«Методологічні засади розвитку сучасного третинного сектору економіки»

(досвід теоретико-методологічного аналізу розвитку туристично-рекреаційних комплексів)

 

   В умовах сучасної транзитивної економіки України особливої актуальності та значущості набувають детермінанти формування конкурентних переваг суб’єктів вітчизняної економічної системи на фоні динамічної зміни основних макроекономічних показників.

  До найбільш перспективного і стрімко зростаючого сектору вітчизняної економіки належить туристична галузь, а особливо, екологічний туризм. Цікаво, що екологічний туризм динамічно розвивається в усіх регіонах світу, а його річний ріст оцінюється від 10 до 30%. Підкреслимо, що частка екологічного туризму в доходах від міжнародного туризму досягає 10—15%.

   Для нас це найбільш цікаво, тому що дисертант робить обґрунтовано наголос саме на цьому напрямку розвитку туристичної галузі у Прикарпатті. Фактично із обґрунтування розвитку напрямку екологічного туризму і виникла ідея наукового туризму. А з’явилась ідея - з’явились і можливості для впровадження перспективного задуму. Зрозуміло, дисертант не розкриває до кінця перспективності наукового туризму по залишкам старовинних енергетичних споруд у Карпатах (це дійсно цікавий інноваційний бізнес-проект), але він використав усі можливості для широкої презентації цієї концепції у науковому середовищі.

  І мені приємно відзначити високу зацікавленість науковців у розбудові напрямку наукового туризму в Західній Україні. В той же час у своїх теоретичних розробках дисертант наполягає на етнічно-центричний напрямок розбудови всієї туристичної галузі.

  Ми згодні з ним, що «Просте, але досить суттєве правило – культурні заходи проводяться не для туристів, в першу чергу, а для відтворення і збереження близьких місцевим мешканцям і всьому народу традицій і поглядів на вічні і нетлінні істини (!). Якщо ця умова виконується то всі міжнародні контакти працюють на розвиток національної культури, з одного боку, і на розвиток інтеграційних процесів і покращення стосунків між націями, з іншого.»

  Але мені, як фахівцю із соціально-економічного моделювання, хотілось би побачити розбудовані моделі розвитку туристичної галузі у Прикарпатті. Нажаль це не побачив у роботі. Як свідчить європейський досвід, що активно перебирається вітчизняними туроператорами нашої області, практично усі туристичні компанії чи органі­зації розробляють свої власні інформаційні системи. Тому було б цікаво дати дисертанту свої пропозиції відносно оптимізації цієї діяльності. Також є сенс більшу увагу приділити суто економічним дослідженням, а саме розглянути питання обліку в туристичній галузі, а також що потрібно для неї запровадити. Бажано також було б використання табличного матеріалу.

   Дисертація в цілому виконана на доброму рівні. її можна пропанувати до широкого обговорення і розміщення на електронних сторінках Східної Європи, але для перекладу і розміщення на електронній сторінці Громадського Міжнародного Комітету Інтелектуального і Духовного Єднання (Україна, Іспанія, Індія, Канада, Сербія, Австралія) її треба допрацювати виправивши недоліки.

 

Завідувач кафедри «Обліку та аудиту»,

                                                                                           к.е.н. І.В. Буртняк