Історія економічних вчень на початку ХХІ ст. - до 83 річчя з Дня Народження Акад.АЕНіПД Росії, д-р ком., к.е.н.Валерія Васильєва/л.14ч.1 - МАКРОЭКОНОМИКА/ ECONOMICS - лекции - Информационное обеспечение дистанционного обучения - Publisher - Азовское Отделение Академии ЭНиПД /AES&E
"Azov Academy"Среда, 2016-12-07, 10:37 AM

Приветствую Вас Гость | RSS
Главная | Publisher | Регистрация | Вход
Меню сайта

Категории раздела
МАКРОЭКОНОМИКА/ ECONOMICS - лекции [48]
Сокращенный курс макроэкономической теории с использованием фундаментальных работ Зиновия Григорьевича Ватаманюка, Виктора Дмитриевича Базилевича, Валерия Александровича Васильева, Кемпбелла Р. Макконелла и Стенли Л. Брю

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Главная » Статьи » Информационное обеспечение дистанционного обучения » МАКРОЭКОНОМИКА/ ECONOMICS - лекции

Історія економічних вчень на початку ХХІ ст. - до 83 річчя з Дня Народження Акад.АЕНіПД Росії, д-р ком., к.е.н.Валерія Васильєва/л.14ч.1

14. Лекція . Теорія диференціальних оптимумів та довгі хвилі кон’юнктури Н.Д. Кондратьєва.
Зміст
1) Теорія диференціальних оптимумів та світове господарство і його кон’юнктури у роки Першої Світової Війни.
2)Великі цикли економіческої кон’юнктури. П’ятий цикл і сучасна підвищуваюча хвиля.
3)Теорія прогнозування майбутнього та довгострокового планування.
 
       В працях Олександра Васильовича Чаянова (1888-1937) "Порівняння статистичних методів з методами природних наук”, "Сутність і межі науки”, "Чи існує принципова різниця між дослідами і методами статистичного дослідження ?” послідовно розкривається теорія диференціальних оптимумів. Він творчо розвинув досягнення зарубіжної, передусім німецької економічної думки, а саме учення про сільськогосподарське підприємство Т. Гольца і Ф.Еребо та теорію розміщення виробництва І.Тюнена і А.Вебера. Він дав свою класифікацію типів господарств: 1)капіталістичне; 2)напів- трудове; 3)заможне сімейно-трудове; 4)бідняцьке сімейно-трудове; 5)напівпролетарське; 6)пролетарське. Чаянов запропонував план вирішення соціальних протеріч на селі через кооперативну колективізацію різних типів господарств (з 2 по 5-й) і кооперативний кредит. Він переконливо довів, що сімейне-трудове господарство має більшу стійкість, виживаність, ніж господарство, засноване на найманій праці, оскільки здатне миритися із тимчасовим зниженням ринкових цін, а також схильне виплачувати більш високу орендну плату, ніж капіталістичні підприємці. Влітку 1917 р. учений висунув план реконструкції аграрного сектору: передача землі у власність трудового селянства, введення трудової власності на землю, передача державі поміщицьких господарств і садиб, уведення єдиного сільгоспподатку для часткового вилучення диференціальної ренти. Теорія диференціальних оптимумів сільськогосподарських підприємств є великим досягненням О.Чаянова, бо вона дає наукову основу для знайдення точки, в якій сума всіх витрат на одиницю продукції буде мінімальною.
      Праці учня відомого українського економіста М.І.Туган-Барановського та керівника у 20-ті роки Інституту кон’юнктури Миколи Дмитровича Кондратьєва (1892-1938) "До питання про поняття економічної статистики, динаміки і кон’юнктури”, "Великі цикли економічної кон’юнктури”, "План і передбачення” обґрунтували п’ятий цикл і сучасну підвищувачу хвилю, яка враховується зараз усіма фахівцями ООН. Міжнародний Американо-Російський Інститут Кондратьєва-Сорокіна видав збірники праць М.Д.Кондратьєва, в яких великі цикли економічної кон’юнктури обґрунтовуються аналізом дійсно світового господарства. Він розпочав також вивчення механізму, який відтворює явища довгочасної періодичності в економіці, припустивши, що його основним елементом є оборот основного капіталу з тривалим терміном служби (близько 50 років), нагромадження вільного грошового капіталу і науково-технічний прогрес. Йдеться про виробничі інфраструктурні споруди: промислові будівлі, мости, шляхи, для спорудження яких потрібні великі кошти і тривалий час. Їх оновлення відбувається не плавно, а своєрідними поштовхами, імпульсами для яких є науково-технічні відкриття та нововведення. Зміна "основних капітальних благ” потребує значних нагромаджень, великих інвестицій. Отже, М.Кондратьєв обґрунтував інвестиційну теорію довгих хвиль в економіці.
  Микола Дмитрович Кондратьєв
        Рахують цикли з кінця ХУІІІст., а саме з промислового перевороту. Але все ж є фахівці які вважають необхідним вказати на існування нульового циклу. Цей цикл теж пов’язан із першою промисловою революцією та характеризується ремісним виробництвом і мануфактурами, а це і підвищувальна хвиля з 1720 р по 1750р., і понижуюча хвиля з 1750 р. по 1780 р. Вважаємо за доцільне розглядати всі події цього циклу з позиції нових даних наведених істориками і які мають відношення до економічного життя суспільства (Ф.Бордель та ін.).
       Так, у першому циклі кон’юнктури (з 1780-90 рр. до 1810-17 рр.), коли вважають була підвищувальна хвиля та починалась перша промислова революція, яка спиралась на енергію вугілля та пару і характеризувалась розвитком текстильної промисловості та ремісним виробництвом, у світі відбувались дуже важливі події, а саме:
      1. Становиться конституційний устрій у США - 1783-89 рр.;
     2. Відбувається революція у Франції під тиском східних сил –1789-1804 рр.;
     3. Перша військова коаліція проти Франції та перший період наступальних війн Французької Республіки - 1793-97 рр;
      4. Війна Франції з Англією (з 1793 р. по 1797 р. Англія приймає участь у коаліції) – 1793-1802 рр.;
      5. Друга коаліція проти Франції та другий період її наступальних війн – 1798-1802 рр.;
     6. Військово політичні революції та реформи в Голландії, Італії, Швейцарії, Німеччині, Іспанії, Португалії та інших країнах під прямою дією з боку Франції – 1792-1812 рр.;
      7. Війна Росії з Туреччиною – 1806-1812 рр.;
      8. Другій поділ Польщі – 1793 р.;
      9. Третій поділ Польщі – 1795 р.;
     10. Третя коаліція проти Франції – 1806-1807 рр.;
     11. Континентальна блокада – 1807-1814 рр.;
      12. Повстання та війни в Іспанії та Італії з 1808 р.;
      13. П’ята коаліція проти Франції – 1809-1810 рр.;
      14. Похід на Росію та відступ – 1812-1813 рр.;
      15. Іспанська конституція – 1812 р.;
      16. Шоста коаліція проти Франції та крах імперії Наполеона – 1813-1814 рр.;
     17. Короткотермінове підвищення Наполеона та його поразка в 1815 р. (довго "зламували хребет Франції”, а відродження здійснилось швидко).
      Коли вважають була понижуюча хвиля у першому циклі кон’юнктури (з 1810-17 рр. до 1844-1851 рр.), та проходила перша промислова революція, яка спиралась на енергію вугілля та пару і характеризувалась теж розвитком текстильної промисловості та ремісним виробництвом, у світі відбувались також важливі події, а саме:
      1. Проголошення в Іспанії конституції – 1812 р. – 1820 рр.;
      2. Революційні заворушення в Іспанії (Карбонарії) та втручання в ці події з боку сучасних знань не буде мати результату – 1820-1823 рр.;
     3. Війна з Туреччиною 1828-1829 рр. у зв’язку з боротьбою за незалежність Греції;
     4. Революція у шостому місяці 1830 р. та її наслідки у наступні роки (Париж, Ліон) – 1830-1834 рр.;
    5. Рух чартистів в Англії – 1838-1848 рр.
      Є сенс проаналізувати вплив, який зробили видатні особистості винахідників, вчених та підприємців на суспільну активність. І це можливо зробити виходячи з методології Петра Лавровича Лаврова. А також зробити зворотний аналіз впливу економічного розвитку на творчу і підприємницьку думку того часу. Все це у той чи інший мірі робили фахівці провідних університетів світу, але вони залишили і нам багате поле для експериментів та досліджень. Зрозуміло, що не всі згадані соціальні зрушення мають однакову вагу для суспільства. Вони можуть бути поєднані більш глибинним змістом мотивів можновладців тієї чи іншої країни, прогнозами та передбаченнями формальних та дійсних керівників держав та союзів світових лідерів у той чи інший галузі суспільного виробництва. Пануюче світове сприйняття у суспільній думці має дуже велику вагу, яка ще очікує своїх не за ангажованих дослідників. Яке це має велике значення бачимо з розгляду другого циклу кон’юнктури з 1870 р. по 1896 р. Так, у період підвищувальній хвилі з 1844-1855 рр. до 1870-1875 рр., коли вже розгорнулась перша промислова революція, яка спиралась на енергію вугілля та пару і характеризувалась на той час виробництвом чавуну, текстильною промисловістю, у світі відбувались важливі події, а саме:
        1. Лютнева революція у Франції 1848 р.;
        2. Революційний рух в Італії та втручання іноземних сил – 1848-1849 рр.;
        3. Революційний рух в Німеччині – 1848-1849 рр.;
На берлінських барикадах, 19 березня 1848
        4. Революційний рух в Австрії та Угорщині та його придушення в Угорщині іноземними державами – 1848-1849 рр.;
       5. Бонопартиський переворот у Франції в 1851 р.;
       6. Кримська війна 1853-1856 рр. та перше об’єднання Європи з Туреччиною проти Російської Імперії;
        7. Створення Румунії –1859 р.;
        8. Війна Австрії з Італією і Францією – 1858-1859 рр.;
        9. Національний рух в Італії за її об’єднання – 1859-1870 рр.;
       10. Національний рух в Німеччині за об’єднання – 1862-1870 рр.;
        11. Громадянська війна у Сполучених Штатах Америки – 1861-1865 рр.;
        12. Повстання Герцеговини – 1861 р.;
        13. Повстання та його придушення в Польщі – 1863 р.;
        14. Війна Прусії і Австрії проти Данії – 1864 р.;
         15. Війна Австрії та південних німецьких держав проти Прусії та Італії – 1866р.;
        16. Визволення Сербії – 1867 р.;
         17. Франко - Прусська війна 1870-1871 рр.;

         18. Комуна у Парижі та її придушення – 1870-1871 рр. (Домбровський та Лавров);
Jarosław Dąbrowski   Лавров, П. Л. 
         19. Створення Германської Імперії – 1870-1871 рр.
          Вплив, який здійснили соціалістичні ідеї на європейське суспільство дало такі важливі наслідки для країн сходу, що не до оцінувати це не можливо. Загальмованість суспільного розвитку на той час за рахунок ідеологічної експансії не викликає заперечень у фахівців. Зрозуміло, що за таких умов на такому високому рівні суспільна активність довго протриматись не могла. Тому понижуюча хвиля з 1870-1875 рр. до 1890-1896 рр., коли вже закінчувалась перша промислова революція, яка спиралась на енергію вугілля та пару і характеризувалась на той час виробництвом чавуну, текстильною промисловістю, сприяла такім подіям, а саме:
         1.Повстання Герцеговини проти Туреччини – 1875 р.;
        2.Русько-турецька війна при втручанні Австрії – 1877-1878 рр.;
        3. Вбивство В.Засулич генерала Трепова і офіційна дата початку світового терору – 1878 р.;
        4.Початок поділу Африки між європейськими державами (Франція, Німеччина, Італія, Англія) – 1870-1890 рр.;
        5.Зустріч Бісмарка та Горчакова, яка відклала воєнні дії між європейськими державами – 1890 р.;
      6.Створення Болгарії – 1885 р.
        Досить небагато подій порівняно з аналогічним періодом попереднього циклу. Але які важливі події ! Вони започаткували всі ті негаразди, які мають місце і зараз у ХХІ ст., починаючи з 11серпня 2001 р. (атака ескадрильї терористів-зомбі на Америку та Нью-Йорк і руйнація Центру Міжнародної Торгівлі). Для сучасного політолога найбільш цікавий третій цикл і його підвищувальна хвиля (з 1891-1896 рр. до 1914-1920 рр.), коли починалась друга промислова революція, яка спиралась на електрику та нафту і характеризувалась на той час металургією, важким машинобудуванням, основною хімією, цей цикл сприяв такім подіям, а саме:
       1.Зіткнення Японії та Китаю 1895 р.;
      2.Війна Туреччини із Грецією за острів Крит – 1897 р.;
      3.Іспано-американська війна – 1898 р.;
     4.Англо-бурська війна 1899-1902 рр.;
      5.Військова експансія великих держав у Китай – 1900 р.;
      6.Об’ява Федерації Австралійської республіки – 1901 р.;
      7.Русько-японська війна – 1904-1905 рр.;
      8.Руська революція 1905 р.;
      9.Турецька революція 1908 р.;
     10.Анексія Босніі і Герцеговини – 1908 р.;
     11.Військова експедиція Франції в Марокко та марокканський конфлікт між Францією і Німеччиною – 1907-1909 рр.;
      12.Військове зіткнення Італії з Туреччиною за Триполі – 1911-1912 рр.;
      13.Перша війна на Балканах 1912-1913 рр.;
      14.Друга Балканська війна 1913 р.;
      15.Новий переворот в Туреччині 1913 р.;
      16.Китайська революція з 1911 р.;
      17.Світова Війна 1914-1918 рр.;
     18.Руська революція в лютому 1917 р.;
     19.Жовтнева революція в Росії, громадянська війна та закордонна інтервенція – 1917-1921 рр.;
     20.Революція у Німеччині – 1918-1919 рр.;
      21.Революція у Австро-Угорщині – 1918-1919 рр.; 
      22.Перебудова карти Європи згідно Версальського миру – 1918 р.
Вільям Орпен.
Підписання миру в Дзеркальному залі 
Версальського палацу 28 червня 1919.
Імперський військовий музей. Лондон                                          Німеччина після Версальського договору 
   
       Ці всі найважливіші події у світі, привів ще Микола Дмитриєвич Кондратьєв, коли обґрунтовував довгі хвилі кон’юнктури та наводив їх наслідки. Він цілком слушно уявляв, що робить найважливішу справу в економічній науці – розробляє методологічне підґрунтя розробок по передбаченню майбутнього. Тому він дуже пишався цією теорією, а ще більше простим рівнянням, яке зв’язувало народний дохід (E) із національним капіталом (K) та кількістю самодіяльного населення (A):
 
E = m ÖAK ;
 
        де: m – рівень розвитку техніки ;
        Він також передбачив початок понижуючої хвилі третього циклу з 1914-1920рр., яку вже ми можемо охарактеризувати, як понижуюча хвиля третього циклу (з 1914-1920 рр. до 1945-1950 рр.), коли починалась та розвивалась друга промислова революція, яка спиралась на електрику та нафту і характеризувалась на той час металургією, важким машинобудуванням, основною хімією, цей цикл сприяв такім подіям, а саме:
       1. Штучний голодомор на Україні – геноцид українського народу, визнаний Верховною Радою України та всім світом - 1922-1933 рр.;
        2. Друга Світова Війна – 1939-1945 рр.;
       3. Створення Організації Об’єднавшихся Націй 1945 р.;
      4. Створення Європейської Спільноти вугілля та сталі, коли Франція та Німеччина раз і назавжди вирішили питання по Ельзасу та Лотарингії (початок формування Європейського Союзу) – 1950-1951 рр.;
        Це на наш погляд самі важливі події, які на той час відбулись у світі характеризуючи понижуючу хвилю (штучно загальмований розвиток світу). Початок підвищувальної хвилі четвертого циклу з 1945-1950 рр. (з 1945-1950 рр. до 1970-1975 рр.), коли закінчувалась друга промислова революція, яка спиралась на електрику та нафту і характеризувалась на той час автомобілебудуванням, машинобудуванням, органічною хімією та електронікою, цей цикл сприяв такім подіям, а саме:
(продовження у наступному документі)


Источник: http://iescr-catholic.ucoz.de/publ/kopleksnach_socialno_ehkonomicheskaja_ocenka_rezultativnosti_truda_posvjashhena_pamja
Категория: МАКРОЭКОНОМИКА/ ECONOMICS - лекции | Добавил: Vasiljev (2012-07-24) | Автор: Vasiljev Alexander
Просмотров: 764 | Теги: М.Д.Кондратьєв, довгі хвилі кон’юнктури, Dr Vasiljev Valery, Dr Alexander Vasiljev-Muller | Рейтинг: 5.0/1 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа

Поиск

Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Отдых в Карпатах


  • Copyright MyCorp © 2016