ОЦІНКА ПЕРСПЕКТИВ УКРАЇНИ ЩОДО ІНТЕГРАЦІЇ У ЄДИНИЙ ПРОСТІР - Azov Academy Forum
"Azov Academy"Пятница, 2016-12-09, 5:51 AM

Приветствую Вас Гость | RSS
Главная | ОЦІНКА ПЕРСПЕКТИВ УКРАЇНИ ЩОДО ІНТЕГРАЦІЇ У ЄДИНИЙ ПРОСТІР - Azov Academy Forum | Регистрация | Вход
[ Новые сообщения · Участники · Правила форума · Поиск · RSS ]
Страница 1 из 11
Azov Academy Forum » Scientific thoughts » Azov Academy forum » ОЦІНКА ПЕРСПЕКТИВ УКРАЇНИ ЩОДО ІНТЕГРАЦІЇ У ЄДИНИЙ ПРОСТІР (ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПРАВОВИЙ ПРОСТІР РОЗВИТКУ КАНОНІЧНОГО ПРАВА)
ОЦІНКА ПЕРСПЕКТИВ УКРАЇНИ ЩОДО ІНТЕГРАЦІЇ У ЄДИНИЙ ПРОСТІР
VasiljevДата: Среда, 2011-04-20, 11:54 AM | Сообщение # 1
Доктор
Группа: Администраторы
Сообщений: 5
Репутация: 0
Статус: Offline
ЯЦУК Н.Є.
Д-р філософії, к. філос.. н.,
завідувач кафедри філософії
Івано-Франківського університету права
імені короля Данила Галицького

ОЦІНКА ПЕРСПЕКТИВ УКРАЇНИ ЩОДО ІНТЕГРАЦІЇ У ЄДИНИЙ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПРАВОВИЙ ПРОСТІР З ЗАСАД РОЗВИТКУ КАНОНІЧНОГО ПРАВА

Сучасна українська дійсність пронизана складним переплетінням великої низки проблем, серед числа яких вагоме місце посідають проблеми правового характеру. Над їх розв’язанням працює велика когорта фахівців, але від того мало що змінюється на рівні буття пересічного українського громадянина, а якщо і змінюється, то мусимо констатувати, зазвичай, у гіршу сторону. Це породжує загальні песимістичні, нерідко депресивні настрої суспільства, недовіру народу до влади, а також відчуття незадіяності та непотрібності фахівців-спеціалістів у процесі поступальних зрушень на краще, що загалом виливається маскуванням справжніх причин негативних соціальних явищ під таке загально визнане поняття як криза.
Сучасний світ, що теж «завис» над черговою прірвою історії, не може успішно розв’язувати соціальних проблем без голосу філософів. Тому розгляд проблем розвитку українського законодавства в умовах європейської інтеграції без цього голосу був би не повним.
Про значення канонічного права дуже вдало і точно писав Д. Юм у часи Просвітництва, коли Європа шукала свій черговий вихід з назрілих соціальних проблем. Мислитель стверджував, що міцна державна організація виникає, завдячуючи сім’ї та її традиціям, а не суспільному договору, оскільки будь-які договори стають можливими лише за умови вже існування держави – для налагоджування у ній та збалансування відносин між різними соціальними силами. Справа у тому, стверджував учений, що сімейні відносини поширюються не тільки на родичів, що живуть у даний час, але й на їх родословну, закладаючи фундамент для звичаїв, традицій та інших культурних зв’язків суспільного стану людей. В сім’ї формуються і майбутні лідери, що, сучасною мовою говорячи, будуть складати національну еліту.
Дійсно, хіба не має абсолютної рації Д. Юм, особливо коли мова йде не про етапи стабільності, коли все вже «крутиться», а про етапи переходу, коли все тільки «закручується»? Яких розмірів мусить набрати Держава як окремий суспільний орган, щоб зрушити з мертвої точки не просто суспільство (як злагоджену систему), а хаотичну структуру, окремі елементи якої взаємодіють за принципами, викладеними у відомій байці про лебедя, рака і щуку. Держава як окремий нормальний демократичний суспільний орган реально може виконати тільки номінальну декларуючу законодавчо-нормативну функцію тих процесів, що реально відбуваються у суспільстві на базі його найменшої ячейки (атома) – сім’ї – у напрямку його просування до загального блага.
З огляду на те, що більшість дослідників феномену української самоідентичності акцентують на тому, що наш народ історично сформувався як малі соціальні групи з добросусідськими відносинами (В.Антонович, М.Драгоманов, Т.Зіньківський, І.Франко, М. Ковалевський, М.Шаповал, М.Грушевський, В.Липиський, О.Кульчичький ін..), Україна може вийти на шлях успішного подолання так званих кризових явищ, вміло використавши потенціал українського канонічного права, що акумулює у собі невичерпну етнічну енергію, досвід, усе те, що допомагало Україні вистояти у довготривалі періоди бездержавності, не розсіявшись поміж сильнішими цього світу.
Список використаних джерел
1. Вебер. М. Дух капипализма. Избранные произведения. М.: Прогресс, 1990. – 808 с.
2. Українська душа. К., 1992
3. Юм. Д. О первоначальном договоре // Юм. Д. Соч.. в 2 т. – Т.1. – М.: Мысль, 1966. – С.760-781

 
VasiljevДата: Среда, 2011-04-20, 11:55 AM | Сообщение # 2
Доктор
Группа: Администраторы
Сообщений: 5
Репутация: 0
Статус: Offline
Якщо розглядати суспільство як складну соціально органічну систему, а таким воно насправді сьогодні є, то навіть найдосконаліші пропозиції щодо удосконалення окремої соціальної сфери не спроможні породити серйозних зрушень у сторону загального суспільного блага. Справа в тому, що в системах органічного характеру зміни в одних структурах завжди дають більший чи менший резонанс буквально в усіх інших структурах. Тому справжнє розв’язання соціальних проблем може відбуватися тільки з засад філософського рівня, з висот якого відкриваються не тільки метафізичні першопричини тієї чи іншої соціальної сфери – правової, освітньої, економічної тощо, але й універсальні зв’язки, що діють між ними, за рахунок чого можна передбачити так званий ефект доміно: резонанс змін в одній сфері на буття іншої сфери. Метод філософської рефлексії дає можливість виявити ту оптимальну точку опори, з якої можна розпочинати процес змін на краще, зробити прорив в одній сфері суспільного життя, а потім, за законами синергетики, що безумовно діють у складних системах, якою є суспільство, підтягнути інші сфери.
 
VasiljevДата: Среда, 2011-04-20, 11:56 AM | Сообщение # 3
Доктор
Группа: Администраторы
Сообщений: 5
Репутация: 0
Статус: Offline
На наш погляд, багато світла на зазначені проблеми у контексті українського соціального буття може пролити глибоке вивчення потенціалу канонічного права. М.Вебер, один із провідних дослідників світогляду індустріального суспільства, зауважував, що канонічне право – унікальний феномен західної культури, суть якого виявляється у тому, що звичаєве право (з якого органічно виросло право канонічне), мало місце у розвитку усіх народів, якоюсь мірою знайшовши своє відображення у збірниках звичаєвого права. Проте тільки у західному праві канонічне право пройшло крізь призму раціоналізації, тим самим вийшовши, завдячуючи трансформації крізь природне право, на рівень основних аксіологем позитивного права. Таким чином, саме у європейському культурному просторі зберігся органічний зв'язок звичаєвого і позитивного права, що забезпечує буття визначальних аспектів правової реальності: дієвості позитивного права, розвинутої правової свідомості громадян, тісної співпраці «низів» та «верхів» у правовому просторі, реалізації вищих правових принципів, таких як свобода, справедливість, рівність, відповідальність тощо. Усього цього не дає нам жодна інша культура, великою мірою через те, що канонічне право не зіграло у цьому процесі ролі посередника, амортизатора, трансформатора, без чого позитивне право йде не шляхом «витягування» правової норми з історичної традиції й оформлення її до рівня закону, а привнесенням закону ззовні, що автоматично робить його чужим і недієвим.
 
Stros_KannДата: Понедельник, 2011-07-18, 4:17 PM | Сообщение # 4
Студент
Группа: Пользователи
Сообщений: 3
Репутация: 0
Статус: Offline
wacko sad happy Якщо розглядати суспільство як складну соціально органічну систему, а таким воно насправді сьогодні є, то навіть найдосконаліші пропозиції щодо удосконалення окремої соціальної сфери не спроможні породити серйозних зрушень у сторону загального суспільного блага. dry wacko
І це дійсно так файно є, що тільки й міркуєш про рефлексію феномену аксіологем інтеграції призмою трансформації резонансу метафізичних першопричин...


Сообщение отредактировал Stros_Kann - Понедельник, 2011-07-18, 4:18 PM
 
Azov Academy Forum » Scientific thoughts » Azov Academy forum » ОЦІНКА ПЕРСПЕКТИВ УКРАЇНИ ЩОДО ІНТЕГРАЦІЇ У ЄДИНИЙ ПРОСТІР (ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПРАВОВИЙ ПРОСТІР РОЗВИТКУ КАНОНІЧНОГО ПРАВА)
Страница 1 из 11
Поиск:


Copyright MyCorp © 2016