Історія економічних вчень на початку ХХІ століття - до 83 річчя з Дня Народження Академіка АЕНіПД Росії, д-ра ком., к.е.н.Валерія Васильєва - МАКРОЭКОНОМИКА/ ECONOMICS - лекции - Информационное обеспечение дистанционного обучения - Publisher - Азовское Отделение Академии ЭНиПД /AES&E
"Azov Academy"Пятница, 2016-12-09, 11:39 AM

Приветствую Вас Гость | RSS
Главная | Publisher | Регистрация | Вход
Меню сайта

Категории раздела
МАКРОЭКОНОМИКА/ ECONOMICS - лекции [48]
Сокращенный курс макроэкономической теории с использованием фундаментальных работ Зиновия Григорьевича Ватаманюка, Виктора Дмитриевича Базилевича, Валерия Александровича Васильева, Кемпбелла Р. Макконелла и Стенли Л. Брю

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Главная » Статьи » Информационное обеспечение дистанционного обучения » МАКРОЭКОНОМИКА/ ECONOMICS - лекции

Історія економічних вчень на початку ХХІ століття - до 83 річчя з Дня Народження Академіка АЕНіПД Росії, д-ра ком., к.е.н.Валерія Васильєва

Карпатський інститут підприємництва ВНЗ Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна”

Інститут економіко-соціокультурних досліджень

Кафедра економіки і підприємництва
 

 Історія економічних вчень на початку ХХІ століття:

від Баальбека до довгих хвиль М.Д.Кондратьєва

та закону збереження праці

для студентів всіх форм навчання

/затверджено на засіданні  кафедри економіки та підприємництва

протокол №3 від 24 жовтня  2006 р./

Хуст 2006

  

Історія економічних  вчень

 Передмова

          Для спрощення розуміння вважають що людство мало лінійний шлях розвитку. Це спрощення вже не витримує критиці. Є дуже цікаві свідчення о більш складній історії людини на Землі. Можливо звернутися до праці Захарія Ситчина  "Дванадцята планета” та ще до чотирьох його праць під назвою "Хроніка Землі”, а також до монографії Елфорда Алана "Боги нового тисячоліття” (1996), де наведені дуже переконливі дані о рівні техніки за сотні і майже тисячі років до Христа і у перші роки панування Християнства. Наприклад, не можливо сучасним фахівцям збагнути як будувався Баальбек у Лівані (53 милі від Бейрута), римський храм  Юпітеру, який  був зруйнований землетрусом, і залишилось шість колон за ввишки 66 футів (!). Але саме цікаве те, що цей Храм покоїться на до римській будівлі, яка складається з кам’яних блоків. Кожний блок розміром 33х44х10 футів (11х4,6х3,3 м) і має вагу більш 300 тон (!). На тому ж рівні і приникаючи до південно-західній стінки ще шість 300-тоних камінців, поверх яких  покоїться три мегалітичних блока, які іменуються "Трілітон”. Кожний з цих камінчиків досягає в завдовжки у середньому 64 фута (21,3 м), а заввишки – 14 футів 6 дюймів (4,8м ) і в шир – 12 футів (4 м). Їх вага по 800 тон кожного (!). Мішель Алуф, колишній хранитель Баальбеку, нотував: "...незважаючи на свої велетенські розміри, вони (камінці Трілітону) так акуратно складені і так точнісінько сполучені друг з другом, що між ними майже неможливо втиснути і голку. Не можливо дати опис ні той уяви, ні того потрясіння, яке нахлинує на спостерігача виду цих велетенських блоків.” Не менш велике враження і від "Південного камінця”, який покоїться неподалеку у кар’єрі. Він має розмір – 69 футів (23 м) завдовжки, 16 футів (5,3 м) завширшки та 13 футів 10 дюймів (4,55 м) заввишки, а це майже 1000 тон (!, як три "Боїнга-747”). Тільки зараз в компанії "Болдуінс Індастріал Сервісез” є крани спроможні передвинути 1000-тонні блоки та встановити їх на висоту 20 футів (7 м) – за інформацією технічного директора Боба Макгрейна. Але до Різдва Христова у кого в світі була така техніка ? Ні римляни ні араби не згадують ні о такій техніці, ні об участі у будівництві цієї споруди. Питання на яке поки не має відповіді (http://kumpan-muller.ucoz.de/publ/quot_atlantida_quot_of_carpathians_sources_of_sacral_architecture_central_europe/2-1-0-60).

         Також не мє відповіді і на то, як  у Єгипту до Великої піраміди доставляли гранітні глиби по 50-70 тон. Як і на відкриття галереї (153 фута/51 м) у цій піраміді та залишків каналів для якоїсь проводки і іншого обладнання (http://azov-academy.ucoz.org/publ/sakralna_arkhitektura_centralnoji_evropi_istorichni_gipotezi_alexander_vasiljev_muller/3-1-0-149).
         Багато запитань і до картографів, які не можуть пояснити звідки у 1528 р. Пірі знав об існуванні Антарктиди та звідки в нього така сучасна і за нашим часом карта.
       Але всі ці факти не дають нам ні жодної відомості про дійсні соціально-економічні відносини в суспільстві на той час. Ми не маємо ні жодного економічного звіту чи даних про існуючи на той час економічні умови життя дійсних будівельників Баальбека та пірамід. Тому будемо звертати увагу тільки на історичний період відомий більш менш за вагомими письменними джерелами.
       Ми можемо тільки звертати увагу на майже постійно високий розвиток грошових відносин і 6 тисяч років тому, і до Христа, і майже у період перших апостолів, а потім і в 5 ст., і в 9 ст., і в 11-12 ст., а також на той стрімкий розвиток який почався з 14 ст. і не припиняється і в 21 столітті. Видатні вчені постійно намагались збагнути соціально – економічні закони, якими керується суспільство на протязі всієї своєї письменної історії, а також дати свої зважені пропозиції. Це дуже цікава праця сучасного студента, який мандрує шляхом думок видатних особистостей вчених економістів і філософів нашої цивілізації, перетинаючи кордони між державами в різні часи і під проводом різних видатних фахівців, які залишили нам свої нотатки в формі наукових теорій та концепцій, щоб ми з вами не збились на шляху до сучасного глибокого розуміння складності і гармонії економіки 21 століття. 
        Тому будь ласка у подорож і очікуйте на  знайомство з видатними вченими світу, починаючи з Аристотеля і закінчуючи Лауреатами Премії Памяті Альфреда Нобеля із економіки. 
 
 

1. Лекція . Економічна думка стародавнього світу.

 Зміст 

1)   Характер економічного життя перших цивілізацій; 

2)   Економічна думка Стародавнього Сходу; 

3)   Економічна думка античного світу.

  

       Зародження економічної думки збігається зі становленням людського суспільства. Але цікаво те, що досить довго людство намагалось зрозуміти ті фундуючи закони, по яким воно працювало та розвивалось. І це ми бачимо і у Месопотамії та Єгипті в ІУ тисячолітті до н.е., і в Греції у працях Аристотеля в ІУ ст. до Христа. 

     Вважають, що особливістю економічної думки стародавнього світу була її невіддільність від політико-правової та релігійної ідеології, а це і неможливо було інакше на той час. Це розуміє кожний фахівець, який і зараз черпає натхнення у гармонії розуміння суспільних відносин, яку він отримав у спадок від видатних вчених Стародавнього Світу та Греції. Звертаємо увагу на такі праці:

       "Настанови гераклеопольського царя своєму синові” (ХХІІ ст. до Хр. у Єгипту), де звертається увага на необхідність ефективного функціонування апарату управління, що стоїть між фараоном і населенням, і треба дбати про матеріальне заохочення чиновництва. 

       "Ідеальний деспот” (ХУІІІ ст. до Хр. у Єгипту), в якій Іпусер вважав необхідним уникати міжусобиць у країні, треба впорядкувати систему трудових відносин та підвищувати військову могутність країни (http://www.biblicalstudies.ru/Lib/Epigraph/1.html). Те що коїлось у Єгипті у 1300 р. до Христа нам всім нагадує початок ХХ ст. -"...Люди лишены платья, мази и масла. Все говорят: «Нет ничего». Закром разрушен. Страж его повержен на землю. Это несчастье для сердца моего. Я подавлен совсем. О, если бы я мог дать [услышать] мой голос в этот час, чтобы он спас меня от того несчастья, в котором я нахожусь. Воистину: прекрасная судебная палата. Расхищены ее акты, лишены хранилища ее тайн [своего] содержания..."
 
        Розвиток приватної власності у Месопатамії спонукав царя Хаммурапі (ХУІІІ ст. до Хр. ) впровадити  Кодекс Законів, де правові норми регулювали економічне життя. А саме продаж та відчуження землі за борги, обмежував експлуатацію громадян лихварями та інше.
 
     "Артхашастра” (кінець ІУ ст до Хр., Стародавня  Індія), де Каутілья розкривав надзвичайну роль давньоіндійської держави в господарському житті, але пріоритет відводив землеробству (http://www.history.univ.kiev.ua/download/Library-KNU-History/East/Artkhashastra.%20Problemy%20sotsial'noy%20struktury%20i%20prava.pdf). Він вважав, що фінансове відомство повинно вести чіткий документований облік доходів та видатків.
«Щастя простих людей це щастя царя.
Цар ніколи не повинен думати про свої особисті інтереси
або благополуччя, але повинен спробувати знайти свою радість в радості своїх підданих»
 
       Для нас сьогодні має велике значення програма морального вдосконалення людини, яку запропонував Конфуцій (УІ-ІІІ ст. до Хр., Китай) з метою стабілізації соціально-економічного устрою (http://www.geniusrevive.com/index.php/geniuses-ru?pid=172&sid=283:Конфуций-Китайский-философ-основатель-конфуцианства).
 
"В древности люди учились для того, чтобы совершенствовать себя.
Нынче учатся для того, чтобы удивить других."
 
       Розвиваючи ідеї Конфуція і дивлячись на сім’ю, як на модель устрою держави (правитель – "батько” народу), Мен-цзи (372-289 до Хр.) запропонував власний аграрний проект з поділом общинної землі на дев’ять частин, де дев’ята вважалась "суспільним полем”,  а Сюнь-Цзи (313-238 до Хр.)  звертав увагу на економію у витратах та поділ суспільства на ранги.
 Мен-цзи                 Сюнь-Цзи
"Немає швидшого шляху до оволодіння знаннями, чим щира любов до мудрого вчителя"
 
        ФАХІВЦІ Стародавньої Греції залишили нам приклади поділу населення на чотири категорії, демократичні правові інститути (народні збори, демократичну раду, суд присяжних тощо), а також обґрунтування необхідності грошей (Ксенофонт, 430-355 до Хр., Платон, 427-347 до Хр.). Все це яскраво відбилося у натурально-господарський концепції Платона ("Держава”, "Закони” http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/Platon/fedr.php), де засуджувалось прагнення до збагачення, лихварства, торгівлі ("де торгівля – там обман”).
    
        Але найвищий злет думки того часу пов’язане з Аристотелем (384 – 322 до Хр., "Нікомахова етика”, "Політика” http://tureligious.com.ua/filosofiya-aristotelya-vchennya-pro-dushu-metafizyka-ta-politychne-vchennya-aristotelya/). Він ввів поняття економіки та хрематистики як різних шляхів збагачення і задоволення потреб. Ми знайдемо у нього і головні засади трудової теорії вартості, і взаємодію потреб, які породжують товарний обмін, а також аналіз змін форм торгівлі (від мінової до товарного та грошового обігу). Але на жаль він вважав, що відсоток (процент) це дохід за рахунок "боржника”, яку привласнює лихвар. І в той же час - погляд на обмін як на суспільний акт, коли враховується  "достоїнство” сторін, робить Аристотеля сучасним фахівцем.
      Цікаво, що першим поборником ринку був Катон Старший (234-149 до Рх., Стародавній Рим), який пропанував надавати віллам і латифундіям товарного характеру (використувати переваги розподілу праці, інтенсифікувати рабську працю) і продавати надлишки продукції (http://www.well-known-romans.ru/index6315.php?Katon_Starshii).
      Також проблеми раціональної організації рабовласницького господарства турбували римських агрономів Варрона (116-27 до Рх.) і Колумеллу (І ст. до Рх.), а останній пропанував сформувати систему дрібного селянського землекористування (колонат), як альтернативу рабству (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D0%B0).
Варрон     Колумелла
      Якщо брати Гракхи Тіберій (162-133 до Рх.) і Гай (153-121 до Рх.) пропонували посилювати позиції дрібного селянського господарства і протидіяти більшості населення, то Марк Тулій Ціцерон (106-43 до Рх.) був за розвиток торгівлі, за велике землеволодіння, за приватну власність (http://bibliotekar.ru/rim/2-8.htm). 
      
Брати Гракхи Тіберій і Гай з матусею та Марк Тулій Ціцерон
 

Нові терміни і поняття

  Натуральне господарство. Колективна власність. Азіатський спосіб виробництва. Економічна політика. Товарне виробництво. Національне багатство. Лихварство. Гроші. Позиковий процент. Прямі податки. Прямий товаровиробник. Хрематистика. Споживна вартість. Економіка. Мінова вартість. Володіння і користування. Матеріальні блага. Право власності.

                                                                     Головні питання  

1.    Які найдавніші писемні джерела пам’яток економічної думки цивілізації Стародавнього Сходу ви знаєте ?

       2.    На основі існування якої власності мало примножуватися багатство країни за вченням Конфуція ? 

3.    Яку діяльність людей Аристотель відносив до економіки і яку до хрематистики ? 

4.    Основні напрямки економічної думки Стародавнього Китаю. 

5.    Економічна думка Стародавньої Індії. 

6.    Антична економічна думка та її особливості. 

7.    Як вирішував проблему "справедливого обміну” Аристотель ?
 
                                                                         Література
 
          1. Юхименко П.І., Леоненко П.М. Історія економічних учень /Навчальний посібник –3-тє вид., випр. – К.: Знання-Прес, 2002. – 514 с.
         2. Трансформація моделі економіки України (ідеологія, протиріччя, перспективи)/ За ред. В.М. Гейця. – К., 1999.
          3.Українська економічна думка: Хрестоматія. – К., 1999
          4. "Ідеальний деспот” (ХУІІІ ст. до Хр.) Іпусер http://www.biblicalstudies.ru/Lib/Epigraph/1.html
          5. "Артхашастра” (кінець ІУ ст до Хр.), де Каутілья http://www.history.univ.kiev.ua/download/Library-KNU-History/East/Artkhashastra.%20Problemy%20sotsial'noy%20struktury%20i%20prava.pdf
           6. Конфуций - Китайский философ, основатель конфуцианства http://www.geniusrevive.com/index.php/geniuses-ru?pid=172&sid=283:Конфуций-Китайский-философ-основатель-конфуцианства
           7. Платон. Федр http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/Platon/fedr.php
           8. Філософія Арістотеля. Вчення про душу, метафізика та політичне вчення Арістотеля http://tureligious.com.ua/filosofiya-aristotelya-vchennya-pro-dushu-metafizyka-ta-politychne-vchennya-aristotelya/
            9. Катон Старший http://www.well-known-romans.ru/index6315.php?Katon_Starshii
           10. Марк Тулій Ціцерон http://bibliotekar.ru/rim/2-8.htm  
           12. " Atlantida" of Carpathians : sources of sacral architecture Central Europe http://kumpan-muller.ucoz.de/publ/quot_atlantida_quot_of_carpathians_sources_of_sacral_architecture_central_europe/2-1-0-60


Источник: http://iescr-catholic.ucoz.de/publ/postijna_vistavka_v_internet_prostori_naukovci_evropi_u_rozbudovi_demokratichnikh_zas
Категория: МАКРОЭКОНОМИКА/ ECONOMICS - лекции | Добавил: Vasiljev (2012-07-11) | Автор: Vasiljev Alexander
Просмотров: 1371 | Теги: Конфуцій, Law of Preservation of Labour, Dr Velery Vasiljev, Аристотель, Захарій Ситчин, Dr A.Vasiljev-Muller, Економічна думка стародавнього світ | Рейтинг: 5.0/3 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа

Поиск

Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Отдых в Карпатах


  • Copyright MyCorp © 2016