Фортифікація культури Трипілля-Кукутень - Фурманек Мірослав - доктор Вроцлавського університету - Программа "Красная книга культур Европы" - Статьи и научные публикации /articles & science - Publisher - Азовское Отделение Академии ЭНиПД /AES&E
"Azov Academy"Среда, 2016-12-07, 10:36 AM

Приветствую Вас Гость | RSS
Главная | Publisher | Регистрация | Вход
Меню сайта

Категории раздела
Международные научные конференции - Форумы [62]
Материалы ИНТЕРНЕТ конференций и Форумов с указанием участников, целей и новых идей, появившихся в результате их проведения
Программа "Красная книга культур Европы" [17]
Обоснование и основные итоги выполнения программы по греческому, армянскому и болгарскому этносам, а также по региональным культурам украинского народа
Проект "Новая Готия" [38]
Раскрываются истоки украинской государственности и глубоких историко-культурных связей украинцев с германскими народами, которые имели независимое государство на территории Украины до 1775 г.
Закон сохранения труда и закон неуничтожимости интеллектуально-духовного труда в экономике и истории [68]
Раскрываются особенности проявления закона сохранения труда в экономике государств Восточной Европы и индустриально-развитых стран, а также приводятся факты подтверждающие существование закона неуничтожимости интеллектуально-духовного труда в исторической ретроспективе и при анализе наиболее важных сфер человеческой деятельности
Премия"Голика-Гули-Каримова-Васильева"Кумпана; Медаль"Св.Игнатия,Митр.Готии и Кафы&qu... [12]
История становления "Премии Кумпана", её лауреаты, Положение о присуждении, НАЦЕЛЕННОСТЬ на общецивилизационные ценности; История учреждения Академической Международной Медали "Святого Игнатия, Митрополита Готии и Кафы", её лауреаты, кандидатуры выдающихся экономистов на присуждение Медали, одобренные Академиком, проф. Валерием Васильевым, Положение о присуждении и не публичный характер вручения, что необходимо при осуществлении реальной духовной поддержки
Поддержка интеллектуально-духовных Лидеров Мира, защита Прав Человека, работа с МБЦ- Кембридж и АБИ [39]
Создание номинации Интеллектуально-Духовные Лидеры Мира, первые её номинанты в 2004 году; защита Прав Человека в Украине; кандидатуры в справочные издания Международного Биографического Центра в Кембридже и в издания Американского Биографического Института

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Главная » Статьи » Статьи и научные публикации /articles & science » Программа "Красная книга культур Европы"

Фортифікація культури Трипілля-Кукутень - Фурманек Мірослав - доктор Вроцлавського університету
Виступ 3/11/2011р. у Галичі  Мірослава ФУРМАНЕКА /м. Вроцлав, Польща/ (Тарас ТКАЧУК /м. Галич/) на фото Зенон Соколовський (ліворуч) та Олександр Береговський (праворуч)
Фортифікація культури Трипілля-Кукутень
(тези)
 
       У статті розглядається фортифікація культури Трипілля-Кукутень у світлі гіпотези І. В. Манзури про кризові явища у самій культурі через перенаселення, головним чином, Пруто-Карпатського регіону і міграції, як один із засобів боротьби з ними.
 
        Ключові слова: культура Трипілля-Кукутень, фортифікація , рів, вал
 
         According to hypothesis dy Dr I. Manzyra fortification of Tripoli Cucuteni culture were build by tripolye-cucutenian population on the times. This crises were provoked by grow of population mainly at Prut-Carpathians area. It were times struggle for living space and migration  free lands.
 
         Key words: Tripolye-Cucuteni culture, fortification, ditch, rampant
 
       Ідея оборонних споруд, які складалися з рову, валу і стіни, дуже давня. Виникнувши в часи неоліту, такі укріплення проіснували до сучасності. На території України вони вперше з'явилися в енеолітичній культурі Трипілля- Кукутень.
      Питання фортифікації культури Трипілля-Кукутень досить добре розроблене в археологічній літературі. З останніх узагальнюючих праць, де йому присвячено багато місця, можна назвати статтю В. А. Дергачева [5, 188-236].
        У цій праці дослідник зібрав більшість даних про укріплення культури Трипілля-Кукутень від початку і до кінця її існування. До раннього періоду культури (5 050-4 600 B.C.; датування періодів культури Трипілля – Кукутень, окрім Трипілля С І і С II, за М. Манту [21, 183]) віднесено два укріплених поселення, до періоду Трипілля В І - Кукутень А (4 600-4 150 В.С.) - 40 поселень із укріпленнями, до періода Трипілля В ІІ-Кукутень. АВ(4 150 - З800 B.C.)-8 поселень, до періоду Трипілля С І-Кукутень В- 12 поселень (З850-3600 B.C.), до фінального періоду Трипілля С ІІ- Хородиштя - Фолтешть (З600-3150 B.C.) - 28 поселень із укріпленнями.
         Виявлені рови захищали поселення, розташовані па мисах, із відкритого боку поля. Вони, зазвичай, мали клиноподібні профілі. Вали збереглися дуже рідко.
         Тут слід зауважити, що трипільсько-кукутенські укріплення виявлені під час нечисленних масштабних розкопок, геомагнітних досліджень, або випадково. Часто спеціальних робіт з виявлення укріплень на трипільсько-кукутенських пам'ятках не проводилося. Тому слід очікувати збільшення кількості цих укріплень.
         Глибина ранніх ровів сягала 1,4-1,9 м [19,196]. Рів пізнішого поселення етапу В 1 Поливанового Яру III(перший шар)(Кельменецький район,Україна) мав середню глибину 2 м і ширину більше 2 м. Після того, як перший рів було засипано, на поселенні був викопаний другий рів таких самих розмірів [ 12,20, рис.9; С.67, рис. 36]. Як зазначала сама дослідниця, рови Поливанового Яру ІІІ – найраніша трипільська фортифікаційна споруда на Правобережжі України [12, 84]. За радіокарбонним датуванням нижній шар поселення Поливанів Яр ІІІ (перший шар) датується Grn-5134: 5440 70 В.Р., 4 287 74 B.C. [1, 22].
         Подібні розміри мав рів поселення Кукутень-Четецує І (Румунія). Його довжина сягала 100 м, ширина-2,5 м, глибина-2 м [22, 126-129].
          Поселення Хебешешть І (Румунія), можливо, було укріплено двома ровами довжиною близько 120 м. Вони були розташовані на відстані 20 м один від іншого. Внутрішній рів мав глибину 1,50-2,75 м. Зовнішній рів був глибшим - 2,55- 3,55 м. Ширина ровів становила 3,5-7,0 м [19, 196]. Хебешешть 1 має радіокардонне датування: Grn- 1985: 5 330 80 В.Р.; 4 387 73В.С. [1, 22]. Воно вказує на синхронність цього поселення з Поливановим Яром III (першим шаром) [12, 61].
         Поселення Трушешть І (Румунія) з боку поля було обгороджене ровом і валом. Вал розплився, тому його розміри встановити не вдалося. Ширина рову у верхній частині була 2,5-4 м, глибина - 1,5-2,5 м [23, c.222-226].
        Ці та інші поселення культури Трипілля-Кукутень етапу Тріпілля В I- Кукутень А розташовані на території між р. Прут і Карпатськими горами або на прилеглих до цього регіону землях. Картографування поселень цього часу свідчать про сильне перенаселення регіону [24; 9,274-276]. Воно, на думку І.Манзури, не могло не викликати різноманітні конфлікти поміж самими носіями культури Трипілля-Кукутень і призвести до кризи [9, c.282-283].
     Про напружену ситуацію і сутички між трипільцями свідчить планіграфія знахідок кремнієвих наконечників стріл на поселенні Друци І (Республіка Молдова). Біля ста типових для Трипілля-Кукутень наконечників стріл, виготовлених із місцевого кременю, розташовувалися по краях жител. На думку дослідників, вони потрапили на поселення в результаті обстрілу з боку поля, і обстріл проводився людьми, які використовували трипільську технологію виготовлення стріл. Жителі Друц І також виготовляли подібні стріли [14, 110-114].
      Виявлена відносно значна кількість фортифікаційних споруд у вигляді ровів і валів поселень етапу Трипілля В І Кукутень А між Карпатами і Прутом також свідчить про конфлікти поміж носіями культури [9,282].
       ….
 
      У своєму русі на схід носії бадразької групи пройшли через землі чечельницької групи, населення якої у ці неспокійні часи заснувало поселення на високих мисах (Стіна IV, Томашпільський район, Україна). На сході, потіснивши носіїв томашівської групи, воно осіло в Буго-Дніпровському межиріччі (косенівська група). Перейшовши Дніпро, на лівому його березі ним були засновані поселення типу Крутухи-Жолоб (Переяслав-Хмельницький район, Україна) [2, 59-60; 3,8-13].
       На південному заході експансія бадразької групи досягла басейнів рік Тротуш і Бузеул (Румунія).
      Близько 3600-3550 B.C. на початку етапу С II місце бадразької групи зайняла не менш експансивна бринзенська група. Про те, що населення і бринзенської групи переживало неспокійні часи, свідчить розташування її поселень на високих останцях і терасах [11, 33-34, 42; 10, 85]. Поселении мали додаткові укріплення. Наприклад, епонімне поселення Бринзени III (Республіка Молдова) з боку поля мало рів шириною 4,4 м у верхній частині і глибиною 3,2 м [11, 72].
      Інше бринзенське поселення Костешти ІУ(Республіка Молдова) цілих три рови з валами. Ширина першого рову сягала 5,5 м.
      Ширина валу біля основи - 6 м. Він дуже заплив. Глибина від його вершини до дна рову - 3,9 м. Дослідник цієї фортифікації В. І. Маркевич вважав, що на вершині валу знаходився дерев'яний частокіл. Ширина другого рову не наводиться, але зазначається, що він трохи ширший за перший. Його глибина від гребеня валу 3, 2 м.
      Третій рів мав глибину 2 м і ширину у верхній частині 3 м [11, 72 - 73].
      Бойові сокири, виготовлені з рогів оленя, кістяні і рогові киджали, знайдені у значних кількостях на бринзенських поселеннях, також свідчать про конфлікти поміж самими носіями культури Трипілля-Кукутень на етапі С II.
     Підсильним впливом бринзенських традицій на Правобережжі північної частини Середнього Подністров'я у Верхньому Подністров'ї сформувалася кошиловецька група. Це були неспокійні часи. Кошиловецькі поселення часто розташовувалися на зручних для оборони місцях. Вдруге заселяється печера Вертеба. Про конфлікти свідчать травми черепа людини з кошиловецького поховального комплексу в Більшівцях (Галицький район, Україна) [6, 59].
       Носії бринзенських традицій дійшли до Волині, де заснували поселення типу Хорів І (Острозький район, Україна) [13,47-65].
       Міграція на схід представників бринзенської групи досягла Буго-Дніпровського межиріччя, де вже існували пам'ятки косенівської і томащівської груп [17, 170-173]. Можливо, на напружені стосунки між населенням косенівської і томашівської груп вказує незвична для культури Трипілля-Кукутень фортифікація великого поселення томашівської групи III физи її розвитку Майданецьке (Тальнівський район, Україна). Проміжки між близько розташованими спорудами цього поселення, на думку його дослідників, були заповнені саманними стінами, створюючи "жилі стіни" [20,58 - 71].
       У другій половині етапу С II культура Трипілля-Кукутень вступає в останній період свого існування. Він співпадає з різкими кліматичними трансформаціями, в умовах ранньої фази суббореального періоду голоцену (3300 - 2800 B.C.), коли закінчилася епоха теплолюбних і вологолюбних землеробських культур атлантичного періоду голоцену [8, 83].
      В середовищі культури Трипілля-Кукутень майже повністю відмовляються від мальованої орнаментації посуду. В рідкісних випадках його збереження, орнамент набуває ламаних форм. Серед бідної орнаментики домінують відбитки шнура.
        В цей неспокійний час продовжували будувати поселення на високих, зручних для оборони місцях. В третій раз заселяється печера Вертеба.
       На поселенні софіївської групи Казаровичі (Вишгородський район, Україна), яке знаходилося на Середньому Подніпров'ї, досліджено округлий ронделоїд діаметром 60 м. Ширина рову у верхній частині -2,5-3 м, глибина – 1,5 – 1,6 м. 
       Рів у перетині мав клиноподібну (V- подібну) форму [7, 112-114]. Не виключено, що ідея побудови не властивого для Трипілля-Кукутень ронделоїда з’явилася під впливом середньоєвропейських культур, впливи яких помітні на посуді та інших предметах софіївської групи.
 
Висновки
 
      Землі між Прутом і Карпатами були густо заселені носіями культури Трипілля - Кукутень. Перенаселення цієї території, за гіпотезою І. В. Манзури, викликало конфлікти і соціальне напруження. Особливо значними вони були на етапі Трипілля В І- Кукутень А, наприкінці Трипілля С-Кукутень В, початку Трипілля С II, і другій половині Трипілля С II.
       На це вказує, поміж іншим, зростання кількості фортифікацій біля поселень у вказані часи. Міграції населення (поряд із змінами стилістики орнаментації посуду) становили дієві засоби у зменшенні соціальної і духовної напруги трипільсько -кукутеньськогосуспільства. 
      Лише значні кліматичні зміни на початку суббореалу призвели до зникнення культури.
 
Література
 
       Тарас ТКАЧУК /м. Галич/, Мірослав ФУРМАНЕК /м. Вроцлав, Польща/ "Фортифікація культури Трипілля-Кукутень" Дивиться у збірнику   "Замки України: дослідження, збереження, використання (матеріали міжнародної науково-практичної конференції, Галич, 3 листопада 2011 р.)".
 
 
Виступ 3/11/2011р. у Галичі  Тараса ТКАЧУКА /м. Галич/, який переконливо довів, що "трипільці стреляли у трипільців", а конфлікти були "за рахунок перенаселення території і нестачі їжи, бо обробка землі не була із розпашкою черноземів, а тих почв, які могли обробляти, не вистачало".


Источник: http://iescr-catholic.ucoz.de/publ/davnist_ukrajinskoji_movi_mikhajlo_krasuskij/1-1-0-28
Категория: Программа "Красная книга культур Европы" | Добавил: Vasiljev (2011-11-15) | Автор: Мірослав ФУРМАНЕК
Просмотров: 769 | Теги: rampant, ditch, Tripolye-Cucuteni culture, Вроцлавський університет, Мірослав ФУРМАНЕК, Фортифікація культури Трипілля, fortification | Рейтинг: 5.0/1 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа

Поиск

Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Отдых в Карпатах


  • Copyright MyCorp © 2016