РОЗКРИТТЯ СУТНОСТІ КАТЕГОРІЇ «ПРАВОРОЗУМІННЯ» /Р.П. Луцький - Международные научные конференции - Форумы - Статьи и научные публикации /articles & science - Publisher - Азовское Отделение Академии ЭНиПД /AES&E
"Azov Academy"Пятница, 2016-12-09, 11:38 AM

Приветствую Вас Гость | RSS
Главная | Publisher | Регистрация | Вход
Меню сайта

Категории раздела
Международные научные конференции - Форумы [62]
Материалы ИНТЕРНЕТ конференций и Форумов с указанием участников, целей и новых идей, появившихся в результате их проведения
Программа "Красная книга культур Европы" [17]
Обоснование и основные итоги выполнения программы по греческому, армянскому и болгарскому этносам, а также по региональным культурам украинского народа
Проект "Новая Готия" [38]
Раскрываются истоки украинской государственности и глубоких историко-культурных связей украинцев с германскими народами, которые имели независимое государство на территории Украины до 1775 г.
Закон сохранения труда и закон неуничтожимости интеллектуально-духовного труда в экономике и истории [68]
Раскрываются особенности проявления закона сохранения труда в экономике государств Восточной Европы и индустриально-развитых стран, а также приводятся факты подтверждающие существование закона неуничтожимости интеллектуально-духовного труда в исторической ретроспективе и при анализе наиболее важных сфер человеческой деятельности
Премия"Голика-Гули-Каримова-Васильева"Кумпана; Медаль"Св.Игнатия,Митр.Готии и Кафы&qu... [12]
История становления "Премии Кумпана", её лауреаты, Положение о присуждении, НАЦЕЛЕННОСТЬ на общецивилизационные ценности; История учреждения Академической Международной Медали "Святого Игнатия, Митрополита Готии и Кафы", её лауреаты, кандидатуры выдающихся экономистов на присуждение Медали, одобренные Академиком, проф. Валерием Васильевым, Положение о присуждении и не публичный характер вручения, что необходимо при осуществлении реальной духовной поддержки
Поддержка интеллектуально-духовных Лидеров Мира, защита Прав Человека, работа с МБЦ- Кембридж и АБИ [39]
Создание номинации Интеллектуально-Духовные Лидеры Мира, первые её номинанты в 2004 году; защита Прав Человека в Украине; кандидатуры в справочные издания Международного Биографического Центра в Кембридже и в издания Американского Биографического Института

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Главная » Статьи » Статьи и научные публикации /articles & science » Международные научные конференции - Форумы

РОЗКРИТТЯ СУТНОСТІ КАТЕГОРІЇ «ПРАВОРОЗУМІННЯ» /Р.П. Луцький


Р.П. Луцький

кандидат юридичних наук, доцент  кафедри

теорії держави і права

Івано-Франківського університету права

імені Короля Данила Галицького

 

 

РОЗКРИТТЯ СУТНОСТІ КАТЕГОРІЇ «ПРАВОРОЗУМІННЯ»

 

Проблемі розуміння права завжди приділялось багато уваги. Спроби дати змістовну відповідь на запитання «що таке право?» прослідковуються із глибокої давнини й не припиняються й досі.

Право – це надзвичайно складне соціальне явище, оскільки воно  відображає складні економічні, політичні й соціальні відносини. Протягом усієї історії розвитку юридичної науки різні мислителі прагнули з’ясувати, що являє собою право, яка його природа та суть.

Поняття права – найважливіший компонент правознавства. Від вірного розкриття його сутності залежать правильна постановка наукових досліджень та загальна орієнтація юридичної практики. Сутність права – це не застигла категорія, а поняття, що розвивається в якому відображаються історичні традиції та суспільна ситуація конкретної епохи.

Метою написання даної статті являється аналіз двох визначальних концепцій права, з’ясування причин через котрі існує таке багатоманіття розуміння сутності й соціальної природи права через, що й породжує відсутність єдиного його розуміння.

Найбільш поширена в нашій юридичній науці позитивістська концепція праворозуміння її ще називають нормативістською. ЇЇ автором вважають Г. Кельзена, на думку якого право представляє собою струнку із логічно взаємозв’язаними елементами ієрархічну піраміду на чолі із «основною нормою». Предмет вивчення теорії права складають законодавчі норми, їхні складові та  взаємовідносини, що формують порядок взаємодії елементів як єдиного цілого. Мета теорії – забезпечити юриста (правознавця й практика), насамперед суддю, законодавця чи викладача розумінням змісту позитивного права (законодавства) конкретно взятої країни. Така теорія виводить свої поняття виключно з змісту позитивних законодавчих норм. На думку Кельзена, сама правова реальність знаходиться виключно в позитивності закону. Реальність, тобто саме існування позитивного права, не залежить від своєї відповідності чи невідповідності справедливості чи «природного права» [2, с. 48].

Але процес зведення права лише до позитивних норм не зовсім вірний, оскільки наштовхує на висновок, що без держави немає права. А між тим держава в якості певної форми суспільства з’явилась порівняно пізно в історії людства. До неї були інші, більш ранні форми суспільства. У середні віки з’являються такі види права, які створювались окремо від держави й державної влади, мова йде про особливе право міщан, право селян, право цехів й гільдій, право, встановлене церквою.

Якщо ж повернутися до сучасних першооснов розуміння позитивіської теорії права, то можна стверджувати, що право – це система загальнообов’язкових, формально визначених норм, які виражають та повинні забезпечувати свободу поведінки в її єдності із відповідальністю та відповідно до цього виступає в якості державно-владного критерію правомірної й неправомірної поведінки [1, с. 84].

У наведеному визначенні достатньо чітко виражене нормативне уявлення про право, яке має багатьох прибічників, насамперед серед практичних юристів, а також серед представників галузевих юридичних дисциплін. Прибічники нормативного підходу головними вважають правові норми – законодавство й інші акти, яким й керується кожний юрист-практик у своїй повсякденній діяльності.

Прибічники «вузького» розуміння сутності права вираженого в  нормативістському підході (С.С.Алексєєв, А.С.Піголко) розглядають право, як сукупність норм, що містять правила «належної поведінки». Таке трактування полягає у тому, що норми права відрізняють від інших соціальних норм (звичаїв, традицій, моральних, політичних, релігійних норм) за певними ознаками. Для того, щоб розкрити зміст поняття права необхідно відрізняти його від інших аналогічних соціальних явищ. З позицій нормативного підходу такими явищами являються соціальні норми. Постараємось навести відмінні риси правових норм від соціальних:

- норми права відрізняються від інших соціальних норм тим, що останні  регулюють найбільш важливі суспільні відносини із позицій держави й суспільства. Суспільних же відносин надзвичайно багато і вони регулюються нормами моралі, релігійними нормами, нормами громадських організацій й іншими соціальними нормами. А держава регулює найбільш важливі суспільні тенденції і для цого вона видає нормативно-правові акти;

- право – це одна норма, а сукупність чи система норм, які формально визначені. Формальна визначеність означає, що право та його норми сформульовані за правилами граматики й логіки і викладені в нормативно-правових актах. У зв’язку з цим воно складає систему писаного права;

- правові норми на відміну від моральних та інших соціальних норм встановлюються та санкціонуються державою чи окремими її органами від імені держави й відповідно в межах своєї компетенції. Наприклад, Верховна Рада України приймає закони й постанови. Вона може доручати окремим громадським організаціям розробляти проекти нормативно-правових актів, а потім затверджувати (санкціонувати) їх й впроваджувати в дію. Ці положення  стосуються, в першу чергу, трудового законодавства, коли держава доручає профспілкам розробляти проекти нормативно-правових актів, які покликані захищати трудові права працівників;

- оскільки норми права встановлюються та санкціонуються державною владою, то вони є загальнообов’язкові для всього населення, державних органів й посадових осіб. Загальнообов’язковість цих норм виражається в тому, що вони повинні виконуватись всіма громадянами держави, іноземними громадянами й особами без громадянства;

- норми права, на відміну від інших соціальних норм, охороняються засобами державного примусу у випадку їх порушення. За недотримання норм моралі може наступати моральна відповідальність у вигляді громадського осуду чи інших громадських заходів. Держава за порушення норм моралі й інших соціальних норм жодних санкцій не встановлює, а за недотримання норм правадержавний апарат застосовує заходи примусового впливу та стягнень [4, с.145-146].

Прибічники ж «широкого» розуміння сутності права (В.С. Нерсесянц, Р.З. Лівшиц та ін.) виходять із того, що право не тотожне законодавству. У розумінні права підкреслюється особлива роль морально-правових, політичних та інших принципів.

На їх думку цінність права полягає у тому, що воно виступає як міра свободи, яка отримала завдяки законодавчому визнанню офіційний державний захист. Право – нормативно закріплена справедливість. Під час реалізації кожен закон, що не відповідає справедливості не є правом, а справедливий закон – це правовий закон [3, с. 14].

Позитивне значення нормативізму полягає в тому, що:

по-перше, дозволяє створювати й вдосконалювати систему законодавства;

по-друге, забезпечує певний режим законності та однорідне застосування норм права;

по-третє, забезпечує формальну визначеність права, що дозволяє чітко окреслити права й обов’язки суб’єктів, фіксувати способи і засоби державного примусу.

Але при всіх своїх плюсах нормативний підхід щодо розуміння сутності права усе ж таки односторонній. Право при такому підході береться як дане, як зовнішня по відношенню до індивіда система правил покликаних керувати його поведінкою, яка ігнорує природні й моральні підвалини права (за винятком «широкого» розуміння), що й абсолютизує державний вплив на правову систему. Але разом із таким розумінням права повинні охоплюватись й закономірності правоутворення та місце правової надбудови у всій суспільній системі.

Отже, проаналізувавши вище наведений матеріал доцільно підсумувати, що поняття праворозуміння – це категорія інтегративна, яка виступає базисною основою для різноманітних правових конструкцій загалом і правового регулювання зокрема. Саме ж правове регулювання  дуже тісно залежить від того розуміння сутності права, яке покладено в основу конкретної концепції розуміння сутності права.  

 

Список літератури:

 1. Алексеев С.С. Линия права. / Алексеев С.С.: – М.: Статут, 2006.              – 461 с.

2. Загальна теорія права. [Підручник для юридичних вузів] /Дмитрієв Ю.О. і ін.; Ред. Пиголкин О.С., М.: Вид-во МДТУ ім. Н.Е. Баумана, 1997.           – 384с.

3. Нерсесянц В.С. Юриспруденция. / Нерсесянц В.С.  – М.: НОРМА-ИНФРА, 1998. – 288 с.

4. Общая теория права:[Учебник] / С.С. Алексеев – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ТК Велби, Проспект, 2008. – 576 с.  



Источник: http://www.cic-wsc.org
Категория: Международные научные конференции - Форумы | Добавил: Vasiljev (2012-03-13) | Автор: Р.П. Луцький
Просмотров: 867 | Теги: Р.П. Луцький, Lutcky R. P. Оpening of essence of , Fr I.M.Luckiy | Рейтинг: 3.0/2 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа

Поиск

Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Отдых в Карпатах


  • Copyright MyCorp © 2016