Матеріал для самостійного вивчення і обговорення на семінарі.
3.6. Аналіз стану макроекономічної рівноваги в Україні у перші роки трансформаційного періоду.
Цікавий аналіз макрорівноваги в економіці України у перші роки перехідного періоду запропонував відомий вітчизняний фахівець у царині макроекономіки професор І.Ф.Радіонова. Розгляньмо його дещо детальніше.
З погляду професора Радіонової, у згаданий період сукупна пропозиція в Україні не досягала потенційно можливого, за наявних ресурсів і технологій, рівня, що зумовлювалося декількома причинами: монополізованістю виробництва, нераціональністю структури економіки та низькою зацікавленістю в інвестуванні.
Монополізованість вітчизняного виробництва, успадкована від директивно-планової економіки, зберігалася і у наступні роки через формальність реформування державного сектора. Незважаючи на акціонування державних підприємств, кількість виробників однорідної продукції залишалася незмінною. Неминуче зменшення доходів монополістів після досягнення певної межі, обмежувало можливість нарощування обсягів виробництва.
Нераціональність структури української економіки також сформувався у роки адміністративно-командної системи. Окремі галузі, зокрема вугільна і харчова, практично не створювали доданої вартості; не дуже відрізнялися у цьому плані легка і місцева промисловість. Для протидії кризовому впливу цих галузей потрібно було скоротити споживання їхньої продукції і перерозподілити ресурси таких галузей на користь інших Незацікавленість економічних суб'єктів у здійсненні інвестицій спричинялося низкою чинників: високим рівнем інфляції, що знецінювала капіталовкладення, відсутністю ефективного власника, податковою політикою держави, спрямованою на вилучення доходів без стимулювання інвестиційних витрат.
Натомість сукупний попит у ці роки перевищував потенційні можливості виробництва. За умов кризової інфляційної економіки сукупний попит визначався передовсім зростанням кількості грошей в обігу. Наприкінці кожного попереднього періоду населення володіло більшою кількістю грошей, ніж потрібно для реалізації створеного продукту (М > PYIV).
Усунути вказаний розрив між сукупним попитом і сукупною пропозицію вдалося лише після подолання інфляції і початку проведення в Україні реальних ринкових реформ.