До нашого народу хотів піти Святий Петро, до найсправедливіших людей ! - Поддержка интеллектуально-духовных Лидеров Мира, защита Прав Человека, работа с МБЦ- Кембридж и АБИ - Статьи и научные публикации /articles & science - Publisher - Азовское Отделение Академии ЭНиПД /AES&E
"Azov Academy"Воскресенье, 2016-12-04, 3:55 AM

Приветствую Вас Гость | RSS
Главная | Publisher | Регистрация | Вход
Меню сайта

Категории раздела
Международные научные конференции - Форумы [62]
Материалы ИНТЕРНЕТ конференций и Форумов с указанием участников, целей и новых идей, появившихся в результате их проведения
Программа "Красная книга культур Европы" [17]
Обоснование и основные итоги выполнения программы по греческому, армянскому и болгарскому этносам, а также по региональным культурам украинского народа
Проект "Новая Готия" [38]
Раскрываются истоки украинской государственности и глубоких историко-культурных связей украинцев с германскими народами, которые имели независимое государство на территории Украины до 1775 г.
Закон сохранения труда и закон неуничтожимости интеллектуально-духовного труда в экономике и истории [68]
Раскрываются особенности проявления закона сохранения труда в экономике государств Восточной Европы и индустриально-развитых стран, а также приводятся факты подтверждающие существование закона неуничтожимости интеллектуально-духовного труда в исторической ретроспективе и при анализе наиболее важных сфер человеческой деятельности
Премия"Голика-Гули-Каримова-Васильева"Кумпана; Медаль"Св.Игнатия,Митр.Готии и Кафы&qu... [12]
История становления "Премии Кумпана", её лауреаты, Положение о присуждении, НАЦЕЛЕННОСТЬ на общецивилизационные ценности; История учреждения Академической Международной Медали "Святого Игнатия, Митрополита Готии и Кафы", её лауреаты, кандидатуры выдающихся экономистов на присуждение Медали, одобренные Академиком, проф. Валерием Васильевым, Положение о присуждении и не публичный характер вручения, что необходимо при осуществлении реальной духовной поддержки
Поддержка интеллектуально-духовных Лидеров Мира, защита Прав Человека, работа с МБЦ- Кембридж и АБИ [39]
Создание номинации Интеллектуально-Духовные Лидеры Мира, первые её номинанты в 2004 году; защита Прав Человека в Украине; кандидатуры в справочные издания Международного Биографического Центра в Кембридже и в издания Американского Биографического Института

Статистика

Онлайн всего: 6
Гостей: 6
Пользователей: 0

Главная » Статьи » Статьи и научные публикации /articles & science » Поддержка интеллектуально-духовных Лидеров Мира, защита Прав Человека, работа с МБЦ- Кембридж и АБИ

До нашого народу хотів піти Святий Петро, до найсправедливіших людей !

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА ІМЕНІ КОРОЛЯ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

РЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВО-ОСВІТНІЙ ЦЕНТР З ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМ ГОЛОДОМОРУ І  ОЛОКОСТУ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ  ІНСТИТУТ  ЦЕРКОВНО- КАНОНІЧНИХ  ТА   ДЕРЖАВНО-ПРАВОВИХ   ПРОБЛЕМ

«СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ГУМАНІЗМУ В РЕЛІГІЙНІЙ І СВІТСЬКІЙ ЕТИЦІ»

Матеріали міжуніверситетського круглого столу
21 травня 2011р.

Івано-Франківськ-2011

 

Сучасні проблеми гуманізму в релігійній і світській етиці: Матеріали міжуніверситетського круглого столу (м. Івано-Франківськ, 21 травня 2011 року). - Івано-Франківськ, 2011 - 68 с.

Рекомендовано до друку Вченою радою Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького (протокол № 11 від 31 травня 2011р.)

У збірнику опубліковано матеріали міжуніверистетського круглого столу «Сучасні проблеми гуманізму в релігійній і світській етиці», який відбувся 21 травня 2011 року.

Васильєв Олександр Валерійович

доктор економічних наук, ст. н. сп., заступник директора Науково-дослідного інституту церковно-канонічних та державно-правових проблем Української академії наук Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького

БЕАТИФІКАЦІЯ ІВАНА ПАВЛА II КРОК ДО РОЗУМІННЯ ЄДИНИХ ЗАСАД РЕЛІГІЙНОЇ І

СВІТСЬКОЇ ЕТИКИ В СХІДНІЙ ЄВРОПІ

Етика (лат. ethica) - в перекладі з грецької - звичай. За Аристотелем метою етики є щастя, а саме діяльність душі в повноті чеснот тобто самореалізація.

Зауважимо, що етика не створюється шляхом теоретичного інтересу до тієї чи іншої області діяльності, як більшість наук, вона обумовлюється самим фактом суспільного життя. І відповідає на головне питання; що потрібно робити ?

Тому нам потрібно продовжувати той позитивний імпульс, який був наданий віруючим всіх конфесій у 1992 р. в Алма-Аті на Всесвітньому Конгресі Духовної Згоди, де вперше у XX столітті лідери восьми найпоширеніших у Світі конфесій признали офіційно існування єдиного Бога, а різноманіття вчень - як різні шляхи людства до нього. Саме на цьому зібранні граф Арнольд фон Кейсерлінг казав, що ми сьогодні можемо розпочати те, що ніхто і ніколи до нас не робив. І це саме через 18 років робиться в Івано- Франківську в Університеті права ім. Короля Данила Галицького, де наказом за №   50-ВК від 30.12,2010 р. створюється

науково-дослідний-інститут церковно- канонічних та державно правових проблем Української Академії наук, в якому під науковим керівництвом академіка Української Академії наук, професора канонічного права, доктора канонічного права, о. Івана Михайловича Луцького по напрямку найважливіших наукових досліджень в Україні (4.5.4.) ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ КУЛЬТУРИ, ЕТИКИ ТА ЕСТЕТИКИ виконується НДР за темою «Дослідження проблем формування єдиного правового поля церковно-канонічного права в Україні» на період 2011-2015 рр. (відповідальні виконавці - д-р. філософії, к.ф.н. Яцук Н.С., д-р філософії, к.ю.н. Луцький Р.П.).

Взагалі, треба зазначити, що зараз йде не стільки зближення, а переважно розуміння єдиних засад світської та християнської етики. Але наскільки суспільство це готово сприйняти ? А якщо готове, то які здійснюються кроки, щоб надати всім свідомим людям Східної Європи НАДІЮ?

На останнє питання і відповідає беатифікація Івана Павла II, яка для нас розпочалась ще в 2009 р. з канонізації п'яти видатних християн Зигмунта Фелінські, Франциска Колл Гутара, Джозефа де Бестера, Барона Рафаеля Арнаіза, Джоанны Юган в Соборі Святого Петра 11 жовтня, чотирьох з яких ще за життя беатифікував Римський Папа Іван Павло II, а канонізацію провела людина, яку він бажав бачити своїм наступником, Йозеф Ратцінгер - Римський Папа Бенедикт XVI.

Якщо 11 жовтня в 2009 р. більшість наших паломників відзначали суто українське свято у греко- католицькій Базиліці у Римі, коли проходила канонізація Зигмунта Фелінські, Франциска Колл Гутара, Джозефа де Вестера, Барона Рафаеля Арнаіза, Джоанни Юган в Соборі Святого Петра, то 1 травня 2011 р. всі «святі отці», яких було по двоє на автобус, і які взяли собі в помічники і дяка і паламаря (все за

 

рахунок паломників), не могли, та і не мали права не прийняти участі в дійстві, в якому приймав участь увесь Рим. Всі молились разом з Римським Папою Бенедиктом XVI та аплодували щиро і вдячно при здійснені ним кожного церемоніального акту.

Любить Італія свого Папу Бенедикта XVI і не забула і буде завжди пам'ятати Івана Павла II, якого італійці за своїм звичаєм називають Джованні Павло II. До речі, тільки рейсів літаків на цей період до Риму з Москви було замовлено 1436, а скільки насправді було паломниць з України (!). Це треба було бачити. Можливо більшість з них тільки декілька днів тому довідались що вони у душі паломниці, але і це добре. Три з десяти відчують дійсно високе духовне піднесення, а це вже в сучасних умовах українського життя добре.

Питання, а що відбулось ? Чому так змінились за два роки орієнтири? То їдуть паломники, щоб тільки за екскурсоводом походити по Риму і на декілька хвилин зайти на площу Святого Петра, а то всі стоять і ловлять кожний рух сучасного понтифіка на моніторах. Що змінилось ?

А змінився інформаційний простір. Колись у 20-ті роки XX століття Питирим Олександрович Сорокін, перший професор соціології в Російській Імперії, науково обгрунтував, що соціальний простір за рахунок засобів комунікації набагато відрізняється від географічного, він щільніше, то сьогодні інтелектуально-духовний простір не підкоряється поліцейським обмеженням він диктує набагато більш прозорі процедури взаємодії - це по-перше.

А по-друге, можна залишитись на узбіччі інтелектуально-духовного прогресу людства, піклуючись про збереження непоінформованості співвітчизників, що, до речі, вже дуже важко досягти при супутниковому телебаченні (більше ЗО каналів). А тому треба не лякатись історичної правди духовного зростання європейських народів і не давати її по краплинам, а потрібно дати її людям у повному обсязі, щоб було зрозумілим чому 27 років понтифікату Івана Павла II стали найбільш результативними за всю історію Католицької Церкви.

І це не випадковість, а реальність сучасного Християнського Світу, реальність торжества християнської етики, яка має набагато більш глибокий історичний фундамент ніж 2011 років. Ви спитаєте, як це може бути ? І яке місце українців в цьому історичному процесі духовного будівництва ?

Відповідь знаходиться у тому ж Римі - в музеї Ватикану і на барельєфах Траянової Колони. До речі, може хто знає відповідь на досить просте запитання, куди бажав піти Святий Петро, коли він покидав Рим ? В яку країну він вирушив? Цього ми не знайдемо у Генрика Сенкевича, лауреата Нобелівської Премії за роман «Куди йдеш?» А дійсно куди бажав піти з Риму Святий Петро, якого зустрів на своєму шляху Господь?

На це запитання відповів ще поет Горацій, коли він казав римлянам, щоб «вони залишили своє нікчемне життя» і брали за зразок «Геттів», які мають «звичаї кращі» (а фактично систему етичних цінностей). Бо на думку Горація «Гетти - найсправедливіші із людей».

До нашого народу хотів піти Святий Петро, до найсправедливіших людей (!), які ще у п'ятому сторіччі до народження Христа виокремлювали головного Бога Зальму, і як казав сам Траян: «Відважні вони не тільки завдяки фізичній силі, а в першу чергу тому, що глибоко прийняли у свою душу вчення бога Зальми, якого високо цінують. Ця віра у мандри душ у другій сет після смерті породила у них відвагу і сміливість в небезпечних військових діях (вид. моє - О.В.-М.)». Тому і Дарія зупинили у 513 р. до нової ери. Вони фактично дали Сократу приклад дотримання безумовних моральних принципів (469 р. До Хр. - 399 р. до народження Христа, але вже після втечі Дарія). Тому світська етика Сократа не відрізняється від етики Геттів, коли мудрець наголошував: «Але ж я тільки те й роблю, що переконую кожного з вас, молодого і старого, піклуватись, перш за все, не про тіла ваші або гроші, але про душу. Я кажу вам: не від грошей народжується доблесть, а від доблесті бувають у людей гроші та інші блага, як у приватному житті, так і у державному». І він може один із небагатьох громадян Афін, вірив у безсмертя душі. Це ми бачимо з його слів людям які збираються його знищити, бо на його думку вони роблять гірше для себе, а не йому. Для нього смерть або буде безсонним сном, або ж він зможе вести розмови з Гомером, Орфєєм та душами інших відомих греків.     .           .

Тільки в Афінах його повчань не витримали і знищили, хоча і терпіли д років а в 105 р. духовно розвинутий народ не погодився на духовний регрес і не попився Рішу а залишив свої міста і пішов у Карпати після поразки і смерті Декебаля і його^оточення, які самостійно і добровільно лишили себе життя (майже все кеЫвниртво). Не захотів тракський народ (українці) знижувати рівень розуміння Законів Всесвіту і свого місця в історії сучасної цивілізації, тому залишившись без керівників знайшов сили, залишив більш родючі землі і пішов у Карпати боротись за майбутнє. І не тільки за своє МАЙБУТНЄ, а за долю всієї Європи. Світогляд тракського народу майже нічим не відрізнявся від християнського, тому що віра у безсмертя душі поєднувань із відсутністю рабовласництва. До речі, коли наступав час війни, то жреці - волхви робили обряд по залученню до праведної боротьби вищих сил для чого найкращий воїн приносив себе у жертву (це був його вибір заради всього народу). Вам ця жертовність нічого не нагадує? (А як себе приніс у жертву Христос?) І нам українцям треба вивчати Траянову Колону де на 200 метрах барельєфів зображена "історія боротьби Гетто-Даків .(українців) із Римською  Імперією в 101-105 рр., так само, як і всі артефакти, які залишились від етрусків (пра-українців за паном Плачиндою) у музеї Ватикану, яким Рим зобов'язаний культурним рівнем. Заволодівши землями Геттів (Дакією, Мезіє і Тракією) Рим не довго панував у "Траяновій Дакії" і з приходом німецьких воїнів був вимушений залишити Дакію і довго боротись за Мезію. Не змогли Цезарі перемогти найкращих людей (за Гораціем визначення Геттів- українців), яких підтримали німці-Готи. Яких не зміг і потім підкорити народ Рус. Не хотіли українці жити у тоталітарних країнах з нерозумним керівництвом, тому і живуть сьогодні майже в усіх країнах світу.

Мені здається, що всім вже зрозуміло куди бажав піти з Риму Святий Петро і завдяки якому народу з'явився на цей світ Кароль Войтило, мати якого родом з Снятинського району Станиславівщини (сучасної Івано- Франювської області) козачого Роду Полуботків (встановлено 18.12.2008 р. в бесіді з паном Жураківським після знайомства з «Кур'єром Станіслава» за № 42-43). І всі починають розуміти чому знайшов у собі сили Іван Павло II зайти і в мечеть, і в сінагогу, і. взагалі зробити стільки для християнського світу, що це розуміють майже усі свідомі християни, а не тільки католики та протестанти.                     

Світ змінюється! Дуже швидко змінюється, як кажуть, революційно.

Ми, університетські працівники повинні, в першу чергу, розповісти молоді яка прагне пізнати закони всесвіту-універсуму, про цю революційну перебудову, розглядаючи термін революція як у галузі науки, з якої він взятий,  - астрономії а саме повернення зірки у точку з якої вона вийшла (див. Doc 536  www.cic-wsc.org). З цієї нагоди, згадуючи Сократа, Аристотеля, Гегеля, не можна не згадати Петра Яковича Чаадаева який запитував і відповідав: «Чому древні не могли споглядати (наблюдати)? Тому, що вони не були християнами».

І дуже знаменно, що архієпископ краківський Станіслав Дзівіш секретар понтифіка  Войтили, напередодні католицького Різдва просив Бенедикта XVI саме 1 травня провести церемонію. У першу неділю після Великодня, у день Божого милосердя, як назвав цей день сам понтифік Іван Павло II.

Що і відбулось за участю його далекої рідні і земляків із Станіслава.

Тому розглядають цю беатифікацію у багатьох країнах Світу, як «Свято  всього людства» і ми завжди будемо пам'ятати головну тезу Івана Павла II. «Святість -  це не рідкість  Кожна людина може стати Святою», а це, на мою думку, основа сучасної            етики XXI століття, основа революційної перебудови, а саме – повернення до ДЖЕРЕЛ!

Наукове видання

СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ГУМАНІЗМУ В РЕЛІГІЙНІЙ І СВІТСЬКІЙ ЕТИЦІ

Матеріали міжуншерситетського круглого столу (м. Івано-Франківськ, 21 травня

2011 року.)

Упорядники: М.О. Гаврецька
Дизайн: Гребенюк



Источник: http://www.cic-wsc.org/2014%2012%2028%20letter%20premie%20Rus.pdf
Категория: Поддержка интеллектуально-духовных Лидеров Мира, защита Прав Человека, работа с МБЦ- Кембридж и АБИ | Добавил: Vasiljev (2016-02-16) | Автор: Васильєв О.В.
Просмотров: 178 | Теги: Питирим Олександрович Сорокін, Івана Павла II, Зигмунт Фелінські, Св. Петро, Джованні Павло II, Джозеф де Вестер, Васильєв О.В., Франциск Колл Гутар | Рейтинг: 5.0/2 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа

Поиск

Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Отдых в Карпатах


  • Copyright MyCorp © 2016