Історія економічних вчень на початку ХХІ ст. - до 83 річчя з Дня Народження Акад.АЕНіПД Росії, д-р ком., к.е.н.Валерія Васильєва/л.13ч.1 - МАКРОЭКОНОМИКА/ ECONOMICS - лекции - Информационное обеспечение дистанционного обучения - Publisher - Азовское Отделение Академии ЭНиПД /AES&E
"Azov Academy"Воскресенье, 2016-12-04, 3:53 AM

Приветствую Вас Гость | RSS
Главная | Publisher | Регистрация | Вход
Меню сайта

Категории раздела
МАКРОЭКОНОМИКА/ ECONOMICS - лекции [48]
Сокращенный курс макроэкономической теории с использованием фундаментальных работ Зиновия Григорьевича Ватаманюка, Виктора Дмитриевича Базилевича, Валерия Александровича Васильева, Кемпбелла Р. Макконелла и Стенли Л. Брю

Статистика

Онлайн всего: 9
Гостей: 9
Пользователей: 0

Главная » Статьи » Информационное обеспечение дистанционного обучения » МАКРОЭКОНОМИКА/ ECONOMICS - лекции

Історія економічних вчень на початку ХХІ ст. - до 83 річчя з Дня Народження Акад.АЕНіПД Росії, д-р ком., к.е.н.Валерія Васильєва/л.13ч.1

13. Лекція . Теорії трансформації економіки і суспільства.
Зміст
1)Теорія глобальної промислової революції та індустріального суспільства.
2)Теорії кризової епохи початку комп’ютерної революції.
3)Теорії підприємницької економіки та інформаційного суспільства.
  Друкер, Питер Фердинанд
         "Щоб перемогти стару теорію, не досить піддати руйнівній критиці її передумови або зібрати нові факти – потрібно запропонувати нову теорію” (Марк Блауг) і це зробив П. Друкер (народившийся у 1909 р. у Відні) у монографії "Нові реалії” (1989). Він показав дійсно революційну роль масового потоково-конвеєрного виробництва ("фордізм”), а також соціально-економічні наслідки наукової організації праці ("тейлоризм”), що дало змогу корпораціям освоїти науковий менеджмент, завоювати довіру бірж і банків, отримати доступ до фінансових ресурсів цсього світу і створити філіали свого масового виробництва у десятках країн і сотнях галузей, т.з. антимонопольний тип корпорацій, які отримали назву "олігополій”. Інтенсивна ручна праця, яку з початку розглядали як кинутий ресурс, науковий менеджмент зробив "золотим ресурсом”, основою системи високих заробітних плат, динамічних ринків кінцевої продукції і високих прибутків. За П.Друкером нові технології – це культура виробничих і соціальних зв’язків, створюваних наукою про ефективність праці, що розвело поняття капіталомісткості та "наукоёмкого виробництва”. Він вважав, що замість системи "людина-машина” у полі зору опинилась економічна "оболонка” системи трудових відносин між людьми, яка ігнорувалася попередньою економічною наукою. Його теорія пояснює, чому розвиток гігантських корпорацій переробної промисловості у 50-60-ті рр. "розсмоктав” масове безробіття, породив систему маркетингу і споживацького кредиту, що відкрило шлях потокам продукції галузей масового виробництва у домашнє господарство і зробило "середні верстви” найманих виробників основними власниками матеріальних багатств.
        В основі його концепції промислового перевороту лежить презумпція стихійного розвитку масових ринків за рахунок:
     1)розширення зайнятості у трудомістких потоково-конвеєрних процесах галузей масового виробництва з високими заробітками працюючих;
       2)розширення споживацького кредиту сім’ям із зростаючими потребами.
       А все це привело до теорії суспільства знань ("Епоха розриву поступовості”, 1969), де Друкер визначає нову економіку як "економіку знань”, саму галузь, яка виробляє і розповсюджує інформацію, як "індустрію знань”, а все суспільство – як "суспільство знань”. Для нього новий працівник – це "розробник знань” (у межах своєї компетенції має бути "керівником”, що приймає рішення), але ще і "нащадок вчорашнього найманого робітника конвеєра”. Кожна організація у власних інтересах має наділяти максимальною відповідальністю своїх членів та залучати їх до управління там, де це дозволяють їх знання. Це повинно бути основою розвитку "внутрішнього підприємництва” у великих корпораціях, без чого їх діяльність стане неефективною, незважаючи на досягнення наукового менеджменту (сучасна азбука ефективного управління). Теорія "суспільної організації” може бути усвідомлена лише тоді, коли вона враховує "повний плюралізм” – не одне "сонце” світу, а цілу "галактику сонць” – незалежних організацій із своїми функціями. Теорія обгрунтовує необхідність скорочення "побічної” економічної діяльності не лише держави, але й університету, госпіталю, муніципалітету. Але у Друкера є і теорія "великого хворого суспільства” – "роздута” держава, яка перевантажена "чужими функціями”, - це слабка і хвора держава, що розбазарює ресурси і загрожує свободі підприємця. Для нас цікаві ідеї інноваційної економіки, які руйнують попередні рішення, товари, послуги і виробництво:
       1)основною продукцією і основною "начинкою” усіх товарів і послуг стали нові рішення. Сам ріст економіки став безпосереднім результатом безперервних інноваційних змін і потрясінь;
       2)провідну роль в економіці стали відігравати мільйони малих і середніх підприємств, очолюваних підприємцями, які діють на свій страх і ризик. Ця "підприємницька економіка” створила у США з 1965 по 1985 р. близько 40 млн. робочих місць, в той час як промислові корпорації-гіганти скорочували чисельність зайнятих;
       3)зазначена економіка ще не складалась в інших країнах, тому Західна Європа, яка мала у 1970 р. на 20 млн. більше робочих місць, ніж США, у 1985 р. мала їх уже на 10 млн. менше. Підприємницька економіка ще не склалась і в Японії;
      4)динаміка економіки і суспільства визначається не стільки наукою і вченими, скільки мільйонами людей, які самостійно приймають часто інтуїтивні, творчі рішення;
      5)метою діяльності корпорацій знову стала максимізація доходу акціонерів. І нова технологія, яка забезпечує досягнення цієї мети, - це не відкриття або інновації, а інший менеджмент, з іншими принципами та іншою практикою;
      6)багато мільйонів інноваційних виробництв характеризує не капіталомістка "середня” і, навіть, "низька” технологія, тобто відносно невеликі капіталовкладення на кожне робоче місце. Якщо є знання, капітал легко знаходиться;
       7)галузі "високих технологій”, які потребують величезних капіталовкладень, створили у США 5-6 млн робочих місць, але не змогли покрити навіть витрати зайнятості у старих промислових галузях. Саме їх існування подібне до існування гірських піків: воно можливе лише тому, що під ними – "земля” інноваційної економіки;
       8)поряд з трьома попередніми секторами економіки виник і випереджає інших четвертий сектор: галузь безприбуткових суспільних підприємств, в якій у 1990 р. працювало 90 млн. американців (по 3 години на тиждень), а у 2000 –2010 рр. прогнозується – 120 млн. (по 5 годин на тиждень);
        9)знання були основним, провідним фактором продуктивності і в масовому виробництві. А тепер, коли вони стають і основним предметом, і основним продуктом праці, відбувається реорганізація галузей навколо виробництва знань і реструктуризації всієї економіки країни навколо сфери виробництва інформації;
      10)інтелектуалізація праці – основний напрям її розвитку, а витрати на виробництво і поширення знань – основна форма інвестицій. Завдання нової науки – сприяти інноваціям, тобто системному організованому застосуванню знань у виробництві самих знань;
      11)основною формою власності – це інтелектуальна власність, яка структурує суспільство і визначає його розвиток;
       12)метою оподаткування має стати сприяння всьому, що необхідне для довгострокових інвестицій, а основною рисою податків, важливою для всієї інноваційної економіки, - їх точна передбачуваність;
       13)мілітаризм і військові витрати – небезпечна загроза основам економіки знань;
       14)вирішальну роль у "прориві” американської молоді до знань та інтелектуальної власності відіграло рішення конгресу, яке надало ветеранам другої світової війни право на субсидії для отримання вищої освіти;
       15)для розкриття найважливіших економічних процесів крім мікро - і макроекономіки необхідна мета економіка, яка врахувала б вплив таких потужних "неекономічних” факторів, як демографія, освіта, нові технолгії, екологія, тип психології людей, рівень культури та ін.
       Підприємницьке суспільство ("Посткапіталістичне суспільство”, 1993) має такі особливості:
       1)інновації і підприємництво охоплює все більшу масу соціальних і політичних осередків суспільства, стають щоденною, буденною практикою;
      2)розвиток четвертого сектору, де добровільна праця громадян ґрунтується на почутті обов’язку і покликанні, піднімає людину до відчуття реальної особистої участі у вирішенні суспільних і державних проблем, формує масову громадянськість і нову демократію;
      3)робочі місця перестали бути рідкістю, що дозволило працювати навіть жінкам, які мають маленьких дітей. Зміцніла віра людей у себе, їх незалежність і терпимість;
     4)нагромадження знань розподілило суспільство на високооплачуваних людей, зайнятих творчою працею, і недостатньо підготовлений, а отже, низькооплачуваний, обслуговуючий персонал. Протиріччя між ними – основний соціальний конфлікт цього суспільства;
     5)на порядок денний були поставлені нові права меншин, оскільки рішуче настроєна меншість може заблокувати нововведення;
      6)виникнення і розповсюдження організацій та застосування менеджменту і інформації для всіх сфер життя людини.
Гэлбрейт, Джон Кеннет
      Заслуговує на увагу і теорія "суспільного достатку” Дж.Гелбрейта, яка має такі основні ідеї:
      1.Великі корпорації створили достатню кількість усіх товарів, які задовольняють матеріальні потреби громадян.
      2.Основною проблемою корпорацій стала проблема щоденного формування відповідних потреб і масового попиту на товари.
       3.Корпорації створили могутній рекламно-збутовий апарат, який придушує самостійність оцінок і рішень людей.
      4.Ріст виробництва споживчих товарів став найвищою метою американського суспільства, що загрожує безпеці.
      5.Нав’язування різних малокорисних побуту та престижного відпочинку на шкоду задоволення життєво важливих потреб інтелектуального і духовного розвитку людей.
       6.Роль організатора формування і задоволення суспільно важливих потреб має взяти на себе держава.
        7.Будь-які необхідні "інвестування у людину” можуть бути легко отримані за рахунок непрямого оподаткування потоку.
       8.Створюється новий клас із найманих управляючих, службовців і спеціалістів.
       9.На відміну від витрат на зброю, зазначені витрати не створюють інфляції.
      10.Основним процесом, який створює новий клас.
      11.”Інвестиції у своїх дітей” стають основною метою і людини, і суспільства.
      Гелбрейт одним із перших показав могутній розвиток системи корпоративного маркетингу (термін виник тільки у 1962 р.), який форсує формування великих ринків для товарів масового виробництва. Фактично розвивалась ідея, що саме монополія створює матеріальне благополуччя. Для того щоб його зберегти створювали теорії і Ф.Хайєк, який бачив небезпеку "у майбутньому”, і Хансен, який розбудував теорію "державного благодіяння”.
 
(продовження у наступному документі)


Источник: http://kumpan-muller.ucoz.de/publ/korotkoe_soderzhanie_i_prilozhenija_k_lekcii_makroehkonomika_kak_nauka/7-1-0-1
Категория: МАКРОЭКОНОМИКА/ ECONOMICS - лекции | Добавил: Vasiljev (2012-07-23) | Автор: Vasiljev Alexander
Просмотров: 892 | Теги: Ф.Хайєк, Dr Vasiljev Valery, Теорії трансформації економіки і су, Дж.Гелбрейт, П. Друкер, Dr Alexander Vasiljev-Muller | Рейтинг: 5.0/1 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа

Поиск

Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Отдых в Карпатах


  • Copyright MyCorp © 2016