"Azov Academy"Пятница, 2024-03-29, 11:44 AM

Приветствую Вас Гость | RSS
Главная | Publisher | Регистрация | Вход
Меню сайта

Категории раздела
Международные научные конференции - Форумы [66]
Материалы ИНТЕРНЕТ конференций и Форумов с указанием участников, целей и новых идей, появившихся в результате их проведения
Программа "Красная книга культур Европы" [23]
Обоснование и основные итоги выполнения программы по греческому, армянскому и болгарскому этносам, а также по региональным культурам украинского народа
Проект "Новая Готия" [55]
Раскрываются истоки украинской государственности и глубоких историко-культурных связей украинцев с германскими народами, которые имели независимое государство на территории Украины до 1775 г.
Закон сохранения труда и закон неуничтожимости интеллектуально-духовного труда в экономике и истории [78]
Раскрываются особенности проявления закона сохранения труда в экономике государств Восточной Европы и индустриально-развитых стран, а также приводятся факты подтверждающие существование закона неуничтожимости интеллектуально-духовного труда в исторической ретроспективе и при анализе наиболее важных сфер человеческой деятельности
Премия"Голика-Гули-Каримова-Васильева"Кумпана; Медаль"Св.Игнатия,Митр.Готии и Кафы&qu... [15]
История становления "Премии Кумпана", её лауреаты, Положение о присуждении, НАЦЕЛЕННОСТЬ на общецивилизационные ценности; История учреждения Академической Международной Медали "Святого Игнатия, Митрополита Готии и Кафы", её лауреаты, кандидатуры выдающихся экономистов на присуждение Медали, одобренные Академиком, проф. Валерием Васильевым, Положение о присуждении и не публичный характер вручения, что необходимо при осуществлении реальной духовной поддержки
Поддержка интеллектуально-духовных Лидеров Мира, защита Прав Человека, работа с МБЦ- Кембридж и АБИ [58]
Создание номинации Интеллектуально-Духовные Лидеры Мира, первые её номинанты в 2004 году; защита Прав Человека в Украине; кандидатуры в справочные издания Международного Биографического Центра в Кембридже и в издания Американского Биографического Института

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Главная » Статьи » Статьи и научные публикации /articles & science » Международные научные конференции - Форумы

Явні і неявні принципи права та релігійні норми: проблеми співвідношення/Жукевич Ігор Васильович

Історія та теорія держави та права, філософія права

Явні і неявні принципи права та релігійні норми: проблеми співвідношення

 

Жукевич Ігор Васильович, Івано-Франківський університет права імені  Короля Данила Галицького

 

Релігія та право – дві нормативні системи зі спорідненими характеристиками, що з різних сторін врегульовують життя суспільства і протягом тисячоліть взаємодіють у найрізноманітніших формах. Релігійні норми впливають на механізм регулювання суспільних відносин, тип та форму держави. Україна поступово повертається до розбудови національної системи права, враховуючи традиційні та релігійні витоки права. Відбувається активізація зусиль щодо визначення зв’язку права з релігійними нормами, закономірностей духовного розвитку суспільства. Внаслідок закріплення релігійних норм в законодавстві поступово формуються релігійні принципи. Релігійні норми закріплюються правом і найбільш загальне вираження отримали в явних принципах права. Проте численна кількість релігійних норм не виражені в праві, а закріплюються в основних джерелах релігійних норм: Біблії, Корані, Сунні тощо. Вони отримують в основному суспільне визнання та набувають ознак релігійних принципів. На перший погляд, більш правильним видається дослідження співвідношення явних і неявних принципів права та норм права. З цією метою слід провести відмінні ознаки між релігійними нормами та нормами права, показати співвідношення норм права та явних і неявних принципів права, і звідси, проаналізувати логічний зв’язок між явними і неявними принципами права і релігійними нормами.

Проблемами співвідношення релігійних та правових норм в Україні займалась Міма І.В. Натомість Здіорук С.І. досліджував суспільно-релігійні відносини [3].   

Існування в суспільстві потрійних відносин (доправових, правових, над-правових) припускає існування таких соціальних зв'язків, які за своєю сутністю є правовими, незалежно від того регулюються ці відносини нормами права або ні [1, с.78]. Отже, релігійні норми – це обов’язкові, формально-визначені правила поведінки загального характеру, закріплені у релігійних джерелах та у джерелах позитивного права, приймаються та реалізуються в офіційному порядку, визначають межі можливої та належної поведінки усіх суб’єктів релігійних відносин [4, с.10].

Приписи, що містяться в релігійних нормах, по-перше, володіють деякими якостями нормативності, по-друге, виражають принципи того або іншого віросповідання, по-третє, видаються і реалізуються в деяких випадках шляхом офіційного порядку, по-четверте, регулюють широке коло відносин як безпосередньо релігійних, так тих, що знаходяться в сфері інтересів того або іншого віросповідання.

Релігійні норми регулюють відправлення релігійних культів, відношення людей до Бога і навколишнього світу. Вони викладені в Біблії, Корані та інших священних книгах. Їх досить багато, вони різного змісту, в багатьох країнах світу ці норми набули правозастосовного характеру, особливо 10 Божих заповідей, які передані Мойсею (Старий Заповіт), а потім були заново проголошені Ісусом Христом і відображені в Євангелії. Суть цих заповідей (законів) Ісус Христос виклав так: «Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумом твоїм». Це є перша і найбільша заповідь. Друга, подібна їй: «Полюби ближнього свого, як самого себе» (Єванг. від Матфея, гл. 22 ст. 37-39). І далі відповідно третя, четверта, по порядку: «Поважай батьків своїх, не вбий, не кради, не відкуй неправдиво, не чини перелюбу, не гнівайся на свого ближнього, люби ворогів своїх, не суди свого ближнього».

Співвідношення явних і неявних принципів права та релігійних норм проведемо  на прикладі найважливіших принципів (засад) християнського життя – 10 Заповідей Божих. Їх слід вважати не так релігійними нормами, як найважливішими релігійними принципами, оскільки вони врегульовують відносини людського співжиття, ставлення до Бога, заборони, які не слід порушувати. Релігійні принципи, на відміну від релігійних норм, мають найбільш загальний характер. Більшість із релігійних принципів одержали своє відображення в нормах права. Явні принципи права легітимізувались в джерелах права, в тому числі і в нормах права. Крім того явні принципи права випливають також із релігійних норм як різновиду соціальних норм. Так, зокрема заповіді-принципи «не вбий», «не вкради» відображені у КК України в особливій частині як кримінально карані діяння за  «вбивство» (ст. 115), «крадіжка» (ст.185). На захист принципу непорушності та свавільного позбавлення права власності спрямований  релігійний принцип восьмої Заповіді «не пожадай ніякого добра, що є власністю ближнього твого», який закріплений у ч. 4 ст. 41 Конституції України: «Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним». У ст. 3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства віднесено неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом, а главою 29 цього ж кодексу передбачено також норми захисту права власності. В даному випадку присутні всі ознаки явного принципу права. Проте, наприклад, заповідь-принцип «не чини перелюбу» не відображена в нормах Сімейного кодексу України та навіть не є офіційною підставою для розірвання шлюбу. Тому в правовій сфері вона є неявним принципом права, який призводить до припинення шлюбних відносин. В Кодексі законів про працю України відображено право людини на відпочинок, що в релігійних нормах означає «пам'ятай день святий святкувати». Правова норма має на увазі фізичний відпочинок. Релігійний принципи закликає залишити фізичну працю, проте не забороняє працювати «духовно». В даному випадку релігійний принципи в правовій сфері є частково явним і частково неявним.

В цивільному законодавстві знайшли своє вираження заповіді: «не свідчи неправдиво на ближнього твого» у вигляді відшкодування моральної шкоди за образу честі та гідності. У кримінальному законодавстві до 2001р. за порушення цієї ж Заповіді була передбачена  кримінальна відповідальність за образу та наклеп. В новому Кримінальному кодексі Україні ці норми відсутні. Тобто відбулась певна динаміка релігійного принципу в правовій сфері, із явного принципу права він трансформувався у неявний принцип права. Неявні ж принципи права є також відображенням релігійних, моральних, етичних та інших суспільних принципів і реалізуються в правовідносинах, не будучи закріпленими в нормах права. Наприклад, деякі релігійні засади Десяти Заповідей Божих, є неявними принципами права, оскільки у не знайшли свого вираження у нормах права. Так, зокрема, наступні Заповіді: «нехай не буде в тебе інших богів, окрім мене», «не взивай намарне імені Господа Бога твого», «не пожадай жінки ближнього твого». Правовою наукою сформовано і закріплено такий важливий явний принцип права як принцип поваги до основних прав людини. Динаміка даного принципу засвідчує, що з витоків існування людського суспільства він був неявним принципом права. В часи буржуазних революцій даний принцип закріплюється в нормах права. В Декларації прав людини і громадянина 1789р. вперше на законодавчому рівні закріплено деякі аспекти принципу поваги до прав людини -  рівність громадян перед законом, який заклав основи універсальної концепції прав людини. В Україні реального змісту даний принцип набув після прийняття Конституції України  1996р. в ч.1 ст. 21: «Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах». Порівняльний аналіз окремих положень Нового Завіту і норм конституційного, кримінального, цивільного, сімейного, процесуального права свідчить про те, що окремі тези Біблії знайшли своє відображення в чинному законодавстві і визначають основні засади публічного і приватного права [2, с.10].

На сучасному етапі більшість явних принципів права недотримуються, порушуються, нівелюються суб'єктами суспільства. Більш дієвими є неявні принципи права, які визнаються окремими суб'єктами або суспільством в цілому. Особливо дотримуються громадянами релігійні норми, які набувають загальний характер та трансформуються у явні і неявні принципи права.

Основними напрямами розвитку права у відповідності з релігійними принципами слід визнати: гуманізацію правових відносин, підвищення рівня правового захисту людини як найвищої соціальної цінності, вдосконалення судової системи з метою справедливого розгляду справ, а також необхідністю оптимального балансу релігійної і правової систем.

Список використаних джерел

1.     Варьяс М.Ю. Религиозная мораль и политико-правовая действительность: теологичнный аспект / М.Ю. Варьяс // Общественные науки и современность. – 1993. - № 5. – С. 78.

2.     Заїка Р. Біблія як джерело публічного і приватного права // Юридичний вісник України. – 2009. - № 3 (707). – С. 10.

3.     Здіорук С. І. Суспільно-релігійні відносини: виклики Україні ХХІ століття: Монографія. - К.: Знання України, 2005. - 552 с.

4.     Міма І.В. Релігійні норми та їх місце в системі соціально-правового регулювання суспільних відносин: автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 "Теорія держави і права; історія політичних та правових вчень"/ І.В. Міма – К, 2008. – 23с.



Источник: http://azov-academy.ucoz.org/publ/program_international_scientific_the_internet_conference_prisvjachenoji_63_richnici_z_
Категория: Международные научные конференции - Форумы | Добавил: Vasiljev (2012-03-27) | Автор: Жукевич Ігор Васильович
Просмотров: 2981 | Теги: Явні і неявні принципи права та рел, Fr I.M.Lutskiy, AES&E, doctor's degree of eastern canon la, І.М.Луцький, Жукевич Ігор Васильович | Рейтинг: 5.0/1 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа

Поиск

Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Отдых в Карпатах


  • Copyright MyCorp © 2024