"Azov Academy"Вторник, 2024-03-19, 10:49 AM

Приветствую Вас Гость | RSS
Главная | Publisher | Регистрация | Вход
Меню сайта

Категории раздела
Международные научные конференции - Форумы [66]
Материалы ИНТЕРНЕТ конференций и Форумов с указанием участников, целей и новых идей, появившихся в результате их проведения
Программа "Красная книга культур Европы" [23]
Обоснование и основные итоги выполнения программы по греческому, армянскому и болгарскому этносам, а также по региональным культурам украинского народа
Проект "Новая Готия" [55]
Раскрываются истоки украинской государственности и глубоких историко-культурных связей украинцев с германскими народами, которые имели независимое государство на территории Украины до 1775 г.
Закон сохранения труда и закон неуничтожимости интеллектуально-духовного труда в экономике и истории [78]
Раскрываются особенности проявления закона сохранения труда в экономике государств Восточной Европы и индустриально-развитых стран, а также приводятся факты подтверждающие существование закона неуничтожимости интеллектуально-духовного труда в исторической ретроспективе и при анализе наиболее важных сфер человеческой деятельности
Премия"Голика-Гули-Каримова-Васильева"Кумпана; Медаль"Св.Игнатия,Митр.Готии и Кафы&qu... [15]
История становления "Премии Кумпана", её лауреаты, Положение о присуждении, НАЦЕЛЕННОСТЬ на общецивилизационные ценности; История учреждения Академической Международной Медали "Святого Игнатия, Митрополита Готии и Кафы", её лауреаты, кандидатуры выдающихся экономистов на присуждение Медали, одобренные Академиком, проф. Валерием Васильевым, Положение о присуждении и не публичный характер вручения, что необходимо при осуществлении реальной духовной поддержки
Поддержка интеллектуально-духовных Лидеров Мира, защита Прав Человека, работа с МБЦ- Кембридж и АБИ [58]
Создание номинации Интеллектуально-Духовные Лидеры Мира, первые её номинанты в 2004 году; защита Прав Человека в Украине; кандидатуры в справочные издания Международного Биографического Центра в Кембридже и в издания Американского Биографического Института

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Главная » Статьи » Статьи и научные публикации /articles & science » Проект "Новая Готия"

Sacral architecture of Central europe : historical hypotheses /Александр Васильев-Мюллер -Second Part
2. Достукатись до НЕБА !
(продовження)

       Ці дві церкви різних років і розташовані в різних селах, а чи багато Ви знайдете відмінностей у будівництві барабанів ? А якщо ці відмінності і знаходяться, то вони якось гармонують із об’ємами барабанів, їх незначною різницею в розрахунку як резонаторних конструкцій. Придивіться, і Ви зрозумієте, що це так.

Малюнок 8. Гіпотези щодо походження української сакральної архітектури ХІХ-ХХ століть./мон. Я. Тараса.

       Тому всі стрілки, які направлені на малюнку 8 на Бойківську Церкву, як на похідну від якогось стилю, потрібно направити в протилежний бік, як воно і було насправді. Бо тільки глибоке знання необхідності саме такої конструкції для спілкування з вищими силами виправдовувало таку весоку і складну будівлю для невеликих сіл з невеличкою християнською громадою. І ми бачимо, що далеко не всі, хто запозичив цей шлях забезпечення дієвості молитовного процесу глибоко розуміли, навіщо вибудовувати саме таку конструкцію, яка була на Бойківщині. Тому і дійшли в Китаї до пагоди. Знання великого вартують !
Мал.9 за Я.Тарасом Типи та групи церков на Бойківщині за об'ємними рішеннями: 1.П'яткова Руська, Польща, 1732 р. 2. Торки, І пол.ХУІІ ст. 3. Дусівці, 1641 р. 4. Підліски, 1665р. 5. Лісковате, Польща, 1832 р. 6. Стара Сіль. ц. Св.П'ятниці, XVII ст. 7. Стара Сіль. ц. Воскресіньє Христового, XVII ст. 8. Морозовичі, XVII ст. 9. Тинів, 1718 р. 10. Рівне (Ровень), Польща, 1780р. И.Гошів, 1858 р. 12. Мшанець, 1762 : 13. Мала Лінина, 1742 р. 14. Бусовисько, 1780р. 15. Звір, 1792 р. 16. Чуква, 1854 р. 17. Лопушна, XVII ст. 18. Нагуєвичі, 1801 р. Ю.Дрогобі"-ц.Воздвижєння Чесного Хреста, 1613 р. 20. Дрогобич. ц.св.Юра, кінХУ- поч. XVI ст. 21.Смерек, Польща, поч. ХІХст. 22.Хревть, Поль де 1787 р. 23.Жукотин, 1876 р. 24.Топільниця, ц.Успення Пр.Богородиці,1730 р. 25.Недільня, 1779 р. 26.Підбуж, 1828р. 27.Боберка Горіші XVIII ст. 28.Вовче. ц.Введення Пр.Богородиці, 1680 р. 29.Явора Горішня, 1882 р. ЗО. Ісаї, 1663 р. 31. Ступосяни, 1787 р. 32. Боберка, 172: : 33.Вовче. ц.Різдва Пр. Богородиці, 1890 р. 34. Турка, ц.св.Миколи, 1739 р. 35. Довге Підбузьке, 1723 р. Зб.Орове, 1867 р. 37. Волоса" т Польща, 1742 р. Зв.Ботелька Верхня, ХУШ ст. 39.Яблунів, 1838 р. 40. Ільник, 1860 р. 41. Верхнє Синьовидне, 1790 р. 42. Росгоа-1882р. 43. Розтока Верхня, 1862 р. 44. Тисовець, 1863 р. 45. Сколе, XVII ст. 46. Кам'янка, 1872р. 47. Труханів, 1830 р. 48. Полян, 1850 р. 49. Сіль, 1703, XIX ст. 50. Волосянка, XVIII ст. 51. Ужок, 1745 р. 52. Сянки, 1831 р. 53. Висоцьке Нижнє, 1814р. 54. Красне 1850р. 55. Матків, 1838 р. 56.0рявчик, І пол.ХІХ ст. 57.Вишка, 1700, XVI11 ст. 58.Сухий, 1700 р., 1769 р. 59.Чорноголова, XVII ст? 1794 60. Кострино, 1645р., 11761р. 61. Гусний, 1655р. 62. Перехресний, 1641 р. 63. Кривка, XVII ст. 64.Мохнате, поч.ХІХст. 65.Кальне, 182: : бб.Тухолька, 1845 р. 67. Хітар, 1860 р. 68. Опорець, 1844 р. 69. Верхня Рожанка, 1804 р. 70. Свалява-Бистрий, 1588 р., 1759 р. 71.Канс;1792 р. 72. Воловець, XVIII ст. 73. Таламаш, XVII ст. 74. Гукливий, поч. ХУІІІст 75. Верхній Студений, XIX ст., 1804 р. 76. Рекіти, 175' : 77.Синевірська Поляна, 1817р. 78.Слобода Болехівська, 1700 р. 79. Лила, 1720 р.,1901 р. 80. Розтоки, 1832 р.
       Треба щиро подякувати Ярославу Михайловичу Тарасу за дійсно науковий підхід. Він, не виходячи з нашої концепції, чесно віддзеркалив на схемі розповсюдження головних для Карпат сакральних шкіл, а ця схема підтверджує наші висновки відносно розповсюдження глибоких сакральних знань, а саме в Бойківщині, Гуцульщині та Лемківщині. І хоча далі Я.М.Тарас наводить схему, на якій показує вплив сніжного шару на конструкцію церков на Бойківщині, але ця схема ще більше підтверджує наш висновок відносно особливостей конструкції сакральних споруд в Карпатах (див.Малюнок 10).
 
Малюнок 10. Фактична залежність конструкції церков від розуміння їх глибоко молитовного призначення - новий погляд на схему Я.М.Тараса .
 
       Розглянемо типи церков Лемківщини, що найбільш близькі до Бойківщини (всі 16 типів дамо у повному тексті після третього розділу).
     
 
Малюнок 11. Лемківська церква.
Св. Дмитра. Розтока Велика. 1819 р.
                                                               Малюнок 12. Лемківська церква.
                                                                       Св. Михайла. Лосє. 1826 р.
 
      Проаналізувавши  (див. повний текст) принципи конструкції 16 церков Лемківщини Ви можете чітко побачити, що всі будівельники зберегли основні засади будівництва бань!
     Дійсно, потрібно було виховувати майстрів у непорушності пропорцій будівництва, говорячи про церковні канони. Бо все те, що зараз сприймається як традиційні елементи для прикраси церковної споруди, насправді несло більш глибоке раціональне навантаження. Тому збереження пропорцій було дійсно необхідним задля досягнення запланованого духовними керівниками європейців ефекту. Того глибокого і непереможного результату, якого людство цілеспрямовано досягає вже 2000 років.
     Це ми бачимо також при будівництві дзвіниць, особливо, на Лемківщині.
 
3. Майстри створення чарівних молитовних симфоній – невідомі «Страдиварі» Карпат.
 
       Щось дуже глибоке і велике у своїй простоті споріднює витвори бойківських зодчих з Римською Базилікою «Форум», яка без перебудов збереглась з дохристиянських часів і не має жодного віконця, але по центру на горі в її на півсфери перекриття є круглий отвір. Велич цієї споруди підсвідомо відчуває кожний, хто хоч на мить заходить у Базиліку.
Малюнок 13. Велика простота Форуму (Рим, 2011 р.) – зразок
на всі наступні століття.
 
       І не викликає подиву, що саме у Форумі знайшов упокій Рафаель.
      Але чому нам все зрозуміло, коли ми стоїмо в центрі Форуму і бачимо над головою синь неба ? До нас не дійшли нотатки будівельників Форуму, але їх задум нам пояснювати не треба – ми його розуміємо. Так само серцем відчуваємо правоту будівельників Бойківських «сходинок» до неба. Вони свого досягли - молитви людства в їх будівлях були почуті (!). Але чому саме таких співвідношень розмірів будівельних елементів досягли за століття до Христа і на початку Християнської епохи?! Нам є сенс це досліджувати. Це наш шлях пізнання і впевнених кроків при розбудові цікавого і передбаченого майбутнього.
    Безперечно люди півтори тисячі років тому мали низку високоефективних підходів в будівництві сакральних споруд . Вони користувались знаннями дуже високого рівня, які ми тільки починаємо опановувати.
    Якщо в Бойківських церквах наголос робиться на заповненні простору бань ритмікою молитовних текстів та поки що невідомою нам закономірністю перетворення цього насиченого ритмікою простору у спрямований вгору потік, то в Лемківській традиції ми бачимо щось більш суттєве. Мається на увазі наукова думка та інженерні рішення в конструкціях всіх перехідних форм від самої бані до хреста. І ці інженерні рішення найбільш вражають при розгляді схем Лемківських дзвіниць (!).
     Так, розглянувши схеми дзвіниць церков: Святого Козьми і Дем'яна, (Войкова. 1792 р.) під 1 номером; Св. Козьми і Дем’яна (Милик,1813 р.) під 2 номером; Св. Димитрія (Снітниця, 1755 р.) під 3 номером; Св. Димитрія (Чарне, 1764 р.) під 4 номером; Св. Якова (Поворозник, 1612 р.) під 5 номером, ми не можемо не відзначити існування єдиної методики розрахунку співвідношень конструктивних елементів дзвіниць. І ці співвідношення чітко спрямовані для досягнення ефекту концентрації молитов (!), а тому і розрахунки мають єдиний фундамент співвідношень.
Малюнок 14. Дзвіниці Церков: 1 Св. Козьми і Дем'яна; 2 Св. Козьми і Дем’яна; 3 Св. Димитрія; 4 Св. Димитрія; 5 Св. Якова
 
      Всі архітектори дзвіниць не відступили від канону, якому мабуть всі 2000 років. Фахівці повинні вивчати і досліджувати високі гармоніки та резонаторні ефекти. Але не тільки фізиками, а й мистецтвознавцями, які повинні врахувати не тільки породу деревини, з якої були збудовані ці дзвіниці, а й товщину дощок, кути під якими вони кріпились, а головне, всі товщини елементів з деревини; бо саме їх вібрації створювали «скрипічний оркестр» спільної молитви і дзвонів. Це можливо вивчити і тим самим зрозуміти наших високо кваліфікованих пращурів (!).
       Вивчались розміри, співвідношення, але не гармонійну «симфонію молитви» в поєднанні із церковними дзвонами та акустикою купола Церкви і Дзвіниці із різних порід деревини. Все це потребує комплексного дослідження і ми будемо вражені тією картиною, яка відкриється. Стільки високих технологій (говорячи сучасною мовою) було використано, що дослідницька група повинна складатись з фахівців п’ятнадцяти напрямів, починаючи із акустичної фізики, квантової фізики і радіофізики, закінчуючи майстрами смичкових інструментів і фахівцями з біолокації. Всім їм знайдеться робота, і всі вони будуть мати можливість поглибити розуміння процесів, які мають місце при спілкуванні християнської громади з вищими силами.
     Можна багато висунути питань, які потрібно дослідити, але безперечним є те, що досліджувати треба всі процеси які відбуваються у церковній споруді і за її межами на відстані від декількох метрів до десятків кілометрів (маючи на увазі шар повітря над церковною спорудою) на протязі всієї літургійної служби. Данні потрібно збирати з самого початку розраховуючи на комплексне вивчення всіх зафіксованих феноменів. Тоді ми і зрозуміємо всю високо-технологічність Лемківської сакральної архітектури, її науково – симфонічне звучання спільної молитви християнської громади в Церкві, побудованої із традиційної для Карпат деревини - бука і дуба. Тієї особистої краси, якої буде досягати молитва саме в цих Церквах (їх можна розглядати, як особисті скрипки для молитви), яку доповнять старовинні дзвони (можливо відроджені по старовинним технологіям виробництва), швидше за все не будуть знайдені ніде у світі. Тому що такого всебічного інтелектуального підгрунття не створювало людство ніде, окрім Карпатського регіону. І це не наше припущення, а вже науково підтверджений факт.
       Отже, можна зробити один головний висновок, що ті знання, які вкладались в роботу виробничих конструкцій, які ми бачили на Сокільському хребті, були використані і при розбудові християнських храмів, у тому числі і їх дзвіниць, коли для досягнення затребуваної цілі підключали і дзвони.
 
4. Вплив Церков-«скрипок» для «молитовних симфоній Карпат»
 на сакральну культуру Східної і Центральної Європи.
 
     Зрозуміло, що не ми перші звернули таку пристрасну увагу на деревляні Церкви-«скрипки». Ще граф О.Уваров вважав, що "церкви Галичини служили взірцями як для церкви св. Іллі в Києві, так і для всіх інших християнських храмів, які могли існувати на Русі до остаточного прийняття Християнської віри" [5], а це було сказано у 1876 р. І майже в той же час (1882 р.) галицький граф В.Дідушицький звертав увагу на архітектуру Карпат: "Легковажно ми проходимо повз ті дерев'яні будівлі, бачачи в них твір забутих селянських теслярів, а читаємо з пошаною про дерев'яні архітектурні твори Швеції і Норвегії, Китаю і Японії, не бачимо те, що маємо під рукою наші церкви цікавіші може і кращі від тих заморських речей (вид. моє – О.В.-М.; а задум був не теслярів !)"[7]. Через 50 років чеський дослідник Флоріан Заплетал підкреслював у 1923 році, що дерев'яні церкви Карпат можуть бути "славою, гордістю й радістю кожного народу"[6]. Але ніхто, тоді не побачив того, що не можливо нам сьогодні не бачити у епоху майже всебічного використання мирного лазера (від лікування очей до проекцій у небі під час грандіозних шоу), спеціальних акустичних ефектів і створення ефекту присутності за тисячі кілометрів від центру подій.
      І що найбільш вражає – це кількість цих споруд, яких на Бойківщині, Гуцульщині та Лемківщині нараховувалось до 2500 (!). І це на досить невелику кількість населення ! Б. Януш відмічав, що на початку XX ст. нараховувалось 2345 пам'яток церковної архітектури [8]. Ярослав Тарас наводить дуже цікаву карту, на якій позначені діючі і знищені Церкви-«скрипки» на Лемківщині станом на 1990 р. (див. Малюнок 15).
     Дійсно Церков-«скрипок» було дуже багато знищено. А чому ? Що вже не потрібно боротись за збереження людства ?! Що ми вже самі спроможні протистояти всім викликам всесвіту ? Хто так міг нерозумно віднестись до самої можливості існування людини на Землі? Яким потрібно було бути недорозвинутим керівником щоб розпочати самознищення !
     Цікаво, майже ніхто не міг пройти спокійно мимо цього феномену перемоги розуму людства над всіма загрозами і викликами сучасного і майбутнього.
Малюнок 15. Церкви Лемківщині станом на
1990-ті рр.. за Я.Тарасом [4].
 
       Так відомий брюсельський архітектор Dhuieque, бувший голова бельгійського товариства архітекторів пише: "Деякі з сих дерев'яних конструкцій [в архітектурі церков.—Я.Т.] з високими дахами справді великий "алюр". Я справді з дивом знайшов у них форми, що здибаються у тих самих пропорціях у фламандській архітектурі XVII ст. Чи то простий випадок чи наслідок спільного східного впливу: от що було б цікаво висвітлити" [4].. Професор Ecole du Genie Civil [Інститут цивільних інженерів у м. Генрі.— Я.Т.] Cloquet пише: "Для мене се [дерев'яні церкви.— Я.Т.] справжнє відкриття. Яка інтенсивна цивілізація і який постійний обмін думок з Заходом і вами [українцями.— Я.Т.] мав місце в ХІП-ХІХ століттях! (вид. моє – О.В.-М.; але не тільки у ХІІІ-ХІХ ст., а набагато раніше !) [4]. Дійсно, значно раніше наукові досягнення Гетто/Дакків- українців у Карпатах вплинули на сакральну архітектуру всієї Європи.
     Можливо краще за всіх іноземців висловився росіянин В. Келсієв, подорожуючи по Галичині у 1866-1867 pp.: "З-поміж усіх подиву гідностей Перемишля, жодна не зробила на мене такого враження, як маленька церковка Різдва Богородиці на Болоню... Це старенька церква (збудована 1655 p.), яку незабаром розберуть, бо біля неї поставили нову, муровану, така цікава й така цінна під археологічним оглядом, що якби я мав для цього засоби, то закупив би її в тутешнього духовенства і поставив би її в Москві чи Петербурзі, на подвір'ю якого-небудь музею, під скляним куполом"(вид. моє – О.В.-М.) [4].
     Дійсно, було чому вражатись . Ви тільки подивиться на т.з. багатозаломні бойківські Церкви-«скрипки» із середини. Які високоякісні інженерні рішення щоб «достукатись до НЕБА»! Яка досконалість ! Ці рішення можливо тільки втратити, а дійти до них шляхом поступового еволюційного відбору кращих, майже не можливо і за тисячоліття.
Малюнок 16. Перехресні балки (грядові хрести) в багатозаломних бойківських церквах. Ліворуч Церква«скрипка» Св. Миколи. Кривка. XVIІІ століття.
 
       Треба зазначити, що в бойківських церквах, де найвищі верхи, перехресні балки або сволоки ставилися на кількох рівнях. У чотирьох рівнях поставлені сволоки у церкві Зіслання Святого Духа, с Нижнє Висоцьке (1814 р.) [9]; у церкві Миколи, с. Кривка (поч. XVIII ст.) [10]; у церкві Михайла, с. Росохач (1882 р.) [11]. Саме на це звертає увагу і архітектор Ярослав Тарас [4]. В своїй монографії Ярослав Тарас підкреслює, що у давніх церквах, таких як у с. Радруж (XVII ст.) [12], Потелич (перша пол. XVI ст.) [13], де є тільки один залом, «робилася спеціальна просторова конструкція із скоб-балок, що стримувала натиск вітру …( вид. моє – О.В.-М.)» [4].
      Так що всі, заломи у бойківських Церквах-«скрипках» є тільки для того, щоб протистояти вітру ? А взагалі, як пояснюється архітекторами така височина Церков-«скрипок» і досконалість інженерних рішень ?
   Можна погодитись із українським архітектором Ярославом Миколайовичем Тарасом і з його посиланням на Віцену в слідуючому вислові: «За підрахунками І. Віцени, в деревах тиск вітру на стовбур у 15 разів менший, ніж на крону. Багатоступінчаті верхи з поясами жорсткості, центричність композиції забезпечили стійкість церковній споруді навіть при небезпечних вітрах у вигляді циклонів. Для надійності, щоби не було розхитування верхів церкви під час вітрів, народні майстри ставили ще сволоки, грядові хрести, перехресні балки, які, поряд з основною функцією стримували внутрішню розпірну силу, також скріплювали верхи та запобігали їхньому хитанню …( вид. моє – О.В.-М.)» [4].
      Але якось зовсім непереконливо сприймається такий вислів: «Спостереження за дією вітру на окремі дерева й лісові масиви показали, що місцеві екотипи (дерев), форми з гребінчастою та дашковидною кронами стійкіші проти вітровалів. Помічено також, що ступінчатий намет краще пристосований і до дії вітру, і до опадів. Природний відбір стійких форм проти вітровалів народні майстри застосовували в сакральному будівництві. Сьогодні він став основою захисту лісів від них. Церкви з багатозаломними верхами на Бойківщині почали будуватися в XVIII-XIX ст., час їхнього розповсюдження збігається з часом масового знищення та заміни материнських лісів (ялиново-буково-дубових) на смерекові.(вид. моє – О.В.-М.)» [4]. Якось непереконливо…
     Невже, щоб досягти висоти 17-20 метрів Церков-«скрипок» на Гуцульщині, Бойківщині та Лемківщині майстри використовували природний відбір і ступінчаті – багатозаломні верхи пов’язані тільки з вітровими навантаженнями і масовим знищенням та заміною материнських лісів (ялиново-буково-дубових) на смерекові?
      Щось не зв’язується. Скільки потрібно було часу, щоб природним відбором дійти до такої досконалої конструкції сакральної споруди? Мабуть, майже стільки, скільки потрібно було б удосконалюватись мавпі, щоб стати людиною. Самий факт існування тисяч Церков-«скрипок» в Карпатах не можна вважати привнесеним якоюсь неавтохтонною традицією. Тільки глибоко зрозуміла і глибоко сприйнята мета могла підштовхнути народ на таке високе служіння, коли на невеликій території створюються єдині у глибинному задумі, але різні за методиками використання високих знань, архітектурні стилі. Стилі, які не запозичені, а які запозичували і, мабуть будуть запозичувати. В першу чергу, це Бойківська школа (див. Малюнок 17), потім Гуцульська школа (див. Малюнок 18) і Лемківська школа (див. Малюнок 19).
Малюнок 17. Бойківська школа, яка має паралелі
з дохристиянським Форумом (Рим, 2011).
Малюнок 18. Гуцульська школа, яка дійсно сприйняла більш
глибоко вплив дохристиянського Форуму (Рим, 2011).
Малюнок 19. Лемківська школа, яка зробила суттєвий крок в сакральній архітектурі, виходячи із її прямого призначення.
 
       Всі інші школи, які виокремили архітектори у тій чи іншій мірі вбирають в себе елементи цих трьох шкіл. І чим ближче до Карпат,тим ці елементи краще проявляються. Особливо це відчутно у зразках так званих шкіл: Опільської, Передкарпатсько-Подністровської та Волинської (див.  Мал. у повному тексті після ІІІ розділу-частини).
       Вже в Закарпатті (Мал.20) ми бачимо, що починають відходити від канонів, а на Буковині (Мал.21) цей відхід особливо вражає. Як тут не згадати боротьбу українців-Гетто/Дакків за Буковину-Траянову Даккію після її втрати у 105 р. в боротьбі із Римом, яка була заселена населенням з Римської Імперії, яке й гадки тоді немало про Великі Закони Всесвіту і безсмертя душі.
Малюнок 20. Закарпатська школа.
Малюнок 21. Буковинська школа.
Малюнок 22. Карта Римської Імперії після захоплення
Гетто-Даккії (після 105р.) на оборонній стіні в Римі
(від Колізею до Траянової Колони; 2011).
 
       Інше ми бачимо в так званих школах : Подільскій школі, де є вплив на думку архітекторів Сходу і Заходу (Мал. в товному тексті); Наддніпрянскій школі, т.з. Київська і середньодніпрянська (Мал. у повному тексті); Полтавській школі (Мал. уповн. тексті); Черніговській (Черніговсько-Сіверська) школі (Мал. у повн. тексті); Слобожанській (Західна, Центральна /Охтирська/, Лиманська, Східна) школи (Мал. у повн. тексті).
     Не можна не побачити, особливо, у Полтавській школі (Мал. у повн. тексті), Черніговській школі (Мал. у повн. тексті) та Слобожанській школі (Мал. у повн. тексті) поєднання підходів Лемківської школи у будові верхів із Бойківською традицією створення велетенських об’ємів, спрямованих вгору. А це поєднання швидше за все відбулось завдяки високому розумінню взаємозв’язків людської історії з подіями у Всесвіті, яке прийшло на землі Гетто/Дакків-Українців у 271 р. із німецькими вояками, яких запросили для боротьби із Римом. Вони ж створили на теренах Східної Європи державну автономію, т.з. Лицарський Орден «Готія-Запорізька Січ», яка існувала до 1775 р., традиції котрої потім не один раз відроджувались: у Козачому Азовському Війську (1828-1866 рр.), в діяльності металургійних комбінатів «Руський Провіданс» і «Нікопольський завод» (1898-1920 рр.); а з 30-х років ХХ століття в ММК «Азовсталь», ММК ім. Ілліча, ПО «Азовмаш» і Азовському морському пароплавстві (АМП), що було доповнено у роки незалежності України діяльністю ВЕЗ «Азов» і створенням багатопрофільного акціонерного об’єднання «МК ім. Ілліча» (1994-2011рр.).
Малюнок 23. Межигірський монастир поблизу Києва. За рис. 1651 р. Собор Спаса. 1606 р. Фундатором була Запорізька Січ.
 
       Як впливала Запорізька Січ /Готія на будівництво сакральних споруд можна побачити на малюнку 49, де зображено Межигірський монастир, зроблений на замовлення керівників самого Східного Лицарського (козачого) Ордену. Можна впевнено стверджувати, що це замовлення вплинуло на всі п’ять перелічених нами архітектурних шкіл (Подільску, де вплив Сходу тільки намітився, Наддніпрянску, так звану Київську, Полтавську, Черніговську та Слобожанську).
    Але найбільш цікаво розглянути, хоча б ретроспективно, вплив високого рівня духовно-природничих знань Гетто/Дакків-Українців і Казаків/Готів на сакральні традиції на Сході і Заході.
    Краще самих європейців ніхто не скаже. Тому, на відміну від архітектора Ярослава Тараса, ми не будемо говорити про Західні джерела української сакральної архітектури, а будемо говорити про запозичення ідей української сакральної архітектури майстрами Заходу.
    Це ми бачимо на малюнку 50: будівля верхів у сакральних спорудах стає все більш далекою від задуму творців перших сакральних споруд в Карпатах по мірі віддаленості від Бойківщини та Лемківщини.
   Нам стає зрозумілим, чому у Польщі зустрічаємо таку досконалу споруду Лемківської Церкви-«скрипки» (див.Малюнок 51), яка не тільки ні чим не відрізняється від споруд Лемківських Церков-«скрипок» в межах сучасної території України, а й спонукає нас згадати всі історичні трагедії із переселенням українців-Гетто/Дакків з їх історичного регіону розселення до областей , які були на той час у межах України. Стільки було цих переселень із-за миттєвих інтересів геополітиків, то тільки сакральні будівлі про це нагадують нащадкам про їх дійсно історично-рідну землю, де молився Великий Народ і до котого вони мають етнічне відношення.
    Таку ж, майже Лемківську Церкву«скрипку» бачимо і в Команьчі (Польща), яку теж намалював А. Варивода, але в 1800-1803 рр. (Мал.24).
Малюнок 24. Церков«скрипка» Покрови Пр. Богородиці. Команьчі. Польща 1800-1803 рр. Рис.А.Вариводи [4].
 
       Якщо Ви зрозуміли всі викладені в статті гіпотези о тенденціях в сакральному будівництві, вивчили малюнок 50 і ознайомились з малюнками з 35 по 48, то можна поставити такий невеличкий експеримент. Дайте відповідь на запитання – де на Вашу думку розташована ця сакральна споруда, яку Ви бачите на малюнку 53, в якій країні?
Продовження і описання експерименту у третьому розділі (Third Part)


Источник: http://www.cic-wsc.org
Категория: Проект "Новая Готия" | Добавил: Vasiljev (2011-07-21) | Автор: Dr Alexander Vasiljev-Muller
Просмотров: 3960 | Теги: Tatry, Carpathian, Lemkivskih and Guculskih of schools, Dr Alexander Vasiljev-Muller, Power SOURCES of the FUTURE, Bojkivskih | Рейтинг: 5.0/7 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа

Поиск

Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Отдых в Карпатах


  • Copyright MyCorp © 2024