"Azov Academy"Четверг, 2024-03-28, 6:46 PM

Приветствую Вас Гость | RSS
Главная | Publisher | Регистрация | Вход
Меню сайта

Категории раздела
Международные научные конференции - Форумы [66]
Материалы ИНТЕРНЕТ конференций и Форумов с указанием участников, целей и новых идей, появившихся в результате их проведения
Программа "Красная книга культур Европы" [23]
Обоснование и основные итоги выполнения программы по греческому, армянскому и болгарскому этносам, а также по региональным культурам украинского народа
Проект "Новая Готия" [55]
Раскрываются истоки украинской государственности и глубоких историко-культурных связей украинцев с германскими народами, которые имели независимое государство на территории Украины до 1775 г.
Закон сохранения труда и закон неуничтожимости интеллектуально-духовного труда в экономике и истории [78]
Раскрываются особенности проявления закона сохранения труда в экономике государств Восточной Европы и индустриально-развитых стран, а также приводятся факты подтверждающие существование закона неуничтожимости интеллектуально-духовного труда в исторической ретроспективе и при анализе наиболее важных сфер человеческой деятельности
Премия"Голика-Гули-Каримова-Васильева"Кумпана; Медаль"Св.Игнатия,Митр.Готии и Кафы&qu... [15]
История становления "Премии Кумпана", её лауреаты, Положение о присуждении, НАЦЕЛЕННОСТЬ на общецивилизационные ценности; История учреждения Академической Международной Медали "Святого Игнатия, Митрополита Готии и Кафы", её лауреаты, кандидатуры выдающихся экономистов на присуждение Медали, одобренные Академиком, проф. Валерием Васильевым, Положение о присуждении и не публичный характер вручения, что необходимо при осуществлении реальной духовной поддержки
Поддержка интеллектуально-духовных Лидеров Мира, защита Прав Человека, работа с МБЦ- Кембридж и АБИ [58]
Создание номинации Интеллектуально-Духовные Лидеры Мира, первые её номинанты в 2004 году; защита Прав Человека в Украине; кандидатуры в справочные издания Международного Биографического Центра в Кембридже и в издания Американского Биографического Института

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Главная » Статьи » Статьи и научные публикации /articles & science » Премия"Голика-Гули-Каримова-Васильева"Кумпана; Медаль"Св.Игнатия,Митр.Готии и Кафы&qu...

Християнська доктрина як основа впливу гендерного паритету на демократію у ХХІ ст./ Уляна Романівна Лукач

                                                               

                                                                  Уляна Романівна Лукач,

                                                     Лауреат Міжнародної Академічної

                                                                 Премії Кумпана 2009-2011 рр.,

                                                                    к.політ.н., доктор філософії,

                                                             доцент кафедри історії держави

                                                                    і права Івано-Франківського

                                                                Університету права ім. Короля

                                                                                    Данила Галицького

 

Християнська доктрина як основа впливу гендерного паритету на демократію у ХХІ ст.

У структурі Всесвіту чітко відстежується дотримання кількох основоположних принципів, серед яких різноманітність, ієрархія та гармонія. Характерним водночас є їх взаємозв’язок і взаємообумовленість. Це безпосередньо стосується й гендерного питання, котре сповна врегульоване християнським вченням, яке, як і більшість світових релігій, вважає, що спасіння і духовне відродження через  віру є рівним і доступним будь-якій людині, незалежно від статі [1, с. 183]. Водночас, рівень духовної зрілості також не ставиться в залежність від статі, адже Ісус Христос власним прикладом вільного спілкування з жінками проголошував загальну духовну рівність [2, с.167]. Також вона знаходить свій прояв у відповідальності за гріхи всіх віруючих незалежно від їх статевої приналежності. Крім цього, беззаперечним для всіх християнських конфесій є визнання двох основних таїнств християнського культу – хрещення і причастя,  що стосуються кожної людини.

В ракурсі основоположних ідей християнства як соціокультурного феномену рельєфно відслідковується місце і роль жінки-носія одвічних моральних цінностей: відданості, милосердя, терпеливості, гуманності, любові, співчутливості, ніжності, поступливості.

Релігійна система як «ідейно значима і ціннісно-контролююча сфера» є однією з ґендерних технологій, що через певні «механізми формує інститут статі та закріплює відповідні статеві ідентифікації», внаслідок чого «стать стає ідеологічним продуктом» [3]. Тому закономірно, що гендерні стереотипи є наслідком гендерних ролей, що закріпились у релігійних системах. Ґендерна теорія через аналіз ритуалу та релігійного досвіду, ґендерного складу релігійних організацій, ґендерних норм і ролей в рамках окремих релігій дозволяє побачити соціальний порядок ґендерної системи, розглянути його в термінах несправедливості, нерівності чи асиметрії [1, с.180]. Такий підхід є актуальним у контексті глобальних процесів демократизації, що відбулись у планетарному масштабі на зламі ХХ-ХХІ ст. Звідси випливає необхідність переосмислення та оновлення поглядів у векторі визнання прав і свобод кожної людини.

Активізація наукового пошуку в напрямі вивчення гендерно-теологічних аспектів спостерігалась на Заході, починаючи з 60-их років ХХ ст. Аналізуючи появу феміністських і ґендерних досліджень у теології, слід відзначити, що «в результаті розвитку жіночої самосвідомості» найактивніші жінки, «посилаючись на приклади з Біблії, виступали проти подвійного стандарту релігійної моралі, вимагали внесення ґендерного егалітаризму в релігію й теологію та визнання заслуг жінок у розвитку духовності» [4, с.384]. Значний внесок у розвитку ґендерних досліджень у релігії належить М.Делі, Ю.Крістевій, Р.Айслер, М.Гімбутас, Е.Пегельс та ін. До вітчизняних дослідників цієї проблеми слід віднести Н.Чухим, Н.Недзельську, Т.Орлову, О.Кобзеву та ін.

Траєкторії суспільно-політичного розвитку вимагали адекватних форм втілення гендерних підходів у різних сферах життєдіяльності світової спільноти. Найповніше християнські принципи співжиття представників обох статей були втілені в Європі. Арійські народи відзначалися особливо шанобливим ставленням до жінки. У римлян матері сімейств наділялись всіма громадянськими чеснотами. Незважаючи на патріархальний характер культури, для давніх германців було характерним високе соціальне становище жінки. В Європі період розквіту жіночої рівності припадає  на початок ХV ст. Це епоха, коли жінку знову визнано як повноцінну людську істоту, коли виникає новий інтерес до світських речей та приватного життя.

Українські землі вирізняються одним із найвищих рівнів становища жінки. Історичні та соціальні корені значущості жінки в суспільно-політичному житті беруть початок з часів правління княгині Ольги, освітньої діяльності княгині Анни Всеволодівни (сестри великого князя київського Володимира Мономаха) та Єфросинії Полоцької (доньки полоцького князя Георгія Всеславича). На особливу і дуже важливу роль жіноцтва звернули увагу козаки, які вважали що від нього значною мірою залежить навчання і виховання підростаючого покоління. З цією метою дівчата навчались у козацьких школах. Зауважимо, що в ХVІ-ХVІІ ст. багато дівчат здобували освіту також у  братських, парафіяльних та інших школах.

Особливого ставлення заслуговує кавалеристка сестра волинського полковника І.Донця – Марія, яка військову кампанію 1649 р. провела в боях, надихаючи власним прикладом досвідчених козаків. Взірцем поєднання інтелігентності, освіченості та вояцької доблесті є жінки-хорунжі у лавах Січових Стрільців – Софія Галечко, Олена Степанів, Ольга Басараб та ін. Видатними діячками національно-визвольного руху 30-40-их рр. ХХ ст. були Олена Теліга, Катерина Зарицька, Анна Бурій, Стефанія Купновицька, Володимира Лучків та ін.

Глобальні масштаби процесів демократизації, величезне розмаїття їх типів і форм зумовили необхідність вдосконалення управління соціальними процесами, що пов’язані з гендерною політикою як політикою утвердження рівності та партнерства жінок і чоловіків у всіх сферах життя суспільства. Закономірно, що цивілізаційні особливості гендерної проблематики найчастіше є специфічними і перебувають в залежності від комплексу культурних, традиційних, релігійних, етнічних та економічних факторів. Різноманітність форм прояву  і причин виникнення гендерних диспропорцій унеможливлюють визначення загальних шляхів їх подолання. Тому саме факторний аналіз дав можливість запропонувати типізацію країн світу за проявом гендерних проблем.

Першу групу складають країни західної (християнської) цивілізації. В межах групи виокремлено підгрупи, куди входять високорозвинені країни  із найвищим рівнем гендерної рівності на всіх рівнях;  високорозвинені середземноморські європейські країни з високим рівнем гендерного паритету; країни, що перебували в соціалістичному таборі та балканські країни; колишні радянські республіки з домінуванням християнства (та Монголія).

Другу групу становлять держави Центральної та Латинської Америки, які поділяють на такі підгрупи: країни з відносно високим рівнем гендерного паритету та країни з низьким рівнем гендерного паритету.

В наступну групу входять країни мусульманського світу, серед яких виділяють колишні радянські республіки з домінуванням мусульманства; Туреччину; відносно розвинуті країни з загрозливим рівнем гендерного паритету; найменш розвинуті країни з несприятливою гендерною ситуацією.

Четверту групу налічують немусульманські африканські країни, підгрупи яких складають найбільш розвинені країни з високим рівнем гендерного паритету; країни, що розвиваються із відносно допустимим рівнем гендерного паритету; найменш розвинуті країни із несприятливою гендерною ситуацією. В окремі групи виділяють азійські країни з достатньо високим рівнем гендерного паритету (Китай, Філіппіни, Південна Корея,Японія, Шрі-Ланка) та країни Південної та Південно-Східної Азії з низьким рівнем гендерного паритету.

Не зупиняючись на аналізі окремих груп у запропонованій типізації, слід принагідно зазначити, що Україна входить до першої групи і складає підгрупу колишніх радянських республік з домінуванням християнства. Держави цієї групи об’єднані специфічними історичними умовами залучення жінок до трудової діяльності, вирізняються низькою часткою жінок в управлінні та урядових структурах, відносно низькою ефективністю праці, значною зайнятістю жінок у неформальних та меншою мірою нелегальних видах економічної діяльності, наявністю гендерних стереотипів та відносно невеликою кількістю гендерних громадських організацій [5]. 

Співвідношення залучення жінок

за окремими сферами суспільної діяльності у 2011 р. (у %)

 

                     Критерії розмежування

Україна

Країни світу

(в середньому)

 Кількість жінок-парламентарів

       8

       19,2

Кількість жінок-держслужбовців вищої ланки

      6,5

         18

(дані за 2010 р.)

Кількість жінок-держслужбовців середньої ланки

      75

         -

Частка жінок-власників бізнесу

      22

         -

          Джерело: http://unstats.un.org/unsd/demographic/products/Worldswomen/WW_full%20report_color.pdf

Можна припустити, що існує прямий кореляційний зв’язок між рівнем гендерної рівноваги та рівнем  розвитку демократії. Саме реальну, а не декларативну демократизацію слід розглядати як необхідну умову реалізації гендерної політики. У широкому розумінні цей процес передбачає наявність політичних і соціальних змін, спрямованих на встановлення та зміцнення демократичного ладу. Однак, серед вчених немає єдності у визначенні сутнісних ознак цього поняття. Можна погодитись з думкою сучасних дослідників про надто широке його використання, з метою характеристики різних видів суспільних змін у період третьої хвилі, що часто буває невиправданим: процес демократизації не завжди призводить до утвердження консолідованої демократії [6, с. 258].

Аналіз процесів посткомуністичних трансформацій вимагає нових концептуальних підходів, зокрема відмови від уявлень про лінійний характер процесів переходу до демократії. Досліджуючи проблеми посткомуністичних трансформацій, Г.Вайнштейн робить висновок, що „переважна більшість поставторитарних країн перебуває не на проміжній станції свого шляху трансформації, а в кінцевому пункті того розвитку, на який вони були здатні”. Причому це зовсім не виключає можливості їх подальших трансформацій. Але це буде вже звичайна еволюція, а не транзит, якщо розуміти його як радикальну перебудову інституційних конструкцій політичного устрою [7, с. 431 - 432].

Оскільки демократія не може існувати без гендерного конструкту, тому врахування ґендерної складової є ефективним інструментом вирішення соціальних проблем, зняття соціальної напруги в суспільстві за рахунок уваги до потреб окремих соціально-демографічних груп та їх врахування в діяльності державних структур. Стратегічною метою гендерних змін та гендерної політики в цілому є формування і розвиток гендерної демократії, яка передбачає систему волевиявлення двох статей – жінок і чоловіків у громадянському суспільстві як рівних у можливостях і правах, що законодавчо закріплені й реально забезпечені у політико-правових принципах, діях, розбудові суспільних і державних структур з урахуванням гендерних інтересів, потреб [8, с. 9].

Новітність концепції впровадження гендерних підходів в Україні полягає в тому, що вона поступово відходить від імітованої гендерної рівності радянського зразка і вступає на шлях формування гендерної культури як складової загальної культури нації. Українське суспільство вже доросло до розуміння того, що вирішити актуальні проблеми можливо за умов гендерної рівноваги. Лише за таких умов рівноправ’я всіх членів суспільства – і жінок, і чоловіків, державні гарантії їх захищеності стимулюватимуть соціальні ініціативи, громадянську активність у напрямку зростання рівня і якості життя.

Список використаної літератури:

1.     Барчунова Т. Человек верующий: Гендерная наука и религия / Гендер для «Чайников». – М.: Звенья, 2006. – Сс.179 – 198. 

2.     Айслер Р. Чаша та меч: Наша історія, наше майбутнє / Р. Айслер. К.: Сфера, 2003. – 355 с.

3.     Шабурова О. Гендерные технологии / О. Шабурова [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://mirslovarei.com/content_fil/GENDERNYE-TEXNOLOGII-5306.html

4.      Суковата В. Гендер і релігія / Основи теорії ґендеру: Навчальний посібник. – К.: «К.І.С.», 2004. – С. 385-425.

5.     Мороз В. Типізація країн світу за проявом гендерних проблем / В.Мороз [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.geograf.com.ua/.../tipizatsiya-krajin

6.     Малаканова О. Демократизация / О. Малаканова // Политический процесс : основные аспекты и способы анализа: сб. учебных материалов. – М. : ИНФРА–М; Весь Мир, 2001. – С. 257–276.

7.     Вайнштейн Г.И. Российский транзит и проблемы  типологического разнообразия «глобальной демократизации» / Г. И. Вайнштейн // Политические институты на рубеже тысячелетий. – Дубна : ООО «Феникс+», 2001.– С. 410443.

8.     Смоляр Л. Жіночий рух України як чинник гендерної рівноваги та гендерної демократії в українському соціумі / Л. Смоляр // Перехрестя. – 2000. — № 5. – С. 8–12.



Источник: http://azov-academy.ucoz.org/publ/program_international_scientific_the_internet_conference_prisvjachenoji_63_richnici_z_
Категория: Премия"Голика-Гули-Каримова-Васильева"Кумпана; Медаль"Св.Игнатия,Митр.Готии и Кафы&qu... | Добавил: Vasiljev (2012-03-22) | Автор: Уляна Романівна Лукач
Просмотров: 1894 | Комментарии: 1 | Теги: Bank PEKAO SA, Dr Vasiljev Valery, Fund Pioneer of Bank Pekao SA, А.Васильєв, Уляна Романівна Лукач, Dr Ernesto Garcia, Fr I.M. Lutskiy, Prime Kumpana | Рейтинг: 5.0/2 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа

Поиск

Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Отдых в Карпатах


  • Copyright MyCorp © 2024