Міжнародна агропромислово-фінансова група космічної безпеки (МАПФГ КБ)/An international rural-industrial and finances group of space guard - Международные научные конференции - Форумы - Статьи и научные публикации /articles & science - Publisher - Азовское Отделение Академии ЭНиПД /AES&E
"Azov Academy"Пятница, 2016-12-09, 11:36 AM

Приветствую Вас Гость | RSS
Главная | Publisher | Регистрация | Вход
Меню сайта

Категории раздела
Международные научные конференции - Форумы [62]
Материалы ИНТЕРНЕТ конференций и Форумов с указанием участников, целей и новых идей, появившихся в результате их проведения
Программа "Красная книга культур Европы" [17]
Обоснование и основные итоги выполнения программы по греческому, армянскому и болгарскому этносам, а также по региональным культурам украинского народа
Проект "Новая Готия" [38]
Раскрываются истоки украинской государственности и глубоких историко-культурных связей украинцев с германскими народами, которые имели независимое государство на территории Украины до 1775 г.
Закон сохранения труда и закон неуничтожимости интеллектуально-духовного труда в экономике и истории [68]
Раскрываются особенности проявления закона сохранения труда в экономике государств Восточной Европы и индустриально-развитых стран, а также приводятся факты подтверждающие существование закона неуничтожимости интеллектуально-духовного труда в исторической ретроспективе и при анализе наиболее важных сфер человеческой деятельности
Премия"Голика-Гули-Каримова-Васильева"Кумпана; Медаль"Св.Игнатия,Митр.Готии и Кафы&qu... [12]
История становления "Премии Кумпана", её лауреаты, Положение о присуждении, НАЦЕЛЕННОСТЬ на общецивилизационные ценности; История учреждения Академической Международной Медали "Святого Игнатия, Митрополита Готии и Кафы", её лауреаты, кандидатуры выдающихся экономистов на присуждение Медали, одобренные Академиком, проф. Валерием Васильевым, Положение о присуждении и не публичный характер вручения, что необходимо при осуществлении реальной духовной поддержки
Поддержка интеллектуально-духовных Лидеров Мира, защита Прав Человека, работа с МБЦ- Кембридж и АБИ [39]
Создание номинации Интеллектуально-Духовные Лидеры Мира, первые её номинанты в 2004 году; защита Прав Человека в Украине; кандидатуры в справочные издания Международного Биографического Центра в Кембридже и в издания Американского Биографического Института

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Главная » Статьи » Статьи и научные публикации /articles & science » Международные научные конференции - Форумы

Міжнародна агропромислово-фінансова група космічної безпеки (МАПФГ КБ)/An international rural-industrial and finances group of space guard
Економіка та управління національним господарством УДК 338.242.4(477)                                                           
                                                                   Олександр Валерійович Васильєв- 
                                                                   Мюллер д.е.н., с.н.с. Почесний член
                                                                   Академії ЕНіПД Росії, член AAAS
                                                                   (Україна)
                                                                   Олег Андрійович Турецький, д.е.н.,
                                                                   проф., академік Академії  
                                                                   економічних наук України, Людина
                                                                   2005 Року (АБІ; США) (Україна)
                                                                   Лілія Богданівна Гречаник, м.н.с.
                                                                   інституту економіко-соціокультурних
                                                                   досліджень (Україна)
 
Міжнародна агропромислово-фінансова група космічної безпеки (МАПФГ КБ) як креативна складова майбутньої Міжнародної асоціації промислово-фінансових груп (МАПФГ) в умовах якісної перебудови НООСФЕРИ (в порядку постановки питання)
 
         В статті обґрунтована доцільність створення міжнародної агропромислово-фінансової групи космічної безпеки (МАПФ КБ) с залученням інфраструктури сільських районів України і консультативних центрів Польщі, а також розкритий творчий потенціал цієї структури при подальшому розвитку промислово-фінансових груп і посилення координуючого співробітництва в межах міжнародної асоціації промислово-фінансових груп (МАПФГ). Надані конкретні пропозиції щодо створення МАПФГ КБ з залученням акціонерних підрозділів ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» та Польського інвестиційного фонду «Піонер».
        Ключові слова: агропромислово-фінансова група, міжнародна асоціація промислово-фінансових груп, космічна безпека, штучні космічні об’єкти, КАСПАР, орбітальний комплекс «Союз - Аполлон», Марс, астероїд,телескоп, дослідно - спостерегаючий центр, НКАУ, CEOS, ІКД НАНУ-НКАУ, ЛЦ ІКД НАНУ-НКАУ, монетарна політика, аерокосмічний комплекс
 
         Коли ми починаємо користуватись терміном фінанси, то майже відразу згадуємо про сучасний стан монетарної інтеграції країн Європи. Ця інтеграція була необхідна, щоб зняти перевантаження зі Сполучених Штатів Америки відповідальністю за розвиток всіх країн Європи. Це можливо було уникнути тільки, якщо запроваджувалась високо розвинута європейська валютна система (ЄВС).
         Зрозуміло, що вирішення питань монетарної інтеграції у свою чергу спонукало до більш прискореної інтеграції в Європі, до побудови Спільного ринку Співтовариства, до подолання перешкод для переміщення товарів та факторів виробництва. Тоді треба було взаємно зафіксувати курси європейських валют, незважаючи на складнощі до впровадження єдиної сільськогосподарської політики (яка безпосередньо впливала на зміни валютних курсів).
       Багато було зроблено. Наприклад, Базель-Набурзька угода між головами емісійних банків ЄС узгоджувала політику регулювання процентів та проведення інтервенцій (1987 р.), що робило спільну європейську валюту більш витривалою щодо впливу короткострокових змін грошової маси. Тому незважаючи на спекулятивні атаки вдалось вийти на сучасний рівень інтеграції переважно за рахунок ефективного функціонування загально єврейських інституцій. А саме, Європейського валютного інституту (ЄВІ, з 01.01.1994 р. по 31.12.1998 р.), Європейської системи центральних банків (з 01.01.1999 р. – по цей час) на чолі з Європейським центральним банком (ЄЦБ).
         Для нас головне те, що єдина валюта сприяє зменшенню внутрішніх витрат підприємств за умов тримання грошової готівки в галузі бух обліку та при страхуванні валютних ризиків у міжнародних операціях, а це найпотужніше обґрунтування необхідності створення промислово-фінансових груп. Загалом зменшення витрат на валютні операції та страхування від курсових коливань оцінюється Комісією ЄС більше 0,5% ВВП на рік або, відповідно, 13-19 млрд. євро для всього ЄС.
        Враховуючи це, можна виділити певні принципи монетарної інтеграції для країн – нових членів:
        1. Паралельність номінальної та реальної конвергенції. Завдяки пристосуванню своєї економіки до відповідних структурних реформ ЄС країни-кандидати прискорюватимуть процес економічного надолуження. Внаслідок цього рівень життя в цих країнах зростаючими темпами наближатиметься до рівня ЄС (реальна конвергенція).
         2. Спрямування країнами-кандидатами їхньої грошової політики на досягнення та забезпечення стабільності цін.
         3. Бездоганне функціонування банківської системи.
        Це те, що зробив Європейський Союз в напрямку прискорення інтеграційних процесів у монетарній сфері, яка стала стрижнем успішної політики об’єднання всіх країн Європи навколо спільних цінностей Християнського Світу. Ми бачимо зараз як можна зробити це об’єднання на засадах розвинутої грошово-кредитної системи, що і зробили країни Великої Четвірки. Але нам не дуже комфортно було б у цьому об’єднанні, в першу чергу, завдяки відсутності досвідчених національних кадрів в банківській сфері. Те, що Україна витримала тест на конкурентоздатність високо - технологічних галузей (наприклад, аерокосмічна галузь) [1,2], ще не говорить про то, що розбудовані комерційні банки можуть із успіхом працювати на світовому ринку.
       Тому і опора повинна бути, в першу чергу, не на монетарні інститути, а на науково-виробничі комплекси, які будуть виводити на передові рубежі спочатку свої корпоративні комерційні банки, а потім і всю банківську сферу держави.
        Криза, що охопила весь народногосподарський комплекс країни, спонукала до пошуків нетрадиційних економічних моделей стабілізації та зростання. Однією з таких моделей, на нашу думку, є інтеграції промислового та банківського капіталів у формі промислово-фінансових груп (ПФГ).
      Подолання кризового стану національного господарства, і агропромислового комплексу зокрема, та формування ринкових відносин в Україні неможливо здійснити без докорінних економічних перетворень.
         Швидкий розвиток змін у технологічному базисі та нові відкриття вже висвітили майже всі невирішені питання тієї організації яка існує і в США, і в Європі, але намітились і суттєві позитивні рішення у модернізації капіталу організації, а саме, у створенні сучасних структур координації виробництва і співпраці. Ми маємо на увазі промислово-фінансові групи (ПФГ), які вже є не тільки у країнах НАТО, а і в Україні і в Російській Федерації.
        На особливу увагу заслуговує питання державної підтримки створення промислово-фінансових груп. Як свідчить світовий досвід, функції держави полягають у стимулюванні процесу об’єднання промислового і фінансового капіталів. За підтримки держави активно створювались промислово-фінансові групи в Південній Кореї, Японії, Німеччині, США та ряді інших країн. Серед країн співдружності значна держана підтримка інтеграції промислового і фінансового капіталу спостерігається в Росії, де зареєстровано і діє понад 60 промислово-фінансових груп з річним оборотом продукції в обсязі більше ніж 10% ВВП [11].
         Так в Російській Федерації ця робота проводиться як завжди згори (це притаманне Москві було завжди), а саме згідно з Федеральним Законом «О ФПГ». Це їм дало змогу залучати від 4 до 60 підприємств, комерційних фірм, банків і МП до складу окремої промислово-фінансової групи (ПФГ).
        В Україні положення дещо інакше. Трошки схожі на ПФГ десять найбільших компаній України (група Р.Ахметова (Донецьк), на яку припадає 5,95% ВВП України; група "ПриВат" І.Коломойського та Г.Боголюбова (Дніпропетровськ), 3% ВВП України; група "Індустріальний Союз Донбасу" С. Тарути та В.Гайдука (До­нецьк), 2,5% ВВП України; група К. Жеваго, 2,4% ВВП України; група В.Пінчука (Дніпропетровськ), 2% ВВП України; ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча»; МК "Криворіжсталь" і ін.), але вони дуже потерпають від коливань цін на енергоносії [3,4,5,6,13]. Аналіз розвитку ПФГ доводить, що існує дві лінії групування. Одна стосується об'єднання найбільших фірм — це і є утворення власне ПФГ. Друга пов'язана з тим, що навколо великої фірми групується ряд дрібних фірм — це є створення так званих підприємницьких структур. Вони являють собою мережу майнових і контрактних відносин між великою фірмою - олігополістом та дрібними фірмами.
       Але для нас найважливішим є те, що фахівці ще у 1999 р. пропонували створення агропромислово-фінансових груп виду "Г” – транснаціональних [5,9].
      Тому всі наші обґрунтування в 2009 р. відносно створення Міжнародної Асоціації Промислово-Фінансових груп мають під собою ґрунтовні дослідження не тільки з позицій етнічно-соціальної доцільності (виходячи з аналізу динаміки створення Європейського Союзу), а також з позиції економічної доцільності (праці П.І.Гайдуцького і М.В.Рильського) [3,4,5,9].
        Взагалі діяльність ПФГ характеризується тим, що підприємства, які входять до них, працюють в різних галузях. Ефективно управляти таким угрупуванням стало можливим завдяки уніфікації принципам менеджменту і дійсно якісному керівництву виробничим процесом і фінансовими операціями на мезорівні. Але головним чинником, який обумовлює ефективність функціонування ПФГ є розвиток системи національних розрахунків. Ця система на рівні організації ООН тричі коригувалась. Остання її редакція найбільш вдала. У 2009 р. ми писали: «Аналізуючи ефективність співпраці міжнародних інституцій ми прийшли до висновку, що їх складну структуру є сенс доповнити міжнародною асоціацією ПФГ. Ця асоціація на нашу думку, може взяти на себе відповідальність за розповсюдження в країнах ООН інноваційних технологій та переходу в більшості країн на четвертий і п'ятий технологічний уклади. Це не можливо зробити існуючим структурам ООН, тому що вони заангажовані спадковими політичними цілями тих чи інших державних угруповань. Як і ліга нації ООН не має дієвих інструментів впливу на порушників узгодженої соціально-економічної політики. Прийняття рішень про ембарго тих чи інших товарів в ту чи іншу країну затягується у часі і далеко не завжди досягає встановлених цілей.
        В той же час ПФГ як корпоративні утворення мають більш вагомі економічні важелі ніж керівництво суверенних держав на порушників узгодженої соціально-економічної політики та умов. Створення цієї асоціації складна річ, але маючи досвід практик функціонування інституцій Європейського Союзу та ООН є реальна можливість створити міжнародну асоціацію ПФГ, яка дійсно буде відповідати викликам часу. Ми всі розуміємо зараз, що індикативне планування світової економіки, яке частково було запропоновано в 2000 році, коли світова спільнота узгодила на міжнародній конференції ООН Вісім Цілей Тисячоліття [6], вже не може вважатися достатнім, особливо в умовах зростання економічних загроз. Але світова економіка повинна не тільки підняти рівень керованості, а й зберегти виховану у мільйонів особистостей розподілену відповідальність за стан справ в економіці окремого підприємства, регіону, країни і всього світу.»
          Ще у 1998 р. спільно із фахівцями Всеросійської Академії зовнішньої торгівлі (С.І.Долгов, Г.М.Денісов) ми встановили джерела позитивної динаміки інтеграційних процесів у Європейському Союзі, які можуть бути посилені обґрунтованими організаційними заходами по створенню етнічно-соціального керівничого прошарку у Світовій економіці [6].
          Взагалі, ми вважали і вважаємо доцільним у сучасних умовах вийти з пропозицією створення Міжнародної Асоціації Промислово-Фінансових груп (див. Doc – 431 на www.cic-wsc.org ), як самого ефективного шляху практичного подолання світової фінансової кризи. Але світовий ринок поділу праці вимагає все нових пошуків і нестандартних рішень, особливо, від країн, які намагаються долучитись до світового поділу праці на рівноправних умовах, але які затримались у своєму соціально-демократичному розвитку. До таких країн належить і Україна.
            Тому крім стандартного, а саме вже відпрацьованого у світі механізму створення промислово-фінансових груп (ПФГ), є сенс запропонувати не агропромислово-фінансову групу (АПФГ) і не міжнародну АПФГ, що доречи запропонували М. Рильський і П. Гайдуцький ще у 1999 р.[5,9], а піти далі і використати переваги створеного ще до 1991 р. аерокосмічного комплексу України, з одного боку, та розгалуженої інфраструктури у сільській місцевості, - з другого. Також бажано використати тісні наукові і культурні зв’язки із стратегічним партнером України – з Польщею, а саме головне – використати результати наукових досліджень і пошуків головного стратегічного партнера України – Російської Федерації.
        Тому, що без сумнівів, успіхи України будуть сприйматись із задоволенням в Російський Федерації, так само, як і Успіхи Російської Федерації в Україні
         Все це на нашу думку можливо реалізувати при створенні спільно із Польщею міжнародної агропромислово-фінансової групи космічної безпеки (МАПФГ МБ). Чому саме космічної безпеки ? Яку безпеку маємо на увазі ?
         А тому, що 24 липня 1996 р. на висоті 660 км. відбулося перше в історії зіткнення французького супутника CERISE, запущеного в липні 1995 р. на сонячно-синхронну орбіту, із спостережуваним фрагментом третього ступеня французької ж ракети «Аріан», виведеної на орбіту в 1986 р. [14]. Це відбулося на тридцять дев'ятий рік освоєння Людством космосу. І «космічного сміття» зібралося на навколоземних орбітах стільки, що вже у 1999 р. Міжнародний Астрономічний Союз і КОСПАР організували на тему «Збереження астрономічного неба» симпозіум.
         З 1963 р. на геостационарную орбіту запускаються супутники, а через рік багато хто з них вже перестає бути активними. Їх орбіти починають змінюватися. А це привело до того, що в 90-х роках площини більшості орбіт цих об'єктів знов зближувалися з геостаціонарною і вже в перші десятиліття ХХІ століття можливі масові зіткнення з працюючими супутниками. Так, що потрібно вже дивитися на зірки, а вірніше на «діяння наших рук», щоб запобігти втратам і не тільки втратам. У «Віснику РАН» (№ 1, т. 71, 2001г.) А.М.Мікиша, Л.В. Рихлова, М.А.Смірнов обґрунтовано заявляють, що «необхідно тримати під контролем всі супутники і їх переміщення по геостаціонарній орбіті» [14]. Можна тільки додати, що вже не тільки контролювати супутники, але і видимі фрагменти «космічного сміття». Адже кожен житель Землі раз на тиждень піддається вже небезпеці «зустрітися» на землі з таким падаючим «фрагментом», згідно статистиці. Як бачите, «абстрактна» небезпека вже стала реальністю. Ну і хто стежитиме за «діяннями рук людських» в космосі ? Та і потрібна не одна система спостереження, а з обов'язковим резервуванням, оскільки безпека «землян» це першочергове завдання для соціумів (так, принаймні, повинно бути).
         Фактично сьогодні саме життя підштовхує політиків до ініціації створення макротехнології космічної безпеки Землі [6], опершись на всіх, практично на всіх, астрономів-любителів і навіть створивши матеріальні стимули (і моральні теж) для розширення контингенту що «дивляться на зірки» з єдиною поправкою - на «рукотворні зірки». 
         Невже співвітчизники великого Кондратюка відмовляться від участі в реалізації цієї макротехнології ХХІ століття ?
 
Автор «Місячної траси» Ю.В. Кондратюк, квітень 1927 р.[1]
 
         Скоріше за все, ні. Мало того, мабуть, Україна може з'явитися ініціатором її розробки і реалізації. Це ж дійсно тисячі робочих місць в сільських районах. А виходячи із умов кризового стану, важлива і потрібна всім в світі робота. Доречи, що для її виконання необхідна Інтернет - мережа і високий рівень відповідальності працівників. Але дійсно цікава і сучасна сфера зайнятості, бо спонукає працюючих до розвитку і навчанню.
         Шкода тільки, що знову людина, не подумавши і не прорахувавши, створила для себе проблеми, але є все-таки надія на вихід з порочного круга «проблем по недомислу». Оптимізація кількості рукотворних об'єктів в навколоземному просторі, ймовірно, повинна бути темою міжнародних зустрічей і запропонованих світовій спільноті для підписання від імені ООН Протоколів. Але це вже проблеми розвитку. І для їх позитивного вирішення світова економіка дозріла. Важливо тільки не втратити орієнтири і не «захоплюватися» створенням проблем для «конкурентів» на Землі.
        Ця макроекономічна структура, яку ми називаємо міжнародною агропромислово-фінансовою групою космічної безпеки, повинна спиратись не стільки на фермерські господарства (вірніше на ці господарства, як на об’єкти розміщення засобів спостереження і постачальники спостерігачів для постійного використання цих засобів), а переважно на консультативні (дорадчеські) заклади і вже діючі інституціональні установи в країнах Східної і Центральної Європи. Треба зауважити, що в Польщі ці консультативні (дорадчеські) заклади розбудовані на досить високому рівні, а саме в кожному воєводстві (області; зараз їх 16, а було 49) є крайовий консультативний (дорадства) центр розвитку сільського господарства і сільських районів. Також за підтримки Європейського Союзу, наприклад, виконувалась в 2001 р. така науково-дослідна робота «Напрямки розвитку дорадства сільськогосподарчого в Польщі до 2015 року в процесі інтеграції з Європейським Союзом» (Дослідницький проект КДН № 5P06J 005 16 пт.). Тому наші пропозиції можуть з успіхом доповнити цей проект. Для України це буде, в першу чергу, Комітет супутникового спостереження Землі (CEOS), який на нашу думку може взяти на себе і функції координації спостережень за штучними космічними об’єктами на орбітах навколо Землі [1].
         Ми враховуємо, що одним із загальновизнаних викликів ХХІ століття є необхідність забезпечення сталого розвитку на Землі, зокрема вирішення проблем забруднення навколишнього середовища, виснаження природних ресурсів, зменшення біорізноманіття, виникнення стихійних лих, антропогенних катастроф тощо. З метою міжнародної координації цивільних космічних програм для спостереження і дослідження нашої планети, у 1984 році створено Комітет супутникового спостереження Землі (CEOS), членом якого Національне космічне агентство України (НКАУ) стало у 1993 році.
         Але в нас набагато скромніше завдання – обґрунтувати пропозицію по створенню міжнародної промислово-фінансової групи космічної безпеки. І постає запитання, а дійсно в цьому проекті Україна повинна зайняти провідне місце ? Які такі досягнення в аерокосмічній галузі має Україна ? Зверніть будь ласка, увагу на такі факти. Майже за 15 років напруженої роботи НКАУ і підприємств української космічної галузі забезпечено близько 100 пусків ракет-носіїв і виведено в космос понад 200 космічних апаратів на замовлення 10 країн [1].
        Україна стала відома на світовому ринку своєю космічною продукцією: ракетами-носіями «Зеніт», «Циклон», «Дніпро»; космічними апаратами «Січ» і «АУОС»; апаратурою стикування «Курс» для Міжнародної космічної станції; системами прицілювання ракет, апаратурою систем керування для космічних комплексів «Союз», «Прогрес», «Протон»; унікальними об’єктами наземної інфраструктури: радіотелескопом РТ-70, контрольно-коригувальними станціями для глобальних навігаційних супутникових систем, мережею спостережень геофізичних явищ в земній кулі. Провідні підприємства галузі беруть участь у реалізації понад 50 міжнародних космічних проектів, найбільш значні з яких: «Морський старт», «Дніпро», «Наземний старт»», «Циклон-4», «Вега», «МКС», «Радіоастрон», «Спектр», «Егнос-Галілео» [1].
          З метою міжнародної координації цивільних космічних програм для спостереження і дослідження нашої планети, у 1984 році створено Комітет супутникового спостереження Землі (CEOS), членом якого НКАУ стало у 1993 році. Актуальним завданням, яке наразі вирішується міжнародною спільнотою, є створення постійно діючих космічних систем для глобального моніторингу навколишнього середовища і навколоземного космічного простору, прогнозу, контролю й оцінки надзвичайних ситуацій. У 2003 році європейські країни розпочали створення Глобальної системи спостереження в інтересах безпеки та збереження довкілля GMES. Більше 50 країн світу приєдналися у 2005 році до 10-річного плану створення Глобальної системи [1] систем спостереження за Землею - GEOSS.
        Одним з найважливіших завдань космічних програм України є створення та розвиток Національної космічної системи спостереження Землі «Січ», інтеграція її в європейську (GMES) та світову (GEOSS) системи.
         Космічний сегмент системи «Січ» будується на основі послідовного створення, запуску та експлуатації вітчизняних космічних систем: «Січ-1» (1995 р.), «Океан-О» (1999 р.), модернізованого апарату «Січ-1М» (2004 р.), нових апаратів «Січ-2» (2007 р.), «Січ-2М» (2010 р.), «Січ-3» (2013-2015 рр.) та інших з метою забезпечення безперервності отримання даних ДЗЗ у різних спектральних діапазонах і поступового збільшення гарантованого терміну активного існування апаратів до 3-5, а в майбутньому до 5-7 років [1].
        Основні параметри створення сучасних ПФГ Взагалі, є сенс здійснити цей проект на межі високотехнологічних галузей; агропромислового сектору, задієного у сучасну промислово-фінансову групу; науково-дослідних установ та університетів, розташованих поблизу дослідницько-спостерегаючих центрів, а також із залученням аналогічної мережі країн Європейського Союзу, які із зацікавленістю створять аналогічні промислово-фінансовій групі космічної безпеки, що і буде підгрунттям казати про органічне створення міжнародної АПФГ.   
         Вона не повинна дублювати існуючи центри спостереження, але повинна мати із ними тісний зв'язок і спиратись на візуальне спостереження за штучними космічними об’єктами за допомогою сучасних телескопів.
       Створювати центри спостереження доцільно у великих селищах і невеликих містечках, об’єднуючи графіком спостережень декілька шкіл, технікумів і культурних закладів. Важко переоцінити вплив цієї програми на залучення сільської молоді до майбутньої праці в аерокосмічному комплексі. Вона почне із проекту космічної безпеки, а потім органічно перейде до виробництва спеціальних харчових раціонів для дослідників на орбітальних станціях, спеціальної органічної сировини для багатьох екологічних проектів, які поки ще епізодичні, але із часом пригорнуть до себе дійсно велику увагу фахівців [6].
        Ми пропонуємо для обговорення доцільності створення першої міжнародної промислово-фінансовій групи космічної безпеки (МАПФГ КБ) такий склад її засновників:
         Комітет супутникового спостереження Землі (CEOS) Національне космічне агентство України (НКАУ)
         Інститут космічних досліджень НАНУ-НКАУ (ІКД НАНУ-НКАУ)
        ДП "Iллiч-агро-Запорiжжя" ДП "Iллiч-Агро-Крiм" ДП"Iллiч-Агро-Донбас" ДП "Iллiч-Аго-Умань"
        Львівський центр Інституту космічних досліджень НАНУ-НКАУ (ЛЦ ІКД НАНУ-НКАУ)
       PIONER PEKAO INVESTMENT FUND COMPANY
      У нашому проекті слід відзначити, що ми спираємось на сучасний приклад підходу до розподілу відповідальності, який застосований на ВАТ «ММК ім.Ільіча», а саме на рiшення загальних зборiв акцiонерiв ВАТ вiд 26.08.2006р. , яким вони на базi агроцехiв Агрокомплексу комбiната створили п'ять дочерних сiльськогосподарських пiдприємств: ДП "Iллiч-Агро Донбас", ДП "Iллiч-Агро Запорiжжя", ДП "Iллiч-Агро Умань", ДП "Iллiч-Агро Крим", ДП "Iллiч-Рибак" [13].
     Саме із цих дочерних підприємств ми сформували головних засновників вітчизняної промислово-фінансової групи космічної безпеки. Вони і повинні взяти на себе обов’язки одного із головних і необхідних центрів – центру інвестицій.
       Центр інвестицій – це підрозділ, керівник якого відповідає за витрати і результати інвестиційного процесу, ефективність використання капітальних вкладень. Завдання такого центру – забезпечити максимальну рентабельність вкладеного капіталу, його швидку окупність, збільшення акціонерної вартості підприємства. Центр управляє затратами за допомогою операційного бюджету, звітності про його виконання, інформації про рух грошових потоків. Всі чотири центри, які ми пропонуємо як засновників, дуже залежать від ВАТ «ММК ім. Ілліча» : Так до фінансових інвестицій у 2006 р. за методом участі в асоційовані підприємства i в спільну діяльність, віднесено вартість внесків до статутних фондів та вартість акцій інших підприємств в сумі 2056429,0 тис.грн., з них: - в корпоративні підприємства - 26429,0 тис. грн., - дочірні сільськогосподарські підприємства - 2030000,0 тис.грн., з них: *ДП "Iллiч-Аго-Умань" - 75000,0 тис.грн., до статутного фонду; *ДП"Iллiч-Агро-Донбас" - 1600000,0 тис.грн., до статутного фонду; *ДП "Iллiч-Агро-Крiм" - 175000,0 тис.грн., до статутного фондуї; *ДП Iллiч-агро-Рибак" - 80000,0 тис.грн.,до статутного фонду; *ДП "Iллiч-агро-Запорiжжя" - 100000,0 тис.грн., до статутного фонду [13]. Тому все основне обладнання телескопи, комп’ютери сучасного покоління дослідницько-спостерегаючі центри можуть взяти тільки у лізинг (враховуючи їх велику вартість).
       Стає питання, що це за вітчизняна промислово-фінансова група космічної безпеки, яка все взяла у лізинг у засновників ?
       У тому і справа, що такий шлях дає можливість дійсно поставити господарчий розрахунок у центрах доходу – в дослідницько-спостерегаючих центрах. Тому, що вони не перевантажені основними засобами, відчувають необхідність їх якісно і по можливості із максимальною віддачею експлуатувати, а це їх і перетворює у центри реального доходу, тому що вони будуть шукати можливості участі у різноманітних освітянських програмах, пов’язаних із дослідженням або спостереженням космічного простору. Вони і програму «космічної безпеки» будуть виконувати на дійсно відповідальному рівні.
      Постає питання, про які можна казати доходи від виконання програми «космічної безпеки», коли ще не має статистики про загибель людей від штучних уламків космічних апаратів на землі ?
      Сама програма буде створена, на нашу думку таким чином щоб декілька разів зарезервувати спостереження космічних об’єктів, які можуть бути небезпечними для людей на землі, щоб три а краще чотири спостерігача могли надати достовірну інформацію, яку у реальному часі спів поставляти із даними спостережень радіотелескопами. Якщо ця інформація буде надана саме низкою дослідницько-спостерегаючих центрів, які це виконували по затвердженому графіку, то всі вони одержують премію за якісне дослідження по міжнародному гранту, а це і буде очікуваним доходом (!).
        В нас центр доходу і витрат (експлуатація дорогого дослідницького обладнання) збігаються в єдиному елементу мережі спостереження і це, дійсно, можливо треба в майбутньому удосконалити, але на початку із цим треба погодитись. Тому, що не має сенсу ускладнювати структуру інноваційної агропромислово-фінансової групи.
        Ця група має назву агропромислової більш враховуючи походження коштів на її створення і утримання (на початку), але з згодом всі центри доходу зможуть дійсно виправдати свою назву. А саме тим, що запропонують цілу низку послуг, за які будуть отримувати реальні гроші від підприємств аерокосмічної промисловості за направлених на ці підприємства робітників, за підготовлених абітурієнтів до спеціалізованих навчальних закладів, за дослідження по різноманітним програмам, а головне за створені агропідприємства, які повинні забезпечувати якісними продуктами і сировиною аерокосмічну галузь.
        Доречи, головним об’єктом дослідно-спостерегаючого центру буде телескоп (80 % всіх інвестицій; але скоріше буде взятий у лізинг), який повинен бути потужнішим ніж Телескоп Галілея (Galileo's Telescopе) [12].
  
      В той же час він повинен бути меншим ніж півтораметрова конструкція Джорджа Еллері Гейла (George Ellery Hale), яка вже не використовується в Обсерваторії Маунт-Вілсон (Mount Wilson Observatory). Проте, доречи, саме завдяки йому був розроблений спектральний аналіз і класифікація зірок, що стало фундаментом сучасної астрономії. Маунт-Вілсон близько 40 років залишалась головною у світі обсерваторією [12].
        Ми не пропануємо щось дуже не звичне для вчених і дослідників Європи і Америки. Досвід Обсерваторії «Близнюки» (Gemini Observatory), яка належить сімом країнам і де вчені з різних ку


Источник: http://www.cic-wsc.org 475
Категория: Международные научные конференции - Форумы | Добавил: Vasiljev (2010-06-22) | Автор: Alexander Vasiljev-Muller
Просмотров: 907 | Теги: agropromislovo-finansova group, orbital complex «Union is Apollo», Oleg Andreyevich Turecky, A.Vasiljev-Muller, CASPAR, Lilia Bogdanivna Grechanik | Рейтинг: 5.0/1 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа

Поиск

Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Отдых в Карпатах


  • Copyright MyCorp © 2016