СУКУПНИЙ ПОПИТ і СУКУПНА ПРОПОЗИЦІЯ - 1 частина - МАКРОЭКОНОМИКА/ ECONOMICS - лекции - Информационное обеспечение дистанционного обучения - Publisher - Азовское Отделение Академии ЭНиПД /AES&E
"Azov Academy"Воскресенье, 2016-12-04, 3:56 AM

Приветствую Вас Гость | RSS
Главная | Publisher | Регистрация | Вход
Меню сайта

Категории раздела
МАКРОЭКОНОМИКА/ ECONOMICS - лекции [48]
Сокращенный курс макроэкономической теории с использованием фундаментальных работ Зиновия Григорьевича Ватаманюка, Виктора Дмитриевича Базилевича, Валерия Александровича Васильева, Кемпбелла Р. Макконелла и Стенли Л. Брю

Статистика

Онлайн всего: 6
Гостей: 6
Пользователей: 0

Главная » Статьи » Информационное обеспечение дистанционного обучения » МАКРОЭКОНОМИКА/ ECONOMICS - лекции

СУКУПНИЙ ПОПИТ і СУКУПНА ПРОПОЗИЦІЯ - 1 частина

3.1. Сукупний попит. Крива сукупного попиту.

 

Макроекономіка розглядає попит і пропозицію як агреговані показники у межах всієї національної економіки. Обсяг товарів, що пропонуються на ринку за рік, є річним обсягом національного виробництва (реальний ВВП), який відображає сукупна пропозиція. Попит на макрорівні набуває форм сукупного попиту (AD, з англ. aggregate demand) усіх економічних суб'єктів: споживчого попиту домогосподарств (С), інвестиційного попиту фірм та домогосподарств (/), попиту держави (G) та попиту іноземних покупців (NX— чистий експорт).

Сукупний попит (AD) - це загальна кількість вироблених в країні товарів і послуг, що їх бажають придбати усі покупці за кожного можливого рівня цін.

 

AD = C + I + G + NX.
 
 
 

Рис. 3.1. Крива сукупного попиту

Функція сукупного попиту - це графічна залежність між реальним обсягом виробництва національної економіки, на який існує попит, та рівнем цін.

Спадний характер кривої сукупного попиту зумовлений впливом таких цінових чинників (пропозицію грошей в економіці країни вважаємо незмінною):

1)  ефектом майна (багатства) - вищий рівень цін знижує реальну вартість нагромаджених населенням фінансових активів (заощаджені,), домогосподарства біднішають і змушені скорочувати свої видатки і навпаки;

2)  ефектом процентної ставки - зростання рівня цін збільшує потребу в грошах, що, за незмінної пропозиції грошей, підвищує процентну ставку; це зменшує споживчий та інвестиційний попит, а, отже, і сукупний попит загалом.

3)  ефектом імпортних закупівель (обмінного курсу) - зростання рівня цін на товари вітчизняного виробництва, за незмінних цін на імпортні товари, знижує сукупну величину попиту на продукцію цієї країни і навпаки;

 

4)  ефектом пропозиції грошей. Спадну траєкторію кривої сукупного попиту можна пояснити також за допомогою кількісного рівняння обміну:

 

MV = PY

 

Де:       М— кількість грошей в обігу, V— швидкість обігу грошей,

Р - рівень цін в економіці,  Y — реальний обсяг виробництва.

Звідси

Y   =  ( MV)/P

 

За припущення про незмінність пропозиції грошей і швидкості їх обігу видно, що між сукупним попитом AD (У) та рівнем цін Р існує обернена залежність.

 

3.2. Визначники сукупного попиту.

 

Окрім цінових чинників, дія яких змінює величину сукупного попиту (зниження цін збільшує величину AD і навпаки), на сукупний попит впливають також нецінові чинники, котрі визначають роз­міщення кривої сукупного попиту.

 

Вплив цінових і нецінових чинників (двох факторна модель)на сукупний попит графічно зоб­ражено на рис.3.2.  Зміна цінових чинників відображається рухом по кривій сукупного попиту - від точки А  до точки В. Унаслідок зміни нецінових чинників переміщується сама крива сукупного попиту: вправо, якщо сукупний попит зростає (AD,), або вліво,якщо сукупний попит  зменшується (AD,).     
 
 

Рис. 3.2. Вплив цінових і нецінових     чинників на сукупний     попит                                                           

 

1.   Зміни видатків споживачів:

а)   багатство (майно) споживачів;                                                                        

б)  сподівання споживачів;

в)           заборгованість споживачів;

г) податки.

2.   Зміни інвестиційних видатків:

а) процентні ставки;

б)         сподівання підприємців;

в)         податки на бізнес;

г) технології;

д)         рівень надлишкових виробничих потужностей.

3. Зміни державних видатків.

4. Зміни видатків на чистий експорт:

а) темпи економічного зростання в інших країнах;

б) обмінні валютні курси;

в) ціни на ресурси.

Розгляньмо коротко механізми впливу згаданих чинників. Майно споживачів становлять фінансові (акції, облігації) та фізичні (будинки,  земля) активи. Зниження реальної вартості активів споживачів (за незмінного загального рівня цін) стимулює їх більше заощаджувати (зменшувати обсяги придбання благ) для відновлення свого багатства. Таке зменшення видатків споживачів зменшує сукупний попит і крива сукупного попиту переміститься вліво. І навпаки, зростання реальної вартості майна збільшує видатки на споживання, що зумовлює переміщення кривої AD вправо.

Категория: МАКРОЭКОНОМИКА/ ECONOMICS - лекции | Добавил: Vasiljev (2009-09-28) | Автор: Vasiljev Alexander
Просмотров: 2649 | Теги: Dr Valery Vasiljev, Demand | Рейтинг: 5.0/1 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа

Поиск

Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Отдых в Карпатах


  • Copyright MyCorp © 2016