"Azov Academy"Вторник, 2024-03-19, 1:30 PM

Приветствую Вас Гость | RSS
Главная | Publisher | Регистрация | Вход
Меню сайта

Категории раздела
Международные научные конференции - Форумы [66]
Материалы ИНТЕРНЕТ конференций и Форумов с указанием участников, целей и новых идей, появившихся в результате их проведения
Программа "Красная книга культур Европы" [23]
Обоснование и основные итоги выполнения программы по греческому, армянскому и болгарскому этносам, а также по региональным культурам украинского народа
Проект "Новая Готия" [55]
Раскрываются истоки украинской государственности и глубоких историко-культурных связей украинцев с германскими народами, которые имели независимое государство на территории Украины до 1775 г.
Закон сохранения труда и закон неуничтожимости интеллектуально-духовного труда в экономике и истории [78]
Раскрываются особенности проявления закона сохранения труда в экономике государств Восточной Европы и индустриально-развитых стран, а также приводятся факты подтверждающие существование закона неуничтожимости интеллектуально-духовного труда в исторической ретроспективе и при анализе наиболее важных сфер человеческой деятельности
Премия"Голика-Гули-Каримова-Васильева"Кумпана; Медаль"Св.Игнатия,Митр.Готии и Кафы&qu... [15]
История становления "Премии Кумпана", её лауреаты, Положение о присуждении, НАЦЕЛЕННОСТЬ на общецивилизационные ценности; История учреждения Академической Международной Медали "Святого Игнатия, Митрополита Готии и Кафы", её лауреаты, кандидатуры выдающихся экономистов на присуждение Медали, одобренные Академиком, проф. Валерием Васильевым, Положение о присуждении и не публичный характер вручения, что необходимо при осуществлении реальной духовной поддержки
Поддержка интеллектуально-духовных Лидеров Мира, защита Прав Человека, работа с МБЦ- Кембридж и АБИ [58]
Создание номинации Интеллектуально-Духовные Лидеры Мира, первые её номинанты в 2004 году; защита Прав Человека в Украине; кандидатуры в справочные издания Международного Биографического Центра в Кембридже и в издания Американского Биографического Института

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Главная » Статьи » Статьи и научные публикации /articles & science » Поддержка интеллектуально-духовных Лидеров Мира, защита Прав Человека, работа с МБЦ- Кембридж и АБИ

Бог любить усіх. Святість – це не рідкість. Кожна людина може стати Святою /Іван Павел ІІ
Бог любить усіх. Святість – це не рідкість. Кожна людина може стати Святою»
- одна з головних тез понтифіка Івана Павла II, беатифікацію якого в Ватикані 1 травня 2011 р. здійснив Папа Римський Бенедикт ХУІ
       Кароль Йозеф Войтила народився 18 травня 1920 р. в маленькому містечку Вадовиці на півдні Польщі. Батько його був кадровим військовим, а пізніше залізничним службовцем, мати померла, коли Каролю було дев'ять років.
     У 1938 р., закінчивши класичну гімназію в місті Вадовиці, він поступив на філософський факультет Ягеллонского університету в Кракові. Під час німецької окупації в 1940-1944 рр. був робочим в каменоломні біля Кракова, а потім підручним на содовій фабриці "Сольвей"; одночасно вчився в підпільній католицькій духовній семінарії і в університеті.
      У 1946 р. Кароль Войтила прийняв сан священика, вчився в Римі в Домініканському університеті на філософському факультеті. Після вдосконалення в католицьких університетах Швейцарії і Бельгії повернувся в Польщу і, аж до обрання Папою Римським, займався духовно-пастирською діяльністю в Кракові.
     У 1951 р. він захистив докторську дисертацію і отримав ступень доктора богослов'я.
    У 1953 р. став завідуючим кафедрою етики Ягеллонского університету, в 1956 р. - завідувачем кафедри етики факультету християнської філософії Люблінського католицького університету.
      У вересні 1958 р. він був посвячений в сан єпископа, ставши у свої 38 років наймолодшим членом польського єпископата.
     У 1963 р. Кароль Войтила став архієпископом, митрополитом Краківським. У 1967 р.. Папа Римський Павло VI звів його в кардинальську гідність, і він став наймолодшим (у віці 47 років) членом колегії кардиналів.
     У 1969 р. Кароль Войтила був обраний заступником голови польської конференції єпископів, ставши другою людиною в католицькій церкві Польщі. Він займав в польській церкві ряд важливих постів: був членом головної ради єпископата, головою комісії з питань католицького віровчення.
     Кароль Войтила виконував ряд функцій у Ватикані: був членом постійної комісії синоду єпископів, членом конгрегації з питань духовенства, конгрегації східних церков і інших конгрегацій, членом секретаріату єпископського синоду.
      16 жовтня 1978 р. Кароль Войтила був обраний таємним засіданням конклаву кардиналів главою римсько-католицької церкви і прийняв подвійне ім'я - Іван Павло П на знак продовження курсу Івана ХХIII і Павла VI. Коронований 22 жовтня 1978 р..
     Його повний титул звучав так: Єпископ Риму, Вікарій Христа, Наступник князя апостолів, Первосвященик вселенської церкви, Патріарх Заходу, Примас Італії, Архієпископ і Митрополит Римської провінції, Суверен Держави-міста Ватикан.
      Іван Павло П став першим в історії римсько-католицької церкви папою із шляхетних родин Східної Європи. Він став першим Папою Римським, що відвідав синагогу і що виступив в протестантській церкві, увійшов до мечеті і зробив офіційний візит в православну країну, побував на рок-концерті і футбольному матчі.
     26-річний понтифікат Івана Павла II став третім за тривалістю в багатовіковій історії церкви після правління Святого Петра і блаженного Пія Дев'ятого.
      За ці роки понтифік зробив 250 пастирських поїздок, у тому числі 104 зарубіжних подорожі, здолавши шлях, який більш ніж в три рази перевищує відстань від Землі до місяця.
       В ході цих вояжів він відвідав 1022 міста на усіх континентах і провів за межами Ватикану в цілому більше 822 діб.
       Ще один рекорд, встановлений Папою, пов'язаний з кількістю вірян і паломників, до яких він безпосередньо звернувся за роки свого понтифікату. Тільки в ході загальних аудієнцій у нього побували близько 17 млн. чоловік.
        Іван Павло II автор більше 120 філософських і богословських робіт, 14 енциклік і п'яти книг, остання з яких - "Пам'ять і ідентичність" - вийшла у світ напередодні його останньої госпіталізації 23 лютого 2005 р.. Але головним бестселером стала його книга "Переступити поріг надії", яка розійшлася по світу майже в 20 млн. екземплярів.
        "Папа з народу і для народу" - такими словами упродовж більш ніж 20 років говорили і писали про нього, відмічаючи його виняткову вченість і працездатність.
        Таку інформацію про Івана Павла ІІ Ви сьогодні знайдете в Інтернеті на ново-українській мові (скор. російській), а далі ознайомтесь із такими оцінками: «Справжній інтелігент, він був простий в спілкуванні, незалежно від соціального положення співрозмовника. Досить вільно трактував ватиканський протокол, не був позбавлений почуття гумору. Володів англійським, німецьким, французьким, італійським, латинським мовами. Був великим любителем кіно, живопису, поезії, спорту.
        Папа Іван Павло II увійшов до історії як реформатор католицької церкви. За час його понтифікату були прийняті нові базові документи католицької церкви - дві Апостольські конституції, Кодекс канонічного права, Кодекс Східних церков, Катехізис католицької церкви, оновлений Конкордат Ватикану з Італією, беатифіковано і канонізовано набагато більше видатних християн, ніж за багато років його попередниками.
       Єднання християнських конфесій - одна із засадничих ідей понтифіка, яку він намагався втілити в життя. Папа виступав за віротерпимість, мир, права людини. Однією з сакраментальних фраз, що належать йому, є слова "Бог любить усіх". (© 2011 "РИА НОВОСТИ")
         Складним шляхом йшла ця людина до такого визнання у Східній Європі. Відомо, що на Івана Павла II тричі здійснювалися замахи, з яких два вдалося запобігти, а один трохи не закінчився смертю понтифіка. 18 травня 1981 р. турецький громадянин Мехмет Алі Агджи двічі вистрілив в Папу, коли той проїздив за площею Святого Петра. Одна з куль пройшла в декількох міліметрах від аорти - ці міліметри врятували Папі життя.
         Цей постріл був не тільки у серце Західної Європи, а і у серце України і Німеччини, бо по матері (уродженки Снятинського району Івано-Франківщини) Кароль Войтила походить з козацького роду Полуботків, а відомо, що козаки-Готи – це нащадки шляхетних німецьких воїнів, які врятували Геттів-українців від римських завойовників у 271 р., отримавши за згодою дельту Дніпра у спадкове володіння, яку ще у 1459 році звали "Gothia” (карта Фра Мауро), права козаків-Готів на яку підтверджували універсалами і Стефан Баторій (1575 р., Речьпосполітая-Польща) і Богдан-Зіновій Хмельницький (Україна-Гетьманщина, 1655 р.).
         Доречи, після цього випадку всім відомий "папамобіль" накрили "ковпаком" з куленепробивного скла. А мені з Почесним консулом України у Бразилії Паном Чайковським у 2009 р. довелось побачити з Ватиканського пагорба в’язницю де цей агент ЗЛА і всіх розвідок моральних дикунів відбував покарання.
*        *         *
        Багато в Україні було бажаючих здійснити подорож на беатифікацію Івана Павла ІІ в 2011 році. Два великих автобуса повністю окупували наші вітчизняні паломники, якими виявились переважно, як завжди, наші українські жінки майже із усіх областей України. Зрозуміло, що всіх приваблювала низька ціна цієї подорожі порівняно із цінами інших туроператорів. Останнє і дало можливість прийняти в цьому паломництві участь великій групі молоді (!). Дійсно, якщо ціна всієї подорожі тільки 360 євро за 9 діб, враховуючи і готельне обслуговування, а тільки одномісний номер готелю в центрі Риму коштував в середньому від 170 до 350 євро, а двомісний номер зі сніданком на 30 квітня чи 1 травня обходився близько 600 євро, то зрозуміло, що більш низької вартості не можна було досягнути подорожуючи сучасною Європою, особливо, до Риму з нагоди беатифікації. Дійсно, паломницькій тур здійснювався по собівартості, коли прибутки майже нульові. Але так і повинно відбуватись при таких неординарних подіях – це не ті нагоди, які матеріально збагачують. І дуже добре, що це розуміють у нас в Західній Україні; і у Львові, і в Івано-Франківську.
Будапешт 28.04.2011 – площа Героїв
 
       Не просто було за дві доби проїхати три країни – Угорщину, Словенію і Італію, щоб встигнути до 30 квітня у Ватикан. Прийшлось відправитись після молитви від Собору Святого Юра (Львів) о восьмій годині 27 квітня, хоча спочатку планували від’їзд 28 квітня, щоб встигнути посилитись у готелі Будапешту, а потім після екскурсії по столиці Угорщини доїхати до її західних кордонів і відпочивши у готелі з ранку виїхати до Венеції, а вже із Венеції ввечері зробити останній великий переїзд до Риму.
 
Венеція 29.04.2011
          Стисло про цю Велику, Історичну Подію. Вважалось, що більш ніж два мільйони вірних заполонять Рим. Хтось радів з цього приводу у Східній Європі, хтось дуже мало надавав інформації про це Свято всього людства, але не було байдужих. І хоча коментарі з цього приводу в Російській Федерації не були великі, але на термін з 29 квітня по 2 травня авіарейсів з Москви до Риму було здійснено 1436, коли з Москви до Лондону в цей термін їх було тільки 832 (не зважаючи на велику подію у королівській родині Великої Британії).
   Рим, Ватикан
       Апостольську столицю - Рим в ці дні відвідали 87 офіційних делегацій, серед них - 16 глав держав, а саме президент Італії Джорджо Наполитано, прем'єр-міністр Італії Сильвио Берлусконі і інші офіційні особи, члени монарших родин, прем'єр-міністри, керівники міжнародних організацій, релігійні лідери. На скільки багато було бажаючих прийняти участь у цих заходах свідчить той факт, що Ватикан вимушений був надати уряду Італії тільки 600 пропусків (!) на площу Святого Петра. Практично всі великі площі Риму, де були встановлені екрани прямої трансляції беатифікації з площі Святого Петра були заповнені італійцями і гостями Риму, а організатори зробили все можливе і неможливе (люди переважно сиділи на стільцях, всіх забезпечили безкоштовно сніданком і водою; чергували медичні працівники і т.п.), щоб людям було зручно, і щоб усі відчули святковий і піднесений настрій.
    у Римі
      Беатифікацію розпочав Папа Римський Бенедикт XVI о десятій годині Першого травня 2011 року. Треба опинитись у середовищі італійців щоб відчути, дійсно, високу християнську духовність одного із великих народів Європи, який для нас всіх зберіг традицію високого служіння людству перших Апостолів Християнства.
  у Римі
        Люди аплодували щиро і вдячно при здійснені Римським Папою Бенедиктом XVI кожного церемоніального акту. Любить Італія свого Папу Бенедикта XVI і не забула і буде завжди пам’ятати Івана Павла ІІ, якого італійці за своїм звичаєм називають Джованні Павло ІІ.
        Щирість спільної молитви має велику силу, особливо, коли вона йде із сердець християн всього Світу, які на цьому Святі Духовності не помічали ні соціальних, ні расових розбіжностей. Вони молились за майбутнє Людства, за все те, за що боровся Іван Павло ІІ, за Спасіння Цього Світу.
       В Україні багато чарівних тенорів і оперних співаків (набагато більше ніж у наших сусідів), але таких чистих і одухотворених співів, які ми чули і вони супроводжували беатифікацію, нам ще не дано було почути. Можливо такі відчуття відбувались завдяки піднесенню, яке охоплювало всіх присутніх, але їх відчули майже всі.
        Тому мить зарахування Папою Римським Бенедиктом XVI Івана Павла II до лику блаженних було сприйнято такою овацією, що вона пролунала по всьому Риму.
        До першої години йшли урочистості, але наше знайомство із Римом тільки розпочиналось. І диякон Греко-Католицької Церкви Андрій, який у Римі виконує докторат і не забуває про нашого ректора, доктора канонічного права о.І.М. Луцького, зробив таку цікаву екскурсію по старовинному Риму, що всі не тільки згадали все, що знали із історії Римської Імперії, а і зрозуміли набагато більше про джерела духовності Європи за п’ять годин екскурсії ніж після цілих багатомісячних лекційних курсів.
      Всім нам з кінострічок відомий тріумф Клеопатри, коли вона дісталась Риму і її зустрічав Цезар (!). Так от на світлинах ця славетна дорога, яка у американському фільмі бачиться помпезніше, ніж вона існує в реальному житті (як завжди – у кіно яскравіше). Важливо, що ця Тріумфальна Арка на дійсно історичному місці, з якого і починався самий Рим.
       А трошки нижче світлини цього історичного місця, яке починалось із торжища між двома різними невеликими селищами, де посередині весталки берегли вогонь (їх дім був там, де на фоні стіни три невеликі колони) і це місце вважалось освяченим і дуже важливим для Риму.
      Багато збереглось з того часу. І ще наші онуки будуть з захопленням вивчати ці артефакти, бо знайдуть нові технології відтворювання історичних подій і перевірки історичних гіпотез.
     Можна тільки пожалкувати, що практично не зупинились біля Траянової Колони, де на 200 метрах барельєфів зображена історія боротьби Гетто-Даків (українців) із Римською Імперією в 101-105 рр.
 
       І нам вже не забути повної людей Площі Св. Петра о 10-тій годині вечора 1-го травня 2011р. … і світ у вікні кімнати Бенедикта ХУІ …
 
      З ранку 2-го травня у Ватикані ми були присутні на завершенні триденних урочистостей, присвячених проголошенню понтифіка Івана Павла II блаженним. Церемонія завершилася подячною месою, яку відслужив на площі Святого Петра Державний секретар Святого Престолу кардинал Тарчизио Бертоне. На месі було присутні понад 40 тисяч паломників, з них приблизно половина поляків, у тому числі президент країни Броніслав Коморовский і архієпископ Краківський, колишній багаторічний секретар Кароля Войтили кардинал Станіслав Дзівіш. У службі брало участь 800 священиків, 150 єпископів і 30 кардиналів. Треба всім щирим християнам побувати на месі на Площі Св. Петра хоч раз у житті … тоді і єднання скоріше відбудеться …
       Відразу ж після закінчення меси був відновлений доступ в головну католицьку базилику, де у вівтарній частині виставлена труна з останками Івана Павла II. За минулі дні йому прийшли вклонитися понад 350 тисяч чоловік.
     А нам, якимось чудом, завдяки Тарасу Івановичу Присяжнюку вдалось відвідати і музей Ватикану.
     Де були виставлені і статуї і мистецькі витвори етрусків (праукраїнців), і таблички Шумеру і Месопотамії, і Єгипетські мумії, а головне – чудові гобелени дому одного із Римських Пап і карти Італії, а також астрономічні прилади. Бачили на картині і Пана Собеського і наших козаків-Готів. Ми бачили роботи Мікеланджело і знамениту Сікстинську Капелу. Дійсно, можна погодитись із гідом, що якщо біля кожного експонату музею Ватикану зупинитись тільки на дві хвилини, то для цього потрібно буде декілька років.
      Закінчуючи звіт про наше паломництво у Рим, треба ще раз звернути увагу на значущість триденних урочистостей, присвячених проголошенню понтифіка Івана Павла II блаженним. Достатньо тільки згадати, що згідно з опитуванням польського державного телебачення, 8 відсотків поляків, а це 4 мільйони осіб, хотіли б бути в Римі 1 травня (!). І дуже знаменно, що архієпископ краківський Станіслав Дзівіш, колишній секретар понтифіка Войтили, напередодні католицького Різдва просив Бенедикта XVI саме 1 травня провести церемонію. У першу неділю після Великодня, у день Божого милосердя, як назвав цей день сам понтифік Іван Павло II.
 
Що і відбулось за участю його далекої рідні
і земляків із Станіслава !
    
     Тому розглядають цю беатифікацію у багатьох країнах Світу, як «Свято для всього людства» і ми завжди будемо пам’ятати головну тезу Івана Павла ІІ: «Святість – це не рідкість. Кожна людина може стати Святою».
 
Заступник директора Науково-дослідного
інституту Церковно-канонічних і
державно-правових проблем Української
Академії наук Івано-Франківського
Університету права ім. Короля
Данила Галицького, д.е.н., с.н.с., Почесний
член Академії економічних наук і ПД
                                                                                                                       О.В. Васильєв


Источник: http://www.cic-wsc.org
Категория: Поддержка интеллектуально-духовных Лидеров Мира, защита Прав Человека, работа с МБЦ- Кембридж и АБИ | Добавил: Vasiljev (2011-05-10) | Автор: Alexander Vasiljev-Muller
Просмотров: 3178 | Теги: Benedict XYI, 1 May 2011, Vatican, Dr Alexander Vasiljev-Muller, Ioan Pavel II, rome | Рейтинг: 5.0/32 |
Всего комментариев: 141 2 »
14 ПАВЛО  
0
Стаття прекрасна, завдяки Іринці Богославець я дізнався про сайт. Він для мене став чимось новим, незнаним. Я дізнався те що мені допоможе в житті=)
Дякую Іринці, людині яка писала цю статтю, і тім хто створив цей сайт=)

13 Volodymyr Klymynko  
0
Дякую за Ваш лист.

12 Oleh  
0
Святими є такі люди, що:
- інакші від інших
- наслідують Ісуса Христа
- наслідують Пресвяту Богородицю
- живуть у гармонії з усім світом
- відрізняються простотою
- вміють посміятися із себе
- мають свої злети і падіння
- добре всюди вживаються
- знають, що вони є возлюблені Богом
- вміють співпрацювати
- при потребі віднайдуть інший шлях
- підносяться після морального і духовного падіння
- знають, що їх можна поранити
- в серці є дітьми
- живуть теперішнім
- часто затримуються, щоб роздивитися на світ ближче
- не носять масок
- дозволяють іншим бути першими
- бачать добро у кожному
- не мають готових відповідей на всі питання
- іноді виглядають наївними, смішними або "білими воронами"
“Бути християнином – це власне ніщо інше, як наслідувати Ісуса Христа у людській природі, в міру свого покликання” (св. Василій Великий, Ш.Пр. 43). Святі – це славетні постаті в історії християнства, які жили згідно Біблії.

11 tania  
0
мені сподобався цей сайт....чудово просто!!! він не такий ,як всі решту сайтів....порекомендувала знайома, Ірина Богославець,яуій я дуже вдячна..я не розчарувалась

10 Коля  
0
Дуже-дуже пізнавальна стаття! Я дуже радий що завдяки Іринці Богославець я зміг її відкрити для себе...

9 Lubov  
0
Надзвичайно пізнавальна стаття!!!Прекрасно,що є такий сайт,він не схожий на інші сайти.Дякую Ірі Богославець,що порадила мені цей сайт,саме завдяки їй я дізналась багато чого нового.

8 Наталія  
0
Бог притягує нас своєю незрозумілою добротою. Бог нас безмежно любить і Його любов проявляється найбільше в тому, що Він послав Свого єдинородного Сина на землю, щоб Ісус страждав та віддав Своє життя задля нашого спасіння. І ми повинні Бога любити і вірити. Вірити - це без сумніву визнавати сущим те, чого не бачимо. Ми не бачимо Бога, проте знаємо, що Він створив світ і ним управляє. Оце і є віра. Будьмо вірними Господу! Прославляймо Його!
Безмежно вдячна пану Васильєву О.В. за чудесну та захоплюючу статтю, а Іринці за її віру в Бога і розповсюдження джерел духовного збагачення.

7 Марія  
0
Стаття чудова , насичена і пізнавильна . Дякуючи Богославець Ірі я мала змогу її прочитати :)

6 Юра  
0
Чудово що є такий сайт як цей...Дякуючи Іринці Богославець яка порекомендувала мені цей сайт.... Нема слів чудово!!!!

5 Роман  
0
Чим більше людина процвітає в духовному житті, тим ширше розкриваються очі її душі. Розум очищається, людина починає краще розпізнавати власні недоліки й бачити багато благодіянь Божих, смиряється, внутрішньо сокрушається — і приходить цілком природно Благодать Божа, Божественне просвітлення.Тоді вона у кожному випадку ясно бачить, яка воля Божа, і не спотикається на своєму духовному шляху.
Вдячний Ірині Богославець,яка є для мене Божим промінчиком,маленьким провідником до духовного джерела.Завдяки Ірині я дізнавсь про чудовий сайт "Azov Academy".

1-10 11-14
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа

Поиск

Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Отдых в Карпатах


  • Copyright MyCorp © 2024