Мені сподобалась думка автора про «місток між сакральним будівництвом в Християнську добу і сакральним будівництвом в до Християнські часи». Дійсно, так ще ніхто не обґрунтовував сакральні архітектурні стилі і не робив пошуків джерел Християнської сакральної будівельної традиції.
     Чомусь дуже багато нетерпимості між різними напрямками духовних пошуків і представниками різних конфесій, а Світ від цього не тільки нічого не виграє, а дійсно, багато втрачає. Розпорошуються зусилля високодуховних, розумних і досвідчених людей, які витрачають багато часу на суперечки і конфронтаційні взаємовідносини, які роблять Світ холодним і злим, які знижують потяг людей до високої любові і взаємоповаги.
     Якщо б дві тисячі одинадцять років тому Христос із Назарету хоч трошки піддався цієї хворобі байдужості до загально людських цінностей, то ми з Вами не розглядали би сьогодні сакральні архітектурні стилі. Взагалі, цивілізаційний цикл міг би початись з нову, без тієї цікавої історії розвитку людської думки, яку ми опановуємо ще в школі, а поглиблюємо в університетах.
    Дійсно, зараз кожна людина вартує уваги і поваги … кожна людина являє собою особовий скарб людства. Тому і молитись, дякувати Творцю за своє існування і можливість творити вона повинна в спорудах, які варті її місту в цьому мінливому Світі, її рівню розвитку. А ці споруди ніколи не були простими, а завжди несли глибоку сакральну таємницю налагодження довіри між людством і дуже складними Світами, які оточують і впливають на розвиток людства.
    На початку ХХІ століття люди роблять кроки в напрямку розуміння, осмислення шляху, який вони вже пройшли, щоб більш впевнено і без помилок йти шляхом інтелектуально-духовного розвитку. І на мою думку, праця З.Б.Соколовського є тою роботою, яка закладає ґрунтовне розуміння джерел сакральної архітектурної традиції. Справа не в том, що Зенон Богданович підносить Прикарпаття і Карпатський регіон взагалі, а в том, що відчувається історична правда в його дослідженнях. А його впевненість в джерелах Християнської сакрально-будівельної традиції, які походять від дерев’яних Церков«скрипок» Гуцульщини, Бойківщини і Лемківщини, не тільки не викликає спротиву, а і залишає враження довго очікуваного відкриття, яке зробила за своє життя ця талановита людина.
     Роблячи оцінку роботи в цілому, треба відмітити неординарність підходу до дуже складної і багатоаспектної проблематики, революційну сміливість і новаторство автора дисертаційної праці. А головне – треба відзначити перспективність рекомендацій по цьому дослідженню не тільки для України і Польщі, а і для всіх країн, де вважають доцільним розвивати Християнські традиції і християнський світогляд.
      Вважаю, що праця виконана на високому науковому рівні і віддзеркалює високо науковий рівень її автора. Відповідає всім вимогам дисертаційної наукової роботи в архітектурній галузі і заслуговує високого атестаційного рівня, а професор Івано-Франківського університету права ім. Короля Данила Галицького Зенон Богданович Соколовський заслуговує почесне звання за результатами громадської атестації «доктора мистецтв».


Доктор технічних наук, професор
кафедри містобудування Національного
університету «Львівська політехніка»