СУКУПНИЙ ПОПИТ і СУКУПНА ПРОПОЗИЦІЯ - 2 частина - МАКРОЭКОНОМИКА/ ECONOMICS - лекции - Информационное обеспечение дистанционного обучения - Publisher - Азовское Отделение Академии ЭНиПД /AES&E
"Azov Academy"Воскресенье, 2016-12-04, 3:53 AM

Приветствую Вас Гость | RSS
Главная | Publisher | Регистрация | Вход
Меню сайта

Категории раздела
МАКРОЭКОНОМИКА/ ECONOMICS - лекции [48]
Сокращенный курс макроэкономической теории с использованием фундаментальных работ Зиновия Григорьевича Ватаманюка, Виктора Дмитриевича Базилевича, Валерия Александровича Васильева, Кемпбелла Р. Макконелла и Стенли Л. Брю

Статистика

Онлайн всего: 9
Гостей: 9
Пользователей: 0

Главная » Статьи » Информационное обеспечение дистанционного обучения » МАКРОЭКОНОМИКА/ ECONOMICS - лекции

СУКУПНИЙ ПОПИТ і СУКУПНА ПРОПОЗИЦІЯ - 2 частина
 
3.3. Сподівання споживачів і підприємців.
 
 Сподівання споживачів щодо зростання їхніх доходів у майбутньому зумовлює більше витрачання поточного доходу і збільшення поточних споживчих видатків. Натомість песимістичні оцінки людьми своїх доходів у майбутньому або очікування високої інфляції переміщують криву AD вліво.

Високий рівень заборгованості споживачів із споживчих кредитів часто змушує скоротити поточні видатки, щоб сплатити борги. Це призводить до зменшення споживчих видатків і переміщення кривої сукупного попиту вліво. Зниження податкових ставок з доходів громадян вивільняє додаткові кошти для споживання, що переміщуй криву AD вправо, і навпаки.

Зниження процентної ставки, зумовлене іншими чинниками ніж зміна рівня цін (скажімо, збільшенням пропозиції грошей), зумовлює збільшення інвестиційних видатків, а, отже, і сукупного попиту. І навпаки. Сподівання підприємців щодо покращення стану ділової активності та підвищення прибутковості інвестиційних проектів збільшує попит на капітальні блага і переміщує криву сукупного попиту вправо. Песимістичні ж оцінки підприємців зумовлюють переміщення кривої AD вліво.

Подібно до впливу особистих податків, зростання податків на бізнес зменшує сукупний попит і навпаки. Щодо ступеня використання капіталу, то зростання надлишкових потужностей, тобто недовикористання наявного капіталу, стримує попит на нові капітальні блаті і зменшує сукупний попит. Водночас використання для виробництва сучасних технологій стимулює інвестиційні видатки і збільшує сукупний попит.

Важливим визначником сукупного попиту є державні видатки. їхнє зростання (зменшення) прямо розширює (звужує) сукупний попит і крива AD переміщується вправо (вліво).

Основними чинниками, які не пов'язані із зміною рівня цін і змінюють видатки на чистий експорт, є економічне зростання в інших країнах та обмінний валютний курс.

Якщо національна економіка є відкритою, то економічне зростання в іноземних країнах, яке супроводжується збільшенням доходів іноземців та, відповідно, їхніх видатків, спричиняє збільшення закупівель вітчизняних товарів. Чистий експорт зростає, що переміщує криву сукупного попиту вправо. Подібно, зниження національного доходу в інших країнах зменшує сукупний попит у вітчизняній економіці. Зниження  обмінного курсу національної валюти щодо іноземної (поцінування національної валюти) призводить до подорожчання вітчизняних товарів відносно іноземних. Це призводить до зменшення експорту країни та зниження сукупного попиту. І навпаки.

 

3.4. Сукупна пропозиція.

 

Сукупна пропозиція - це загальний обсяг товарів і послуг в економіці, які фірми готові виробляти і постачати на ринок за кожного рівня цін. Оскільки ціни на товари та послуги гнучкі у довгостроковому періоді, але негнучкі в короткостроковому, то і вигляд кривої сукупної  пропозиції залежить від аналізованого періоду.

У довгостроковому періоді крива сукупної пропозиції AS (з англ. aggregate supply) є вертикальною, що зумовлено принципом класичної дихотомії (реальні змінні не залежать від номінальних).  Обсяг виробництва (реальна змінна) не залежить від рівня цін (номінальна змінна), а визначається обсягом капіталу, праці та наявними технологіями.

Рівень виробництва у довгостроковому періоді називають природним рівнем виробництва (У*); він досягається за повної зайнятості усіх ресурсів в економіці.

У короткостроковому періоді ціни на деякі блага негнучкі і не реагують, на зміни попиту. Тому крива сукупної пропозиції є висхідною. Більшість економістів вважає, що короткострокова крива сукупної пропозиції має три різні відрізки: горизонтальний, про­міжний та вертикальний .

Горизонтальний (кейнсіанський) відрізок кривої AS відповідає ситуації, коли економіка перебуває у фазі спа­ду. Значна частина ресурсів не задіяних  у виробництві, тому фактичний об­сяг виробництва помітно менший за природний. Залучення ж у виробниц­тво недовикористовуваних ресурсів не індукує значного підвищення цін, але збільшує обсяг виробництва

Проміжний (висхідний) відрізок відображає ситуацію, коли розши­рення виробництва супроводжується зростанням цін: унаслідок неодночас­ного досягнення повної зайнятості у різних галузях економіки витрати на одиницю продукції у деяких фірмах зростають, що призводить до підви­щення цін.

Вертикальний (класичний) відрі­зок характеризується досягненням повної зайнятості в економіці. Подальше збільшення обсягу націо­нального продукту у короткостроковому періоді є неможливим і супроводжується значним зростанням цін.

Додатний нахил короткострокової кривої сукупної пропозиції пояснюють за допомогою чотирьох моделей.

 

3.5. Визначники сукупної пропозиції.

 

Основними чинниками, які переміщують довгострокову криву сукупної пропозиції є:

1) економічні процеси або заходи економічної політики, які змінюють реальний обсяг виробництва за сталої природної норми безробіття;

2) економічні процеси і заходи економічної політики, що змінюють природну норму безробіття.

У довгостроковому періоді природний рівень виробництва, а отже, і положення кривої сукупної пропозиції, визначається також кількістю економічних ресурсів та ефективністю їх використання. Збільшення пропозиції ресурсів чи підвищення їхньої продуктивності збільшує природний рівень виробництва й переміщує крий AS вправо і навпаки.

Нецінові чинники підвищують або знижують витрати на одиницю продукції незалежно від змін обсягу національного виробництва, їх умовно поділяють на реальні і номінальні змінні.

Реальні змінні впливають на сукупну пропозицію у довго- і короткостроковому періодах: 1)обсяг ресурсів та ефективність їх використання; 2) інтеграцій країни у світову економіку (участь країни у міжнародному поділі праці, рівень протекціонізму); 3) додаткові витрати на підприємницьку діяльність (надмірні витрати часу і коштів на отримання дозволів чи реєстрацію діяльності тощо).

Номінальні змінні впливають лише на короткострокову криву сукупної пропозиції: 1) рівень цін на ресурси (рівень зарплати, рента за землю та ін.); 2) інституційні чинники (підвищення непрямих; податків, зміна плати за використання природних ресурсів тощо); 3) структура ринків товарів та послуг; 4) очікуваний економічними  агентами рівень цін.

Категория: МАКРОЭКОНОМИКА/ ECONOMICS - лекции | Добавил: Vasiljev (2009-09-28) | Автор: Vasiljev Alexander
Просмотров: 2386 | Теги: Dr Valery Vasiljev, supply | Рейтинг: 5.0/1 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа

Поиск

Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Отдых в Карпатах


  • Copyright MyCorp © 2016