О.В.Васильєв, д.е.н., с.н.с.
Заст. голови Азовського відділення
Академії економічних наук
і підприємницької діяльності
«Azov Academy»
Необхідність підтримки політичних рішень в Східній Європі на засадах закону збереження праці.
(науковці «Азовської Академії» /АВ АЕНіПД
в глобалізованому Світі)
Ми можемо стільки, скільки знаємо
«Знання - сила»
Френсіс Бекон (1561-1626)
З книги «Про гідність і примноження наук»
Постановка проблеми. Не всі звернули увагу, що адаптовані глобальні «Цілі розвитку тисячоліття» (ЦРТ) на національному рівні у 2003 р. (завдання та індикатори) були переглянуті у 2010р. для досягнення цільових орієнтирів у 2015 р. В національній доповіді України - 2010 підкреслено: «Ми підтримуємо ідею пошуку нових напрямів вирішення накопичених проблем глобалізованого світу … Настав час рішучих змін. Відповідаючи на очікування людей, ми будемо дотримуватися курсу реформ та системної модернізації країни» [1, c.6 ].
Світ розуміє, що для керівництва України вже не існує різноманіття поглядів на глобалізацію і глобальні проблеми людства. Більшість керівників у Східній Європі усвідомила необхідність наполегливої праці для досягнення, узгоджених у вересні 2000 року на Саміті ООН, семи із восьми Цілей Декларації Тисячоліття. Тому координатор системи ООН в Україні Олів’є Адам в передмові до національної доповіді нагадав, що «лідери 189 країн схвалили Декларацію Тисячоліття і взяли зобов’язання працювати разом з метою підвищення безпеки, добробуту та справедливості в усьому світі. Декларація визначила вісім цілей, що стали відомі як Цілі Розвитку Тисячоліття. Значення цих кількісно вимірюваних та прив’язаних до часових рамок цілей, що мають бути досягнуті до 2015 року, важко переоцінити» [1, c.7 ].
Мабуть не треба найближчим часом чекати конкретизованих пропозицій від поки що початкової ГЛОБАЛІСТИКИ, хоча це і «всеоб’єднуюча наука про найглибинніші основи і найвпливовіші чинники по організації сфери людської життєдіяльності та про загальносистемні механізми управління світовими процесами в умовах трансінформаційної цивілізації» [2]., але поки що розробляються загально філософські положення, в які «необачно» можуть «зануриться назавжди» майже всі «узгоджені і переглянуті» індикатори виконання завдань ЦРТ.
Останнє, особливо, можливо у кризовий період, коли «надлишкова ліквідність спричинила появу 3-х бульбашок на ринках активів: на ринку нерухомості (в першу чергу в США, але також у Великобританії, Ірландії, Іспанії, Ісландії, Прибалтиці та Греції), на фондових та товарних ринках. Ці бульбашки мусили луснути рано чи пізно (вид. моє – О.В.)» [3, с. 1].
Наші конкретні соціологічні дослідження ще у 2007 р. показали (30% опитаних респондентів), що молодь вважає за потрібне для подолання кризи звернути увагу на «посилення ролі і координованості праці вже існуючих організацій» (пілотний соціологічний проект в Карпатському Інституті Університету «Україна»). [4]. І це ще раз підтвердило нашу націленість саме на створенні сприятливих умов для виконання приватними і державними організаціями узгоджених країнами ООН цілей (ЦРТ).
Але на якому методологічному ґрунті ми повинні розбудовувати свої конкретні пропозиції ? Які напрямки для науковців будуть пріоритетні ?
Цікаво, що сучасні дослідники переважно констатують беззаперечні факти і не роблять узагальнень з виходом на методологічний рівень, враховуючи тільки монетарну практику. Так, науковець М. Дабровскі вважає первинною причиною глобальної кризи «не достатньо жорстку грошово-кредитну політику ФРС та інших центральних банків розвинених країн (наприклад, Японії) з середини 90-х років» [5]. А якщо б реалізували «жорсткість», то наслідки були б набагато гіршими. Що фахівці центральних банківських установ в США і Європі добре розуміли. Є оцінки, що «без урахування короткострокових зобов’язань, витрати на реалізацію антикризових програм в банківському секторі склали до ВВП: Європа в цілому – 27,3%, Європейський Союз – 27,9%» [6; 7]. Але на яких засадах здійснені ці оцінки ? Можливо це тільки інтуїтивні експертні висновки ?
Аналіз останніх досліджень і результатів. Криза, яку відчули широкі верстви населення майже усіх країн світу останніх років, дійсно переважно фінансова і її джерела потрібно шукати не в США, а як завжди на Сході. І фахівці це помітили. В спеціальній літературі з’явився термін «таргетинг» (в перекладі – «напад і знищення»). Вважають, що такого ще не було в історії людства, коли від конкурентів досить швидко у важливих сферах діяльності позбуваються. Так «Китай водночас поступово захоплює ринки в усьому світі, а також здійснює модернізацію власної економіки. У прагненні позбутися конкурентів і створенні оснащених передовою технікою глобальних лідерів китайським підприємствам притаманні швидкість, жорсткість і рішучість» [8]. Бізнесмени добре знають наслідки атаки з боку Китаю світових й європейських лідерів ринку мереж телекомунікації: Nokia Siemens Network (Фінляндія-Німеччина), Ericsson (Швеція) і Alcatel-Lucent (Франція-США), від раніше невідомих підприємств Huawei і ZTE[8]. Теж саме відбудеться і у автовиробників Mercedes-Benz Cars (Німеччина) і Peugeot S.A. (Франція) [8]. Ми погоджуємось, що «це стало очевидним після покупки у Ford Motor (США) легенди світового автопрому компанії Volvo (Швеція) з боку Zhejiang Geely Holding Co (Китай) за 1,8 млрд. дол. у березні 2010 р.» [8]. Підкреслюють, що «стратегія виштовхування конкурентів не відрізняється витонченістю, головний спосіб полягає в здобутті технології» [8].
Зрозуміло, що цьому не можуть не протидіяти державні установи індустріально розвинутих країн, які переважно використовують фінансові засоби. Так, Федеральна Резервна Система «зменшила ставку рефінансування з 5,25% до 0,25%, ЄЦБ – зменшив з 4,25% до 1%, збільшив тривалість рефінансування та зняв обмеження на суму рефінансування. Банк Японії, оскільки ставка рефінансування там і так була низькою, активно використовував інші інструменти, такі як: розширення переліку видів застави для рефінансування, проведення операцій "репо” та рефінансування за умов кредитування корпорацій» [9].
Упродовж останніх років науковці приділяють значну увагу вивченню інтеграційних процесів у фінансовому секторі, а саме такі зарубіжні вчені: Р. Воутилайнен, Е. Кіст, С. Клессенс, Р. Лєвін, Л. Лейвен, А. Моррісон, Х. Халф, Р.Дж. Херрінг, Гамильтон, Дж. Коммонс, У.Митчел, Р.Коуз, Д. Уоллис, Д.Норт та інші.
Але тільки фінансовими інструментами таргетингу довго протидіяти не можливо і це фахівці розуміють. Не треба виконувати складні розрахунки, щоб передбачити великі проблеми для індустріально розвинутих країн (і не тільки для них ) у зв’язку з таким розвитком подій на світових ринках. Світ зараз знаходиться у якісно іншому положенні ніж те, яке переживало людство всі останні тисячоліття. А пов’язано це, в першу чергу, із швидко зростаючою чисельністю, коли на Землі проживає зараз більше ніж 7 000 000 000 людей, у т.ч. в Китаї на 23 січня 2012 р. проживало 1 349 040 000 (19.42% від загальної чисельності всього людства), в Індії на 23 січня 2012 р. - 1 221 797 000 (17.4%), а в США на 23 січня 2012 р. – тільки 313 328 000 (4.51%), не кажучи вже про Україну, де на 1 жовтня 2011 р. проживало 0.66% населення світу (45 665 281 чол.), і Російську Федерацію, де на 1 січня 2011 р проживало 2.06% населення (142 914 136 чол.). А загалом сьогодні існує 226 країн і тільки у 17 з них проживає 2/3 населення (4,7 млрд. чол.), а в Китаї та Індії – 1/3 населення (!). Де сконцентровані людські ресурси і які країни можуть стати на чолі технологічного розвитку ? Відповідь не має альтернатив.
Постановка задач. Тому за мету дослідження ставимо обґрунтування на засадах сучасної методології низки конкретних заходів по підвищенню конкурентоспроможності країн Європейського Союзу і Східної Європи у зв’язку з проявами політики таргетингу з боку деяких країн, а також висвітлення ролі громадських наукових установ в активному пошуку відповідей на виклики часу.
Виклад основного матеріалу. В економічних видання України вже 12 років можна знайти реальну інформацію про фінансові ринки. Але не має у підручниках і монографічних виданнях ґрунтовних пояснень чому темпи капіталізації світових ринків акцій зросли, наприклад, у п’ять разів (до $ 32 трлн.), а ВВП збільшився тільки у 2,5 рази, окрім єдиної рецензії у журналі «Персонал» за 2004 р. [10]. В ній зверталась увага на те, що трудова об’єктивна економічна школа (академіка В.О.Васильєва, автора закону збереження праці, 1963-2004рр.) дає коректне пояснення цих процесів, а не тільки обґрунтування необхідних трудових витрат в промисловості при виробництві товарів і наданні послуг. Згадаємо сутність Закону Збереження Праці – сумарний рівень витрат живої і упредметненої праці при незмінному якісному рівні товарів та послуг і при сталому використанню базових технологічних рішень зберігається. Тому розрив між темпом капіталізації акцій і темпом зростання ВВП повністю обґрунтований і пов’язаний з інтелектуалізацією праці в галузях третинного сектору економіки, де сьогодні здійснюється найважливіша для світової спільноти творча діяльність по дійсному корегуванню відтворювального процесу у масштабах всієї світової економічної системи зі збереженням розподіленої відповідальності. Саме з цим і пов’язане фактичне зростання капіталізації світового ринку акцій при збереженні стабільної кількості акціонерних компаній. Фактично таким чином світова спільнота намагається зберегти об’єктивно складені співвідношення між фінансовими інститутами і створеними матеріальними цінностями (!). З цих позицій стає зрозумілим чому 60% загально світової торгівлі акціями сконцентровано у Нью-Йоркській, Лондонській та Токійській фондових біржах, хоча в цілому їх нараховується більш ніж 200. Не можливо позбутись відчуття, що всі ці закономірності добре розуміють фінансисти в Європі та Америці.
Важливо підкреслити, що завдяки фактичному дотриманню цього закону (збереження праці) світова економічна система створює реальні умови для збереження і реалізації конкретних технологічних новацій. А неформальний контроль на основі щільно розроблених банківських процедур реалізує вже банківська система. Положення цього закону працюють і в самій банківській системі. Так, якість послуг, які надає Банк міжнародних розрахунків (МБР), створений у 1930 р. на основі Гаазької угоди, здійснює послуги менш значущі ніж Міжнародний Банк реконструкції та розвитку (МБРР), створений у 1945 р., який входить у групу Світового Банку. Закон збереження праці регулює не стільки операційні витрати, які надають клієнтам ці міжнародні фінансові установи, скільки увесь комплекс переваг, який забезпечує та чи інша міжнародна фінансово-кредитна установа на світовому ринку. Якщо Банк міжнародних розрахунків має у своєму складі 33 держави (всі країни Західної Європи, шість країн Східної Європи, США, Японію, Австралію, ЮАР та інші), то в Міжнародний валютний фонд (Бреттон-Вуд, 1944), як і МБРР, держава, яка прагне входження в міжнародні союзи і угоди, не може не ввійти. Тому Україна, ще у 1992 р. вступила у Міжнародний валютний фонд і здійснила підписку на 10908 акцій (0,7% загальної кількості), а саме на суму 1315,9 млн. доларів. Всім зрозуміло, що рівень банківських послуг Світового банку знаходиться на якісно новому рівні відносно з 1930 р. А тому і сумарний рівень витрат, відносно якого треба аналізувати, дійсно інший – набагато більш якісний, але і не такий, який бажали б деякі банківські та державні структури у країнах, які відносяться до нерозвинутих, і в країнах з перехідною економікою. Фактично Банківські Дома і Міжнародні фінансові організації мають сьогодні методологічно обґрунтований критерій оцінки ефективності ринкових реформ завдяки трудовій об’єктивній економічній школі. Можливо до цих проблем підійти і з позиції інституціоналістів, або неоінституціоналістів (Р.Коуз, Д. Уоллис, Д.Норт), які достатньо оригінальні. Але як їх методи застосувати до фондового ринку, не зрозуміло. В той час, як усі прагматичні пропозиції відносно методів порівняння ефективності того чи іншого активу, які будуть розроблені на засадах закону збереження праці, органічно вписуються у практику фінансового аналізу.
Саме з цих методологічних засад і, в першу чергу, нового розуміння категорії праці, капіталу, закону збереження праці і концепції етнічно-соціальної стратифікації, можна розглядати і ефективність створення сучасної інфраструктури, досягнення нею світового соціально-культурного рівня в Україні. Це було здійснено нами у Другій Доповіді Римському Клубу по «Революції Ефективності», яку після рецензування (5 професорів Польської Академії наук і 4 докторів галузевих Інститутів) Присвятили Народу Польщі (Варшава, 2001) [11]. Тому саме на цих методологічних засадах ми вважаємо необхідним здійснювати комплексні соціально-економічні реформи в Україні у 2012-2014рр. Пропозиції тоді охоплювали машинобудування для харчової промисловості, майбутнє тваринництва та сільського господарства, створення дослідницьких Інтернет - інститутів та програм «космічної безпеки» для залучення незайнятого сільського населення в інноваційні процеси, розбудову сучасних форм кооперації для українського фермера на засадах досвіду «спілок механізаторів» Європейського Союзу, підтримку етнічно-соціокультурного «ренесансу» у сільській місцевості, духовне будівництво та прогнози на майбутнє. Є реальний приклад застосування НОВОГО Підходу на практиці[11].
Науковці Азовського відділення Академії ЕНіПД вважають, що напрямки реформування у програмі економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» [12], яку розробив Комітет з економічних реформ при Президенті України, охоплюють майже всі сфери життєдіяльності країни для досягнення показників національної доповіді Україна-2010 (див. мал. 1). Останні, далеко не всі очікують досягнути у 2015 р., розуміючи складний і багатоаспектний характер соціальних процесів, як в самій країні, так і в світі, частиною якого Україна завжди себе відчувала. Але зараз з кожним роком залежність українського суспільства від світових процесів постійно якісно зростає (реальна глобалізація дуже не проста і не завжди приємна річ) і, не подолавши ще від’ємного приросту населення, впевнено планувати досягнення усіх узгоджених цілей, важко.
 Малюнок 1. Перспективи досягнення Україною, та деякими країнами Цілей Розвитку Тисячоліття у 2015 р. згідно національній доповіді Україна-2010 [1].
З нашого боку було б дуже сміливо запропонувати своє бачення по всім розділам програми економічних реформ (ПЕР). Ми звернемо увагу тільки на ті розробки, які можливо запропонувати для виконання її окремих частин.
Перше - до виконання розділу «Поліпшення бізнес-клімату й залучення інвестицій» (ПЕР), а саме до напрямків «Міжнародна інтеграція та співпраця» та «Приватизація й управління державною власністю» фахівці вченої ради Азовського відділення Академії економічних наук і підприємницької діяльності в Україні пропонують наступні підходи, а саме, активно ініціювати створення Міжнародної Асоціації Промислово-Фінансових Груп (МАПФГ) - Ініціатива-2009 [13].
Ця міжнародна найсучасніша організаційна структура об’єднання бізнесових інтересів підприємств, банків і держав повинна доповнити всі установи ООН і всі наднаціональні міжнародні організації, перебрав на себе рішення найважливіших відтворювальних процесів на глобальному світовому рівні. Найголовнішим є те, що МАПФГ зможе реально організувати виробництво оригінального і унікального високотехнологічного обладнання малими серіями і навіть в ексклюзивних зразках, користуючись виробничими потужностями в усьому світі на основі матричних систем управління (економно користуючись ресурсами). Інформаційні технології сьогодні це дозволяють, а саме: зберігати конкуренцію між висококваліфікованими фахівцями в усіх сферах виробництва і на всіх рівнях (від конструкторів до керівників вищого рангу), що, до речі, буде зберігати усі види ресурсів. У такій організаційній структурі буде працювати розподілена відповідальність, а також сучасна конкуренція, рятуючи раціональність. Доцільність наших пропозицій частково підтверджується аналізом діяльності провідних фінансових груп, який виконав А. Селейман [14]. На основі річних звітів за 2006-2010 рр. він побудував діаграми, які чітко показали, що майже всі проаналізовані групи мали зростання загальних активів.
 Малюнок 2. Динаміка загальних активів фінансових груп за 2006-2010 роки, у трлн дол. США[14]. .
А це підтверджує і наш висновок, що в умовах сучасної глобалізованої економіки тільки об’єднання, до складу яких, окрім виробників і державних установ, будуть залучені банки, мають перспективи утриматись на світових ринках. Безперечно, треба здійснювати приватизацію, але в той же час, а може і з випередженням, створювати найсучасніші різнопрофільні об’єднання на засадах спільних методів керування, максимально користуючись досягненнями світового менеджменту (матричних і етхократичних схем керування). Все це, на нашу думку, можливо реалізувати при створенні спільно із Польщею міжнародної агропромислово-фінансової групи космічної безпеки (МАПФГ МБ). Чому саме космічної безпеки ? Яку безпеку маємо на увазі ?
А тому, що вже 24 липня 1996 р. на висоті 660 км. відбулося перше в історії зіткнення французького супутника CERISE, запущеного в липні 1995 р. на сонячно-синхронну орбіту, із спостережуваним фрагментом третього ступеня французької ж ракети «Аріан», виведеної на орбіту в 1986 р. [15]. Це відбулося на тридцять дев'ятий рік освоєння Людством космосу, а «космічного сміття» зібралося на навколоземних орбітах стільки, що ще у 1999 р. Міжнародний Астрономічний Союз і КОСПАР організували на тему «Збереження астрономічного неба», симпозіум. На нашу думку в цьому проекті Україна може зайняти провідне місце. Тому, що за 15 років напруженої роботи НКАУ і підприємств української космічної галузі забезпечено близько 100 пусків ракет-носіїв і виведено в космос понад 200 космічних апаратів на замовлення 10 країн [16]. Провідні підприємства галузі беруть участь у реалізації понад 50 міжнародних космічних проектів (!), найбільш значні з яких: «Морський старт», «Дніпро», «Наземний старт»», «Циклон-4», «Вега», «МКС», «Радіоастрон», «Спектр», «Егнос-Галілео» [16]. Враховуючи підтримку Комісією ЄС проекту «Напрямки розвитку дорадства сільськогосподарчого в Польщі до 2015 року в процесі інтеграції з Європейським Союзом» (КДН № 5P06J 005 16 пт.), наші пропозиції можуть бути сприйняті не тільки в Україні, а і в Польщі, і з успіхом доповнять цей проект [17].
Друге - до виконання розділу «Сталий економічний розвиток» (ПЕР), а саме до напрямку «Реформа податкової системи» фахівці Азовського відділення Академії ЕНіПД пропонують враховувати прогноз академіка Академії економічних наук України, д-ра ком. і академіка АЕНіПД Росії, к.е.н., с.н.с., проф. Університету «Україна» В.О.Васильєва, що у першій чверті ХХІ сторіччя значення національного господарства буде зростати [18]. Тому є сенс іти шляхом постіндустріальних розвинутих країн і відродити зв’язок реальних витрат праці з рівнем життя працюючого населення. А на цьому шляху треба, враховуючи великий досвід вітчизняних фахівців (засновників трудової об’єктивної економічної школи), упровадити у практику господарювання досить прості залежності ставки податку на душу населення (Пн) від прожиткового мінімуму і доходу фізичної особи [18].
Малюнок 3. Номограма для визначення ставки податку на дохід в залежності від величини доходу[18].
Звертаємо особливу увагу керівництва Мінекономіки України на фундаментально обґрунтований висновок автора закону збереження праці, голови АВ АЕНіПД Валерія Олександровича Васильєва – «інвестиції повинні бути не менше 8-10% балансової вартості основного капіталу, що дозволяє забезпечити 6-8% зростання ВНП» [18] .
Трете - до виконання розділу «Підвищення стандартів життя» (ПЕР), а саме до напрямків «Реформа системи освіти» та «Реформа системи соціальної підтримки», а також в розділі «Поліпшення бізнес-клімату й залучення інвестицій» (ПЕР) до напрямку «Розвиток науково-технічної та інноваційної сфери» фахівці Азовського відділення Академії ЕНіПД і Інституту ЕСКД пропонують розвинути подальше застосування системи соціально-статусного стимулювання на підприємствах, установах, науково-дослідних установах, університетах, громадських об’єднаннях науковців, а також при міжнародному співробітництві. Методологічні засади були розроблені фахівцями Інституту і Академії ще у 1986-1987 рр. [19]. Тоді вони пройшли апробацію на Варненській школі і рішеннями галузевих міністерств важкої промисловості СРСР запропоновані до впровадження, а в 1991 р. директор Центру соціологічних досліджень РАУ, д.ф.н., проф. Жан Т. Тощенко високо оцінив новаторський характер цих розробок. Тому у практиці діяльності громадських об’єднань науковців Азовського відділення Академії ЕНіПД, Інституту ЕСКД, Громадянського Міжнародного Комітету Інтелектуального і Духовного Єднання (Україна, Індія, Сербія, Іспанія, Австралія, Канада) на протязі останніх 20 років використовуються їх засади. Підкреслимо, що до 90-х років ні про які-небудь громадські об’єднання науковців і думки не можна було мати (!).
Перспективність системи соціально-статусного стимулювання полягає у тому, що вона віддзеркалює не проявлену соціально-статусну диференціацію та ролеві функції, а ті соціальні якості індивіда, які сприяють поступовому розвитку нашого суспільства. Саме внутрішню установку особистості на творчу, якісну і високоефективну працю та відтворення цієї установки у реальності повинно фіксувати соціально-статусне стимулювання. Це фактично робиться Міжнародним Біографічним Центром у Кембриджі, Американським Біографічним Інститутом, Видавничим Домом «Хто є Хто» (США), які постійно підтримуються членами вченої ради Академії ЕНіПД в Україні. Ці ж принципи впроваджуємо в життя і ми в Східній Європі. Так на протязі 16 років наполегливо працюємо над становленням Міжнародної Академічної Премії Кумпана (Голіка-Гулі-Каримова-Васильєва), якою вже нагородили 12 молодих фахівців в Україні, Російський Федерації і Європі за ґрунтовні і спонукаючи до співробітництва доповіді, зроблені на науково-практичних конференціях, в проведенні яких приймають участь наші громадські наукові установи. Нам дуже приємно відзначити, що у 2011 р. ми отримали підтримку не тільки з боку голови Громадянського Міжнародного Комітету Інтелектуально і Духовного Єднання, д-ра Ернеста Гарсіа (Іспанія), який підписав і надіслав Диплом Лауреату Міжнародної Академічної Премії Кумпана, доктору філософії, кандидату політичних наук Уляні Романівні Лукач, а і з боку Президента Польщі Вроніслава Комаровського, Презеса Банку Піонер, д-ра Луіджи Ловаджліо, Презеса Фонду Піонер Кшиштофа Левандовського, Пана Войцеха Заблоцкого та інших. Завдяки їм вдалось зробити грошовий Бонус Премії Кумпана за рахунок успішної діяльності міжнародних фінансових інститутів на світових інвестиційних ринках, а саме Фонду Піонер Банку ПЕКАО СА (Польща). До речі, саме цей принцип закладений у отримання грошового наповнення Нобелівських Премій. І дуже добре, що нам його вдалось теж застосувати і він буде нагадувати молодим Лауреатам Премії Кумпана про їх зв’язок з ефективно функціонуючими фінансовими світовими установами. Це дає їм можливість реально відчути підтримку світу.
Саме принцип соціально-статусного стимулювання закладений у громадську атестацію праць докторів комерції і докторів мистецтв, яка здійснюється Інститутом ЕСКД і АВ АЕНіПД вже 17 років. Дисертаційні праці Р.А.Логуа, О.В.Неруша, В.В.Гребенюка, І.З.Криховецького, С.В.Прусікова, З.Б.Соколовського та інших, дійсно, цікавлять фахівців і студентів (див. http://iescr-catholic.ucoz.de http://azov-academy.ucoz.org ). Але найбільшу надію ми покладаємо на наші бізнес пропозиції, які теж розроблялись з використанням принципів соціально-статусного стимулювання. Вони стосуються туристичної діяльності: «Карпатський «ВАВИЛОН» (проект підтриманий Києвом), історико-культурний комплекс «Хутір Католик» (підтримано громадськими об’єднаннями Донбасу), ініціатива повернення Івано-Франковську історичної назви – «Станіслав» (підтримано Міністерством культури України), проведення виставки в Європі «Співпраця науковців – основа демократії в ХХІ ст.» та інші, в розробці яких приймають участь члени вченої ради Академії економічних наук і підприємницької діяльності в Україні. Вся ця громадська активність стала можливою завдяки реальному розвитку в Східній Європі сучасних інформаційних технологій, а саме Інтернет забезпечення, яке розробила компанія Ucoz. Велика їм подяка за якісні макети сайтів і постійну професійну підтримку [20]. Вже без їх інформаційного забезпечення не уявляємо собі нашої діяльності.
Висновки. На засадах активізації творчої активності науковців, об’єднаних в громадські спілки і академії, можливо реально забезпечити інноваційну підтримку реформ і виконання Україною Цілей Розвитку Тисячоліття. І самим яскравим фактом є реалізація пропозицій Почесного члена вченої ради Академії економічних наук і підприємницької діяльності в Україні, професора, д.т.н. Петра Івановича Мельника, який запропонував розробити План науково-дослідних робіт на 2011-2015 роки із перспективними напрямками досліджень до 2018 року для організацій і членів вченої ради Академії ЕНіПД в Україні, до якого можуть приєднуватись всі охочі завдяки розміщенню його в Інтернет -просторі. Це настільки потужний вплив на реальну координацію наукових досліджень, що потрібна окрема наукова стаття, щоб його ґрунтовно презентувати науковій громадськості. Саме переважно за цю пропозицію професор Івано-Франківського Університету права ім. Короля Данила Галицького, д.т.н., проф. П.І. Мельник отримав почесне академічне звання АВ АЕНіПД «Науковець 2011 Року, науково-організаційні ініціативи, якого мають найпотужніший позитивний вплив на розвиток Світової Науки».
Література
1. Цілі Розвитку Тисячоліття: Україна – 2010 /Національна доповідь, Міністерство економіки України, Київ, 2010. – 110 с.
2. Скаленко О.К. ГЛОБАЛІСТИКА – НАУКА ПРО ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ЧИННИКИ І МЕХАНІЗМИ СИСТЕМНОГО УПРАВЛІННЯ СВІТОВИМИ ПРОЦЕСАМИ, ІСЕМВ НАН України, Київ, 2008. <Сайт Інституту Трансформації Суспільства>
3. Хвалінський С.О. СВІТОВИЙ ДОСВІД АНТИКРИЗОВИХ ЗАХОДІВ ПІД ЧАС КРИЗИ 2008-2010 рр. , ІСЕМВ НАН України, Київ, 2011. <Сайт Інституту Трансформації Суспільства>
5. The global financial crisis: causes, anti-crisis policies and first lessons /Marek Dabrowski/ CESifo Forum, 04.2008, - p. 24 — 32
6. Економічна криза в Україні: наслідки та ефективність антикризової політики / Центр економічного розвитку. - Київ, грудень 2009
8. Гаврилюк О. Таргетинг як інструмент стратегій глобальної експансії й модернізації, , ІСЕМВ НАН України, Київ, 2010. <Сайт Інституту Трансформації Суспільства> 1.
10. Васильєв О.В. Необхідний мінімум для будущих банкірів. Журнал «Персонал» /зареєстрований президією ВАК України як наукове видання – постановою №1-02/5 от 10.05.2000/ № 4/2004
11. Васильєв О.В. Головні положення НОВОГО Підходу: Друга доповідь Римському Клубу по «Революції ефективності». – ІБМЕР, АВ АЕНіПД, Варшава, 2001. - 195 с.
12. Програма економічних реформ на 2010-2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». - Комітет економічних реформ при Президенті України, Киев, 2010. – Programa_reform_FINAL_2.pdf - Adobe Reader
14. Селейман А. УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВИХ КОНГЛОМЕРАТІВ В УМОВАХ СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ ІСЕМВ НАН України, Київ, 2010. <Сайт Інституту Трансформації Суспільства>
15. А.М.Мікиша, Л.В. Рихлова, М.А.Смірнов «Забруднення космосу»/ «Вісник РАН» /№ 1, т. 71, 2001г.
16. Юрій Алексєєв Космічна галузь України © "Спейс-Інформ”. Дизайн (03150, м.Київ, вул. Федорова, 20 Тел./факс: +38 (044) 289-84-73 E-mail: inform@space.com.ua www.space.com.ua )
18. Васильєв-Мюллер О.В., Васильєв В.О. Прискорення розбудови шостого технологічного укладу в Україні на ґрунті відтворення зв’язку реальних витрат праці із рівнем життя працюючого населення / Університетські наукові записки: часопис Івано-Франківського Університету права ім. Короля Данила Галицького. – Івано-Франківськ, 2010 №1. – с.140-148.
19. Васильєв О.В., Дмитрієв Г.М. Деякі аспекти активізації людського фактору (соціально-статусне стимулювання): Стаття. Деп. в ІНІОН АН. Гос. рег. № 25384. – Маріуполь, 1986. – 1,2 п.л.
20. Ернеста Гарсіа, Васильєв О.В. Посилення впливу на позитивний розвиток демократичних процесів у світі: використання міжнародних Інтернет – ресурсів./ Мат наук. конф. «Свобода і недоторканість особи – основа сучасного демократичного суспільства». Івано-Франківськ, 2011. – сс.168-174
CD International Conferences & Opportunities in the Field of Cultural Diplomacy
******
Dear Friends and Colleagues,
On behalf of the Institute for Cultural Diplomacy, we are writing to you now to bring to your attention a number of new exciting opportunities in the Field of Cultural Diplomacy (outlined below) as well as information about our upcoming major programs (outlined below) hosted by the ICD in partnership with other leading organizations. ICD International Conferences– Our upcoming events will bring together high profile governmental and diplomatic officials & VIPs, academics & scholars, civil society practitioners, private-sector representatives, journalists & media representatives, and young professionals & students from across the world to discuss some of the most pressing issues facing our world today. We warmly encourage you to explore our upcoming conferences (see detailed information below) and would be grateful if you could forward the information to anyone you feel might be interested in participating. We are currently accepting applications for the following events: (For the complete ICD Calendar 2012 click here) The International Conference on Cultural Diplomacy & the UN (New York & Washington D.C., February 21st – 24th, 2012) www.un-culturaldiplomacy-conference.org The Berlin International Freedom of Expression Forum (Berlin, February 28th – March 2nd, 2012)www.berlin-forum.org The Berlin International Economics Congress 2012 (Berlin, March 7th – 10th, 2012)www.biec.de The Power of Africa (Paris, March 13th – 16th, 2012) www.the-power-of-africa.org The Arts Diplomacy Festival 2012 (Berlin, March 22nd – 25th, 2012) www.icd-languageofartandmusic.org The Ankara Conference on Peacebuilding & Conflict Resolution (April 17th - 19th, 2012) www.ankara-conference.org The ICD Young Leaders Forums 2012 www.ylf-conference.org Opportunities in the Field of Cultural Diplomacy- In addition, we would like to inform you of many exciting updates and opportunities in the field of cultural diplomacy including news releases, research scholarship opportunities, job offers, cultural diplomacy best practice competitions, invitations to participate in cultural diplomacy delegation trips, and more. To learn about these opportunities and to receive regular news and updates please visit our official Facebook page below: For the ICD Facebook Page please Click Hereor go to: www.icd-on-facebook.org (*To receive news and updates please click "Like” in our official organization profile above) Thank you very much for your attention and for your cooperation in sharing the news of our upcoming events. If you do not wish to receive emails from the ICD in the future, please send us an email to info@culturaldiplomacy.org indicating this.
With warmest regards.
Yours, Mark Donfried Director & Founder Institute for Cultural Diplomacy (ICD) Ku´damm Karree (3rd Floor/Hochhaus) Kurfürstendamm 207-8 Berlin, Germany-10719 Phone: 00.49(0)30.2360-7680 www.culturaldiplomacy.org info@culturaldiplomacy.org
Источник: http://perso.orange.es/elg79/Obbama%20a%20new%20President%20USA.pdf |
