), яка за формою є первинною, на нашу думку, по відношенню до мурованих споруд в Грузії, в Ельзасі.
        
Малюнок 33. Єдиний підхід у Центрі (Церков-«скрипка» у Галичі), на Сході (Грузія, Таос Карі) і на Заході (в Ельзасі, 1030-1049 рр.)
 
       Ярослав Тарас пише, що за двадцять останніх років археологи виявили три великі дерев'яні будівлі світського призначення: багатокутна ротонда в с. Шевченково (розбивочний діаметр 12 м), зруб-семерик на долі княжого Галича ур. Четверки (довжина 16,5 м, ширина 13,5 м) [15].; каплиця-ротонда діаметром 10 м біля княжого Галича в ур. Воскресенське (XIII ст.) та храм-ротонда у с Олешків Рогатинського району Івано-Франківської області з діаметром розбивочного кола 18,5 м. [16,4]. Він зауважує, що круглі стіни ротонд з великими діаметрами розбивочного кола без особливих труднощів можна було перевести на полігональні. Будівництво полігональних зрубів було відоме місце-будівельній школі при спорудженні язичницьких культових храмів і світських будівель [17, 4]. Не можна не згадати і про Олександрівську церкву-ротонду на Хортиці (!), в якій збережені всі ті ідеї і задуми, які ми бачимо в Бойківських та Лемківських Церквах-«скрипках».
Малюнок 34. Олександрівська церква-ротонда на Хортиці.
 
      У 2007 році фахівці Прикарпаття писали, що «дерев'яні церкви Галичини були настільки оригінальні, що в XX ст. вони стали не тільки об'єктами вивчення вітчизняних і зарубіжних дослідників архітектури та мистецтва, але й особливо цінними та самобутніми експонатами дерев'яної архітектури, за якими "полювали" місцеві та сусідніх держав етнографічні музеї (вид. моє – О.В.-М.) [17, 4]. Але ці ж дослідники зауважують, що "'Поза межами українських етнічних територій опинились найкращі зразки лемківської сакральної архітектури, які можна зустріти в етнографічних музеях і на курортах Чехії, Словаччини, Польщі: церкви св. Михайла (с. Медведівці, поч. XVIII ст., з 1927 р. у Празі), св. Михайла (с. Глинянець, XVII, XVIII ст., з 1931 р. у с Кунчиці, Моравія), Успіння,+Пр. Богородиці (с. Оба-ва. поч. XVIII ст., з 1931 р. у с. Нова Пака, Чехія), св. Михайла (с. Мала Поляна, друга пол. XVIII ст., з 1929 р. у с. Градец Кральови), св. Миколи (с. Збой, 1766 p.) і Богородиці (с. Мікулашова (Никльова), 1730 p., з 1926 р. на Бардиївському курорті Словаччини); а також у Києві та Ужгороді: церкви Покрови Пр. Богородиці (с. Плоске (Канора) 1720 p., з 1975 р. в Києві), св. Михайла (с. Шелестове, 1777 p., з 1927 р. в Мукачеві, а з 1976 р. в Ужгороді) і т.д." [17, 4]. У Львівському музеї «Шевченківський гай», поза межами своїх етнографічних районів опинилися церкви Бойківщини, Гуцульщини, Буковини, Покуття: церкви Св. Миколи (с. Кривка, І763 p.), Святої Трійці (с. Клокічка, 1774 p.), Параскеви (с. Стоянів, 1822 р.), Св. Михайла (с. Тисовець, 1863 p.), каплиця (с. Ялинкувате, поч. 1752 p.), Святої Трійці (м. Чернівці, 1774 р.)» [17, 4].
      Така увага і бажання мати зразки мистецьких витворів не стільки данина етнографії, скільки повага до непізнаного, але дійсно великого, що дуже важко збагнути тим, хто ніколи не боровся за краще майбутнє для свого народу і для всього Світу.
 
5. Статистика, яку важко традиційно пояснити.
 
        Польські і українські фахівці наводять такі цікаві данні, що «менше двох відсотків усіх греко-католицьких храмів, у межах Речі Посполитої, складали муровані церкви, що будували, в містах і містечках. Це мізерна частка порівняно з дерев'яними церквами та польськими мурованими костелами, яких на той час було 50% (вид. моє – О.В.-М.)» [18]. Ярослав Тарас вказує, що «незважаючи на те, що Львівська та Перемишльська єпархії були малі за площею, вони мали найбільше церков. У Львівській було 2194 дерев'яних, 60 мурованих і 252 не визначених за матеріалом церков, а у Перемишльській — відповідно 1189, 26 і 36. Для порівняння вкажемо, що в Луцькій було всього 114 церкви, Холмській — 542, Володимирській — 489.» [ 4]. А Колбук доповнює такою інформацією –«80 відсотків містечок на Русі... були дуже малими осередками, заняттями жителів були сільські професії, і міщанами там були жиди"[19], які, до речі, будували дерев'яні синагоги. І для більшою переконливості у такому дійсно незрозумілому з традиційної точки зору «розквіті» будівництва Церков-«скрипок» можна посилатись на статистику, яку вважав за необхідно навести архітектор Я. Тарас .
 
Характеристика єпархій греко-католицької церкви станом на 1772 р.
Єпархія
Кількість деканатів
Кількість парафій в одному деканаті
Кількість парафій в єпархії
Середня площа парафії (км2)
Середня площа деканату (тис. км2)
Середня кількість вірних у парафії
Кількість вірних у єпархії
Києво-Віленська
55
45
2716
82
4,8
664
1804388
Полоцька
27
22
601
128
3,0
1273
765154
Львівська
71
35
2508
18
0,7
320
800000
Луцька
45
27
1143
30
0,8
434
495930
Володи-мирська
18
29
489
63
1,6
498
243600
Переми-шльська
31
40
1252
19
0,8
240
300220
Холмська
22
24
542
39
1,0
293
158880

Пінська

10-12

20-24

201

119

2,0

423

85103

У середньому

Близько 35

Близько 30

1181,5

62,2

1,8-1,9

518

Разом

Близько 280

242-246

9452

 

 

 

4653275

У деканатах Перемишльської та Львівської єпархій складала відповідно 40 і 35[ 4].
 
       Навівши цю статистичну таблицю, яка переконливо свідчить, що будівля Церков-«скрипок» (тільки в такій, створеній по глибоко науково-виваженим співвідношенням резонансній сакральній будівлі, спів молитви досягав досконалої красоти і сприймався, як того було треба) є єдиним ефективним шляхом при малій кількості вірних у парафії досягати реального молитовного ефекту, Я. Тарас вказує: «Щодо поділу парафій між селом і містом, то основна їх кількість належала селу: у Львівській — 2179 (86,9%, а у Перемишльській — 1160 (92,7 %)» [19]. Тому ми повністю погоджуємося з висновком Пана Літака, що «сакральна архітектура в Галичині Україні мала селянський характер» [20]. Тільки самобутніми джерелами можна пояснити таку схильність дотримуватись раз і назавжди встановлених канонів при створенні дерев’яних досконалих Церков-«скрипок», які не могли бути створені еволюційним шляхом на такій величезній території, а були, швидше за все, створені із такими досконалими формами майже відразу, за 20-40 років . І саме тоді, коли Гетто-Дакки використовували інженерів Риму (отримували їх, як «подарунки», а фактично як данину від Риму в 1 столітті нової ери) для будівництва укріплень проти Римської Імперії. Їх майстерність не могли не використовувати для будівництва таких важливих державних об’єктів - споруд для спілкування з вищими силами; ефективно працюючих споруд (зрозуміло, що в літописах Візантії цього не має, тому що визнавати за собою запозичення основ сакрального будівництва не дуже хотілось!). Тому всі винаходи в будівництві Церков-«скрипок» потрібно розглядати у плані впровадження досконалих інженерних рішень, які на той час були у Римлян (!). Це винаходи не простих копіювальників (з мурованих прототипів, яких тоді і не було, а крім Форуму), а творців перед якими було чітко поставлено завдання і які розуміли, добре розуміли, що вони будують (творять). Тільки високим рівнем розуміння щодо призначення сакральної споруди; не стільки неосмисленим духовним настроєм, а більш науковим розумінням трансформації молитовних вібрацій у високу молитовну мелодію вдячності за створений і розквітаючий Світ, можна пояснити створення феноменів Бойківської, Гуцульської і Лемківської шкіл сакрального будівництва Церков-«скрипок».
        І останнє, якщо українські і польські фахівці (безперечно, що Гетто-Дакки є пращурами саме цих двох глибоко споріднених народів) так одностайно свідчать про розповсюдження будівництва Церков-«скрипок», то як можна припустити, що їх будівництво було після знайомства із мурованими зразками ? Все було дійсно навпаки, і статистика розповсюдження саме таких досконалих Церков-«скрипок» про це свідчить.
       Потрібно було знайти залишки будівель, яким від 4000 до 8000 років, щоб зрозуміти шляхи розповсюдження сакральних знань а архітектурі світу.
 
Висновки
 
       З вище викладеного можна зробити слідуючі загальні висновки:
     1. Стоунгендж не старовинна обсерваторія і не дослідницький центр, а величезне старовинне підприємство по виробництву концентрованої енергії, як і Карпати.
     2. Карпати дають ключ до пізнання старовинної технології, треба тільки вивчати фахівцям різних напрямів, в першу чергу, фізикам та інженерам.
     3. Каміння мають велику енергетичну силу, яку 4000-8000 тисяч років до нашого часу вміли використовувати і можливо не стільки кристали, а зв'язок із землею має значення.
     4. Головним носієм енергії в цих старовинних інженерних спорудах була якась рідина, для підвищення тиску якої робились вставки із того ж матеріалу, з якого створений увесь комплекс (з пісчанників; кремієва основа).
     5. Без допущення створення велетенських інженерних споруд не можливо пояснити сліди високотехнологічної обробки майже на всіх брилах і каміннях, а особливо, на верхньому камені, який вже тисячоліття стоїть майже на мінімальній площі дотику до скелі, яке теж скоріше за все штучна (складена із великих брил).
     6. Сліди розумової високотехнологічної діяльності є майже на всіх відомих і невідомих залишках інженерних будівель у Карпатах (це скоріше за все є і у Татрах), що свідчить про, дійсно, особове місце цих будівель в історії людства.
      7. Останній верховий Камінь на «Кащицькому камені» (т.з. «Голова Тигра») настільки цікавий і залишає таке переконливо враження про його призначення, що залишається тільки дивуватись, що ці запитання виникають у 2011 році, а не виникли ще 60 роках ХХ століття.
   8. Сама найстаріша організаційна структура, яка витримала випробування часом, це Християнська Церква, яка зберегла для сучасного людства традиційні архітектурні рішення в сакральному будівництві, зафіксувала в їх співвідношеннях найвищий рівень ще нами не опанованих знань.
      9. Традицій сакральної архітектури йшли не зі Сходу чи Заходу, а навпаки принципи побудови сакральних споруд запозичувались Сходом і Заходом у народів, які проживали в сучасних Карпатах, на Гуцульщині, Бойківщині та Лемківщині.
      10. Тільки функціональністю, а саме створення високої молитовної симфонії (яку бажано щоб почули вищі сили), можна пояснити особливості будівлі Бойківських, Лемківських та Гуцульських Церков.
      11. Вплив високих знань у Карпатах-Татрах був практично на всі архітектурні стилі Світу, але від канонів відступали (їх не дуже пояснювали; та і не розуміли), тому і дійшли у Китаї до пагоди і т.п.
     12. Наукові дослідження Ярослава Тараса відносно розподілу конструкцій церков по регіонам з виокремленням шкіл сакрального будівництва на практиці підтверджують нашу концепцію відносно значущості Бойківської, Лемківської та Гуцульської шкіл.
      13. Аналіз конструкцій 16 церков Лемківщини та особливостей будівництва дзвіниць свідчить про наукову насиченість канонів їх будівництва, яку вдалось майстрам зберегти до нашого часу, дійсно, -«яка інтенсивна цивілізація…» (проф. Cloquet із Ecole du Genie).
       14. Складна конструкція 20-25 метрових церков Карпат, в першу чергу, мала метою дотримання необхідних для високо резонаторного ефекту співвідношень, а не протидію вітровалам.
       15. Втрата сакральних знань будівельниками на Буковині тісно пов’язана з реальною історією України-Гетто/Даккії, коли після поразки від Траяна народ залишив у 105 р. свої місця і подався до Карпат, а Римська Імперія заселила ці землі своїм населенням, яке і гадки не мало про Великі Закони Всесвіту і безсмертя душі.
      16. Праці дослідників розповсюдження сакральних шкіл чітко доказують глибокий позитивний вплав практики будівництва Церков«скрипок» на Бойківщині, Гуцульщині та Лемківщині на традиції дерев’яного та мурованого будівництва і на Заході, і на Сході.
        17. Фактично ми виявили єдиний підхід у будівництві т.з. ротонди не тільки в Галичині, Києві, Хортиці (Лицарський «Готсько-Казацький» Орден), Ельзасі (Німеччина), а і в Грузії (Таос, Карі).
    18. Статистика підтверджує наші висновки відносно розповсюдженості будівництва Церков-«скрипок» в Західній Україні і Польщі.
         19. Гіпотеза про створення головних сакральних шкіл в 1 столітті за рахунок використання досвіду римських висококваліфікованих інженерів (фактично світовий інженерний досвід) для створення провідних шкіл сакрального будівництва в Карпатах має право на життя.
 
Література
 
     1. Alexander Vasiljev-Muller Discovery -I saw these engineerings constructions ! http://azov-academy.ucoz.org/publ  2011.
       2. Alexander V. Vasiljev-Muller Alternative sources of the future: Workshops of Civilizations http://perso.orange.es/elg79/N-angl-Gr-Idea%2029-12%20Microsoft%20Office%20Word%20(2).pdf  2009.
      3. Элфорд Алан Ф. Боги нового тысячелетия. –М.: Вече, 1998.- 528с. (Великие тайны)
    4. Тарас Я. Сакральна дерев’яна архітектура українців Карпат: культурно-традиційний аспект. – Львів: ІН НАНУ, 2007. – 640 с.
      5. Уваров Л. С. Объ архитектуре первыхъ деревянныхъ церквей на Руси // Труды II Археол. сътздав Петербург*.— Вып. I.— СПб., 1876.— С. 23.
     6. Zapletal F. Dfevene chramy jihokarpatskych Rusinu // Podkarpatska Rus.— Praha, 1923.—S. 117-121.
     7. Dzieduszycki W. Budowle drewniane na Rusi //Przegla_d Archeologiczny.— Lwow: Nakladem Towarzystwa archeologicznego krajowego, 1882.—Zesz. I.— S. 17.
      8. Януш Б. Інвентар деревляних церков Галичини.— Львів, 1917. Рукопис // ЦЦІА України у Львові.—Ф. 309.™ Оп. 1—Спр. 218.—Арк. 218
      9. Драган М. Українські деревляні церкви...—Ч. 1.— С. 31, 33, 37, 57; Ч. 2.—Іл. 44, 80, 204.
      10.Так само.—Ч. 1.— С 33,57,90; Ч. 2,— 1л. 9,46,48.
      11.Так само.— Ч. 2.— Іл.9, 47, 80, 100.
      12.Так само,—Ч. 2.—Іл. 47, 160.
      13.Так само.— Ч. 2.— Іл. 48, 152
     14. Площанский В. О монастырях и церквях Дрогобычиских // Научно- литературный зборник Галицко-Русской Матицы.— Львов, 1867.—С. 179-187; Його ж. Некоторые села Галицкой Руси // Литературный сборник, издаваемый Обществом Галицко-Русской Матицы.— Львов, 1870.—С. 31-88.
      15.ТоменчукБ. Дерев'яні храми Галицького князівства // Скрипторій історичної прози.— Львів,1997, —T. 6. —С 519-525.
     16. Так само.
   17.Так само.— С. 524.
     18. Litak S. Kosciol lacinski w Rzeczypospolitejokolo 1772 roku.— Lublin, 1996.— S. 70-77.
    19.Kolbuk W. Koscioly wschodnie w Rzeczypospolitej...—Tab. XIII.
     20.Litak S. Kosciol lacinski w Rzeczypospoli­tej...— S. 67-70; Kolbuk W. Koscioly wschodnie wRzeczypospolitej...— S. 51.
 
Те що залишилось для дослідження.
 
        По-перше, є сенс вивчати розміри, співвідношення, поєднуючи це із гармонійною «симфонією молитви» разом із церковними дзвонами та акустикою купола Церкви і Дзвіниці із різних порід деревини. Все це потребує комплексного дослідження.
      По друге дослідницька група повинна складатись з фахівців п’ятнадцяти напрямів, починаючи із акустичної фізики, квантової фізики і радіофізики, закінчуючи майстрами смичкових інструментів і фахівцями з біолокації. Всім їм знайдеться робота, і всі вони будуть мати можливість поглибити розуміння процесів, які мають місце при спілкуванні християнської громади з вищими силами.
      По третє, досліджувати треба всі процеси які відбуваються у церковній споруді і за її межами на відстані від декількох метрів до десятків кілометрів (маючи на увазі шар повітря над церковною спорудою) на протязі всієї літургійної служби. Данні потрібно збирати з самого початку розраховуючи на комплексне вивчення всіх зафіксованих феноменів. Тоді ми і зрозуміємо всю високо-технологічність Лемківської сакральної архітектури, її науково – симфонічне звучання спільної молитви християнської громади в Церкві, побудованої із традиційної для Карпат деревини - бука і дуба.
       В четверте, фахівці в архітектурі вже накопичили стільки дослідницького матеріалу, що можливо його проаналізувати в плані запозичення (Мал.33) вдалих конструктивних рішень (чисто інженерно-будівельний аспект) будівельниками Церков-«скрипок» в Карпатах і Татрах в першому столітті Християнства із практики створення інженерних споруд в Римській Імперії. Ці пошуки підтвердять нашу гіпотезу відносно залучення світового інженерно-будівельного досвіду для реалізації наукомісткого задуму духових керівників Гетто-Даккії, що обґрунтує поширення досконалих інженерно-будівельних рішень у трьох світових архітектурних школах і їх дотримання на протязі тисячоліть.
 
туристичних маршрутів.


Источник: http://www.cic-wsc.org
Категория: Проект "Новая Готия" | Добавил: Vasiljev (2011-07-22) | Автор: Alexander Vasiljev-Muller
Просмотров: 6257 | Теги: Germany, Poland, Dr Alexander Vasiljev-Muller, Churches - violins, Guculshina, Western Ukraine, Galychina, Georgia, sacral schools, Lemkivshina | Рейтинг: 4.9/12 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа

Поиск

Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Отдых в Карпатах


  • Copyright MyCorp © 2024