8. Лекція . Теорії монополістичної і недосконалої конкуренції.
Зміст
1)Монополія і конкуренція. Внесок Е.Чемберлена.
2)Теорія недосконалої конкуренції.
3)Концепція економічної динаміки та підприємництва.
 Американець Е. Чемберлен у 1933 р. в "Теорії монополістичної конкуренції” основну причину порушення ринкової рівноваги вбачав в діях фірм виробників та покупців, а не в колективних діях учасників ринку. І він вважав, що "разом з диференціацією з’являється монополія, і в міру посилення диференціації елементи монополії стають більш значущими. Скрізь, де певною мірою існую диференціація, кожний продавець має абсолютну монополію на власний продукт, але разом з тим зазнає конкуренції з боку більш або менш недосконалих замінників”, тому він вважає, що про становище всіх продавців правомірно говорити як про конкуруючих монополістів в умовах "монополістичної конкуренції”. Він переконаний, що "ринки в реальній дійсності більш або менш недосконалі”, а "наївний умовивід проте, що фактичним результатам властиво "прагнути” до рівноваги, не має під собою основи”. У результаті кожний продавець розглядається як монополіст, який формує власне коло покупців, тобто свій субринок, завдяки своєму "унікальному” товару. Це означає, що реальний обсяг пропозиції товарів і послуг виявляється меншим, а ціни на них будуть вищими, ніж в умовах "чистої” конкуренції: монополія продавця на свій продукт і монополісти, конкуруючі між собою в умовах монополістичної конкуренції, неможливі без диференціації продукту. Таким чином, на думку гарвардського професора, еволюція конкурентної боротьби підвищує якість товарів, а реклама, на відміну від умов вільної конкуренції, не допускає злиття ринків. Дуже важливе зауваження, що "визначення межі між двома видами витрат (витрати збуту і витрати виробництва) має для теорії вартості таке ж фундаментальне значення, як визначення різниці між пропозицією і попитом. По суті, перша різниця неминуче випливає з останнього. Витрати збуту збільшують попит на відповідний продукт; витрати виробництва збільшують його пропозицію”. Тому замість штучної "чистої конкуренції” потрібно вести мову про конкуренцію монополістичну.
 Джоан Вайолет Робінсон (1903-1983) закінчила Кембриджський університет і стала продовжувачем учення "школи А. Маршалла”, особисто, у праці "Економічна теорія недосконалої конкуренції”. В ній є такі положення:
По-перше, в умовах досконалої конкуренції підприємець не зацікавлений у монополізації виробництва.
По-друге, монополія вимагає відокремлення продукції від "товарів-субститутів”.
По-третє, можлива монопсонія – монополія покупців.
По-четверте, збільшення розмірів одиниці управління веде до несправедливості в розподілі багатства.
Поняття "інновація” ввів у практику австро-американський економіст Йозеф Шумпетер (1883-1950), який проводив чітку різницю статичною рівновагою системи і її динамічним розвитком. А головне – виробництво не технічна, а економічна галузь діяльності, а також прибуток – це винагорода за нововведення. Продовжуючи Н.Д. Кодратьєва він бачив в інноваціях один із суттєвих важелів, які впливають на кожний цикл розвитку суспільства.
Нові терміни і поняття
Недосконалий ринок. Монополістична конкуренція. Недосконала конкуренція. Взаємодоповнюючі товари. Монополія продавця. Верхня межа ціни. Олігополія. Нецінова конкуренція. Монопсонія. Валовий національний продукт. Інновація. Трансформація суспільства. Економічна організація. Нові ринки. Економічна динаміка
Головні питання
1. У чому зміст теорії монополістичної конкуренції ?
2. Які негативні ознаки властиві, на думку Дж. Робінcон, фірмі-монополісту ?
3. Підходи до розуміння недосконалої конкуренції Е. Чемберлена та Дж. Робінcон.
4. На чому ґрунтується, за Й. Шумпетером, економічна динаміка ?
5. За Й. Шумпетером, прибуток – це винагорода, а за що ?
6. Що є, на думку Й. Шумпетера, головним імпульсом, який приводить господарство у рух ?
7. У чому особливість економічних поглядів Й. Шумпетера ?
Источник: http://www.cic-wsc.org | 
